LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4872915/41/21

від 23.03.2022 ·

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2022 року Справа № 915/41/21 м.Одеса, пр-т Шевченка, 29 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого судді: Ярош А.І. суддів Разюк Г.П., Принцевської Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07 травня 2021 року у справі №915/41/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про стягнення надмірно сплачених сум (без достатньої правової підстави) у розмірі 205,75грн, ВСТАНОВИВ: ТОВ СП Нібулон звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 06.01.2021 (вх.№192/21), в якій просить суд стягнути з Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України кошти в розмірі 205,75 грн перераховані за платіжним дорученням №48063 від 13.08.2019 (рахунок №МР-03141 від 21.07.2018, в розмірі 102,92 грн) та за платіжним дорученням №48062 від 13.08.2018 (рахунок №МР-03251 від 23.07.2018, в розмірі 102,83 грн). В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним за платіжним дорученням №48063 від 13.08.2018 були помилково перераховані відповідачу 102,92 грн, за платіжним дорученням №48062 від 13.08.2018 були помилково перераховані відповідачу 102,83 грн, які співвідносяться з нарахуваннями по буксиру Юрій Макаров. В платіжному дорученні №48063 від 13.08.2018 та №48062 від 13.08.2018 у полі "Призначення платежу" в якості підстави для перерахування коштів зазначено договір №966 від 03.12.2013, який ніколи між сторонами не укладався. Тобто, кошти перераховані платіжним дорученням №48063 від 13.08.2018, №48062 від 13.08.2018 на підставі договору №966 від 03.12.2013, не мали такої правової підстави, яка зазначена в призначенні платежу. Щодо зазначення у полі "Призначення платежу" платіжного доручення №48063 від 13.08.2018 рахунку №МР-03141 від 21.07.2018 за послуги СРСС Позивач вказує що філією "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" помилково нараховані в даному рахунку указані вище збори при буксируванні буксиром "Юрій Макаров" несамохідного судна (плавучого крану "Нібулонівець-2") 20-21.07.2018 від терміналу ТОВ СП "Нібулон" до Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв (20.07.2018 13:48:16, Нібулон 21.07.2018 01:11:04, РД ММП (1), що підтверджує Квитанція №7058 складена оператором руху суден Філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" Карпенко А.В. Щодо зазначення у полі "Призначення платежу" платіжного доручення №48062 від 13.08.2018 рахунку №МР-03251 від 23.07.2018 за послуги СРСС Позивач вказує що філією "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" помилково нараховані в даному рахунку указані вище збори при буксируванні буксиром "Юрій Макаров" несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" 22-23.07.2018 від Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв до терміналу ТОВ СП "Нібулон" (22.07.2018 13:25:16, РД ММП (1) 23.07.2018 01:04:29, Нібулон), що підтверджує Квитанція №7165 складена оператором руху суден Філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" Карпенко А.В. Оскільки за змістом рахунків №МР-03141 від 21.07.2018 та №МР-03251 від 23.07.2018 збір за послуги регулювання руху суден обчислено як для суден групи "А", тоді як фактично судно буксир "Юрій Макаров" належать до групи "Е" і звільнені від сплати збору за послуги регулювання руху суден на підставі п.1 Примітки до Додатку №2 наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Тарифів на послуги з регулювання руху суден" від 03.12.2013 №

