LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд240/8379/21

від 24.03.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/8379/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 24 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: - визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України щодо затвердження висновку Головного управління МВС України в місті Києві про призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, що передбачена Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (Порядок №850); - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління МВС України в місті Києві та додані до нього документи про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, та прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 25.03.2019 III групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку №850. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 позов задоволено частково, ухвалено: - визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України щодо затвердження висновку Головного Управління МВС України в місті Києві про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, що передбачена Порядком №850; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління МВС України в місті Києві та додані до нього документи про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 III групи інвалідності, і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених п.9 Порядку №850 (про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги); - у задоволенні решти позовних вимог, відмовити. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто на адресу ліквідаційної комісії ГУМВС у Житомирській області на доопрацювання оскільки, медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Наголошує, що зазначені факти послужили підставою для повернення матеріалів позивача без прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності. Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України до 30.12.2005. Відповідно до акту №602/9 від 18.04.2006 позивачу встановлено ступінь працездатності 25% та виплачено страхове відшкодування у сумі 2125 грн. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №548189 від 25.03.2019 з 25.03.2019 позивачу встановлена 3 група інвалідності, яка настала в результаті захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення 3 групи інвалідності позивач звернувся із заявою та доданими до неї документами до УМВС України в місті Києві, яке у свою чергу склало висновок та разом із додатками щодо виплати направило до Міністерства внутрішніх справ України для затвердження. Листами УМВС України в місті Києві №1/1401-ПД від 29.12.2020 та №1/243-ПД від 05.03.2021 повідомлено позивача про те, що Міністерство внутрішніх справ України складений висновок не затвердило та повернуло документи на доопрацювання, з підстав недоліків у медичних документах, а саме: медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС; при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Вважаючи протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у затвердженні висновку про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що повернення відповідачем документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить чинному законодавству. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (Закон №565) визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок №850. 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність. При цьому, положеннями п.15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Отже, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №565, зокрема ч.6 ст.23 Закону №565 в редакції, чинній з 12.03.2015, і відповідно до Порядку №850. Згідно п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Пунктом 7 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Згідно пунктів 8, 9 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Відповідно до п.14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. При цьому, згадані підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС від 03.04.2017 №285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427 (Положення), ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва). Згідно пункту 2 розділу VIII Положення постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи. Встановлено, що пакет документів для призначення позивачу одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання, адже у матеріалах щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги не дотримано вимоги пункту 4 Порядку №850, огляд МСЕК відбувся з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. Однак, як зазначено відповідачем позивач при огляді позивача до складу комісії не комісії спеціалізованого огляду. Разом з тим, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, за приписами Порядку №850 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, безумовно повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак такого відповідачем прийнято не було. Водночас, повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції не передбачено. Таким чином, повернення відповідачем документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить чинному законодавству та порушує права позивача. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Міністерства внутрішніх справ України щодо затвердження висновку Головного управління МВС України в місті Києві про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, що передбачена Порядком №850 та про необхідність для захисту та відновлення прав позивача зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління МВС України в місті Києві та додані до нього документи про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачу III групи інвалідності, і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених п.9 Порядку №850. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»