Постанова 4870 № 909/619/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" березня 2022 р. Справа №909/619/21 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Скрипчук О.С. суддів Марка Р.І. Матущака О.І. розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» за № 75.3.4./1720 від 10.11.2021 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 (повний текст рішення складено 21.10.2021, м. Івано-Франківськ, суддя М.А. Шіляк) у справі № 909/619/21 за позовом: Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», м. Львів до відповідача-1: Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром», м.Івано-Франківськ до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ», м.Івано-Франківськ про стягнення 22 511,00 грн, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ» про стягнення солідарно 22 511,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2017 між Приватним акціонерним товариством - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування. У зв`язку з настанням страхового випадку позивач виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 22 511,00 грн. Позивач зазначає, що до Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» перейшло вимоги до осіб, які винні у настанні страхового випадку. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 позов Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув солідарно з Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ» на користь Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» 22 511,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» перейшло право вимоги до осіб, які винні у настанні страхового випадку, а саме, до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ». Не погоджуючись з даним рішенням суду Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром» подало апеляційну скаргу за № 75.3.4./1720 від 10.11.2021, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити щодо вимог до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром». Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме, скаржник стверджує, що неналежне обслуговування відповідачем 2 (ТзОВ «Пасічна-ІФ») мережі каналізації призвело до закупорки та як наслідок могло привести до залиття приміщення. Апелянт зазначає, що утримання в належному технічному стані внутрішньобудинкові мережі відноситься до обов`язків виконавця послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій. У даному випадку балансоутримувачем внутрішньобудинкових мереж є відповідач

2. Також, апелянт зазначає, що Акт про залиття від 20.06.2018 є неналежним доказом у справі, оскільки складений за відсутності відповідача

1. Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н та дати (вх. № 01-04/8955/21 від 30.12.2021, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського не спростовує. Також, відповідачем 2 (ТзОВ «Пасічник») було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 01-04/8893/21 від 28.12.2021), в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Суд звертає увагу на те, що відповідач 2 не оскаржує рішення у даній справі, а у відзиві підтримує доводи апеляційної скарги та просить суд скасувати оскаржуване рішення. Однак, згідно ст. 263 ГПК України, відзив має містити обґрунтовані заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги, що відповідачем 2 не було враховано. Відповідно до ч. 1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2017 року між Приватним Акціонерним товариством - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальни) було укладено договір № 19/1510/М/17 добровільного страхування майна. Згідно умов договору страховик зобов`язався відшкодувати страхувальнику майнові збитки, які будуть завдані у випадку загибелі, пошкодження або втрати майна, що застраховане, а саме у випадку: пожежі (окрім підпалу), удару блискавки, вибуху газу, що використовується для побутових цілей; стихійних лих (землетрусу, обвалів, зсувів, повені, надмірних снігопадів, посадок ґрунту, бурі, вихору, урагану, зливи, граду); дії води в результаті аварій водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем гасіння пожежі; крадіжки з проникненням, грабіж, злочинні дії третіх осіб. Згідно п. 2.1. договору сторони погодили, що об`єктом страхування є нежитлове приміщення № 156 загальною площею 78,0 кв.м. громадського будинку за адресою АДРЕСА_1 . Строк дії договору до 19.09.2018 (п. 6.1. договору). Зобов`язання страховика по договору страхування складає 100 % вартості і становить 899 800,00 грн. (п. 7.1 договору). Позивач при зверненні до суду зазначає, що 20.06.2018 о 9.50 год. було виявлено затоплення приміщення, за адресою: АДРЕСА_1. Комісією у складі головного інженера ТзОВ «Пасічна-ІФ» Свачія А.П. та майстрів ТзОВ «Пасічна -ІФ» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було складено Акт, в якому зазначено, що внаслідок забиття дворової каналізації (повні колодці) сталося затоплення цокольного приміщення, в якому знаходився салон краси «Краса-ІФ» по АДРЕСА_1 .Стічними водами залито всю площу приміщення. В Акті від 20.06.2018 року зазначено, що працівниками ТзОВ «Пасічна - ІФ» приблизно в 10.00 год. було повідомлено КП «Івано-Франківський ВЕТП» про забиту дворову каналізацію (заявку прийняла диспетчер Руснак). Згідно висновку № 04/18 будівельно-технічного дослідження згідно листа - заяви ПрАТ АСК «Скарбниця», складеного 31.07.2018, вартість відновлюваного ремонту (матеріального збитку) для приведення нежитлового приміщення № 156 загальною площею 78,0 кв.м громадського будинку в АДРЕСА_1, в попередній стан до затоплення становить 24 311,00 грн. 08.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до Голови правління ПрАТ АСК «Скарбниця» із завою на виплату страхового відшкодування у розмірі 22 511,00 грн. Згідно платіжного доручення № 1643 від 07.09.2018 ПрАТ АСК «Скарбниця» було здійснено виплату в розмірі 22 511,40 грн., призначення платежу: страхове відшкодування згідно стр. Акту № 01/М/18 на крт. Рахунок № НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_2 ОСОБА_1 . При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного. Враховуючи те, що апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 в частині задоволення позовних вимог до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром», відповідно до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення щодо вимог до відповідача

1. Предметом позову у цій справі є вимога позивача, як страховика, про відшкодування збитків, понесених в результаті здійснення виплат з настанням страхової події, у відповідності до Договору добровільного страхування майна від 19.09.2017 на підставі Страхового Акту № 01/М/18 від 07.09.2018, в порядку статей 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування». Отже, правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем 1 у зв`язку із виплатою на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої сторони у деліктному зобов`язанні. Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб. Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Згідно статті 8 вказаного Закону, страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Відповідно до ч.1 ст. 984 ЦК України, страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю, встановлюються законом. Страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є: фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - страховики-резиденти); зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - філії страховиків-нерезидентів). Слова "страховик", "страхова компанія", "страхова організація" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності (стаття 1 Закону України «Про страхування»). Позивачем у цій справі є ПрАТ - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», яке визначає свій статус як страхова компанія, тобто є суб`єктом зі спеціальним статусом. Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону). Положеннями статті 979 ЦК України визначено правову природу договору страхування як договору, за яким страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (стаття 17 Закону). Договір добровільного страхування майна від 19.09.2017 містить посилання на Правила добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів, багажу, майна від вогневих ризиків стихійних явищ) від 20.09.2006. Апелянт стверджує, що у відповідності до п. 5.2. Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів, багажу, майна від вогневих ризиків стихійних явищ) від 20.09.2006 страховик (позивач) не мав права виплачувати ОСОБА_1 страхового відшкодування за збитки, завдані затопленням підвалу. Однак, дані твердження є необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, згідно п. 5.2 Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів, багажу, майна від вогневих ризиків стихійних явищ) від 20.09.2006 страховик не виплачує страхове відшкодування затоплення підвалу приміщення. В даному випадку згідно п. 2.1. договору сторони погодили, що об`єктом страхування є нежитлове приміщення № 156 загальною площею 78,0 кв.м. громадського будинку за адресою АДРЕСА_1 , яке і було затоплене. Статтею 5 Закону України «Про страхування» передбачено, що залежно від вольового характеру страхування може бути добровільним або обов`язковим. Суд зауважує, що саме залежно від виду укладеного договору страхування потерпілою стороною страховик і набуде можливості застосувати право вимоги в порядку суброгації чи регресу. Поняття добровільного майнового страхування розкривають положення статті 6 Закону України "Про страхування" та статей 979, 982 ЦК України. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником. Основним призначенням добровільного страхування є майновий захист інтересів страхувальника, що покликаний зменшити шкідливі для власника (володільця) наслідки пошкодження чи знищення його майна. Варто зазначити, що в процесі реалізації прав та обов`язків, які виникають з таких договорів, також має місце делікт (деліктна відповідальність), внаслідок настання якого і виникає страховий випадок, коли страхувальник зазнає майнової шкоди, а в подальшому можуть виникнути і відносини суброгації. Статтями 512, 514 ЦК України передбачено, що в установлених законом випадках кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою. Ці норми кореспондуються з положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Статтею 993 ЦК та статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18). Судом встановлено, що ПрАТ - Акціонерна страхова компанія «Скарбнця» виплатило суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна від 19.09.2017 на користь ОСОБА_1 в розмірі 22 511,40 грн, відтак, має право на компенсацію виплаченої суми страхового відшкодування на підставі статті 993 ЦК України та статті 27 Закону «Про страхування» з осіб, відповідальних за завдані збитки. ПрАТ АСК «Скарбниця» визначено відповідачем 1 Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром» відповідальною особою за завдані збитки за відповідним позовом. Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України) суми шкоди, завданої затоплення, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди. За приписами пункту 3 частини 2 статті 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України). Згідно п. 1.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року № 190 (надалі Правила) (в редакції станом на момент виникнення спірних відносин) виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. В даному випадку, внаслідок забиття дворової каналізації (повні колодці) сталося затоплення приміщення, в якому знаходився салон краси «Краса-ІФ» по АДРЕСА_1 . Твердження апелянта про те, що причиною затоплення приміщення ОСОБА_1 була закупорка внутрішньобудинкових мереж, а неналежне обслуговування відповідачем 2 мережі каналізації призвело до закупорки, не спростовують наявність вини відповідача 1 у неусуненні несправностей та неналежному обслуговуванні зовнішніх каналізаційних мереж. Твердження апелянта про те, що 20.06.2018 його не було повідомлено про забиття дворової каналізації, судом оцінюються критично. Адже, у Акті від 20.06.2018 зазначено, що працівниками ТзОВ «Пасічна - ІФ» приблизно в 10.00 год. було повідомлено КП «Івано-Франківський ВЕТП» про забиту дворову каналізацію (заявку прийняла диспетчер Руснак). Доказів на спростування зазначеного відповідач 1 не надав. У листі № 1231/75.4.1-11 від 07.08.2018 КП «Івано-Франківськводоекотехпром» зазначило, що 20.06.2018 відбулося забиття дворової каналізаційної мережі і спеціалістами було ліквідовано закупорку(побутові тверді відходи). За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач 1 є особою відповідальною за обслуговування дворової каналізаційної мережі. А відтак, до ПрАТ АСК «Скарбниця» перейшло право вимоги до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» на підставі Страхового Акту № 01/М/18 від 07.09.2018, в порядку статей 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування". Враховуючи те, що відповідач 1 не забезпечив належне утримання дворової каналізаційної мережі відбулось затоплення приміщення, в якому знаходився салон краси «Краса-ІФ» по АДРЕСА_1, що є підставою для покладення на КП «Івано-Франківськводоекотехпром» обов`язку з відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України, оскільки в даному випадку в наявності є всі елементи складу цивільного правопорушення. Згідно висновку ТзОВ «Гал-Світ» №04/18 будівельно-технічного дослідження згідно листа-заяви ПрАТ АСК «Скарбниця», складеного 31.07.2018, вартість відновлювального ремонту (матеріального збитку) для приведення нежитлового приміщення №156 загальною площею 78,0 кв.м громадського будинку в АДРЕСА_1 в попередній стан до затоплень становить 24 311,00 грн. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову. Таким чином, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» за № 75.3.4./1720 від 10.11.2021 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 у справі № 909/619/21 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Головуючий суддя О.С. Скрипчук Суддя О.І. Матущак Суддя Р.І.Марко