966. На підтвердження позиції щодо віднесення буксира "Юрій Макаров" до групи Е Додатку №1 Наказу №966 позивач послався на тлумачення надане в листі №7865/27/10-17 від 11.08.2017 Міністерством інфраструктури України, який є розробником портових зборів та тарифів зазначених в наказах №316 від 27.05.2013, №1059 від 26.12.2013, №966 від 03.12.2013, №965 від 03.12.2013, а також як суб`єкт, який є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту, що в розроблених ним нормативних актах з ціноутворення "буксири що здійснюють операції з буксирування несамохідних транспортних суден на місцевих перевезеннях" є судном групи "Е" "портофлот" (у тому числі судна, що не належать або не орендуються ДП "АМПУ" та які надають різноманітні платні послуги в акваторії порту). Позивач вказує на наявність сталого та системного підходу в портовій галузі щодо переліку суден портофлоту, який застосовується ще з 1978 року (РД 31.31.37-78 "Норми технологічного проектування морських портів"). Віднесення даних суден до групи Е вміщено в роз`яснення розробника ставок портових зборів ДП "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України" (ДР "УкрНДІМФ") лист №10/1/9-478 від 26.08.2015. Додатково позивач зазначає, що в суміжних галузях "буксири", "кранові судна" також віднесені до суден групи портофлоту, що підтверджується наказом Державного комітету України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду "Про затвердження Правил безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства" №13 від 24.01.2007. Позивачем також зазначено що Законом України "Про морські порти" впроваджено нове визначення поняття "порт", за яким "порт" це вже не суб`єкт (державне підприємство, що здійснює виробничу і господарську діяльність), це межі, в яких здійснюють діяльність і надають послуги суб`єкти всіх форм власності. Відповідно ст.1 Закону рухомі та нерухомі об`єкти, що забезпечують функціонування морського порту у тому числі буксири, криголами та інші судна портового флоту, які призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту є об`єктами портової інфраструктури. Аналогічна позиція відображена в роз`ясненнях ДП "УкрНДІФ" від 26.08.2015 № 10/1/9-478 та Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 №7865/27/10-17. Позивач також зазначив, що на його замовлення була проведена судова економічна експертиза, за результатом якої складено Висновок експерта № 01/11-2019 від 11.12.2019, в якому викладено, зокрема, позицію про те, що буксири, що здійснюють операції з буксирування несамохідних плавзасобів та кранові судна (плавучий кран, перевантажувач) при здійсненні перевантажувальних операцій на рейді відносяться до суден групи "Е" згідно з додатком №1 до наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Тарифів на послуги з регулювання руху суден" від 03.12.2013 № 966, оскільки ними виконувалися операції суден портового флоту в акваторії морського порту Миколаїв (ММП). Позивач посилається також на постанову Верховного суду від 07.05.2019р. у справі №915/1054/17 в якій буксири, що здійснюють операції з кантовки, швартовки, супровіду, портового буксирування віднесені до суден "портофлоту" група Е (при цьому, по даній справі судом досліджувались роз`яснення ДП "УкрНДІФ" від 26.08.2015р. №10/1/9-478 та Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 № 7865/27/10-17). Позивач вказує на помилковість віднесення відповідачем у розрахунках буксиру "Юрій Макаров" до групи А, оскільки це суперечить офіційній позиції розробника даного Тарифу (лист Міністерства інфраструктури України №7865/27/10-17 від 11.08.2017 та змісту Додатку №1 Наказу №966 відповідно якого до групи А віднесені "Вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди". Відповідно змісту Наказу №966 судно групи А має відповідати одночасно двом ознакам, а саме відноситись до "вантажних суден" і "заходити в порт з для виконання вантажних операцій". Відповідно до термінології морської транспортної галузі, "вантажне судно" - це судно, призначене для перевезення вантажу. Буксир "Юрій Макаров" не призначений для перевезення вантажу, в зв`язку з чим не відноситься до "вантажних суден", що є одним з двох критеріїв віднесення до групи А. Класифікаційне свідоцтво заявленого в позові судна не містить в графі "тип" таких ознак як "вантажне судно". Буксир "Юрій Макаров" визначений Регістром як "буксир" про що зазначено в Класифікаційному свідоцтві. Дане судно не потребують оформлення Свідоцтва про придатність судна для перевезення навалочних вантажів та Свідоцтва про придатність перевезення зерна насипом, оскільки не придатне для перевезення вантажу, це технічно неможливо внаслідок його конструкції. Додатково позивачем було зазначено, що предметом розгляду справи є конкретні переміщення буксиру Юрий Макаров, який як зазначено в доданих до рахунків №МР-03141 від 21.07.2018, №МР-03251 від 23.07.2018 документах, здійснював перехід в межах портових вод (без заходу в інші порти). 20-21.07.2018 буксир "Юрій Макаров" буксирував несамохідний плавучий кран "Нібулонівець-2" перехід від терміналу ТОВ СП "Нібулон" до Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв (20.07.2018 13:48:16, Нібулон 21.07.2018 01:11:04, РД ММП (1). 22-23.07.2018 буксир "Юрій Макаров" буксирував несамохідний плавучий кран "Нібулонівець-2" в зворотньому напрямку, перехід від Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв до терміналу ТОВ СП "Нібулон" (22.07.2018 13:25:16, РД ММП (1) 23.07.2018 01:04:29, Нібулон). Щодо буксира то відповідно п.5, 6 ст.1 Закону України "Про внутрішній водний транспорт" буксир - судно, побудоване спеціально для виконання операцій з буксирування, штовхання, кантування; буксирування - переміщення суден, плавучих споруд та плавучих об`єктів буксиром або іншим судном за допомогою буксирувального тросу. Таким чином, буксир взагалі не можливо віднести до "вантажних суден" і він не може бути задіяний в "вантажних операціях". За твердженням ТОВ СП "Нібулон" спірні нарахування ним оплачені помилково. З метою досудового врегулювання спору ТОВ СП "Нібулон" листом №168/3-21/200 від 05.01.2021р. звернулось до відповідача з вимогою про повернення коштів. Відповідач відмовився від повернення ТОВ СП "Нібулон" коштів отриманих безпідставно, що призвело до виникнення у ТОВ "СП "Нібулон" права на повернення указаних коштів у спірній сумі з філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" в порядку ст.1212 ЦК України, як майна набутого та збереженого за відсутності достатньої правової підстави. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07 травня 2021 року у справі №915/41/21 (суддя Мавродієва М.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон 205,75 грн безпідставно набутих грошових коштів та 2270,0 грн судового збору. Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що законодавець не відокремлює послуги із забезпечення транспортних суден від інших послуг, які надаються в морському порту. Всі послуги, які перелічені в ст.19 Закону мають рівну правову визначеність. Судна, які задіяні в реалізації операції зі здійснення даних послуг в морському порту - відносяться до об`єктів портової інфраструктури - суден портового та службово допоміжного флоту, а отже відносяться до групи Е. Кантування, швартування, портове буксирування так само, як і послуги зі здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів - є господарськими послугами, які надаються в порту суб`єктами господарювання всіх форм власності і не включені до переліку, які надаються виключно державними підприємствами, установами та організаціями. Перехід буксира "Юрій Макаров" з метою буксирування 20-21.07.2018, 22-23.07.2018 не можливо кваліфікувати як вантажний рейс, оскільки коносаменти не оформлювались та за своєю правовою природою буксирування і перевезення вантажу є відмінними операціями в морському судноплавстві. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що належне ТОВ СП "Нібулон" судно, а саме: буксир Юрій Макаров при здійснені 20-21.07.2018, 22-23.07.2018 операції з буксирування несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" (судновласником якого є ТОВ СП Нібулон) відноситься до суден портофлоту, які за змістом Додатку №1 Наказу №966 віднесені до групи Е. Відповідно п.1 Примітки до Додатку №2 Наказу №966 судна груп В, Г, Е (крім суден, які проходять ходові випробування) звільняються від сплати збору за послуги з регулювання руху суден. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що норми Наказу №966 не передбачають виникнення зобов`язань по сплаті тарифу за послуги служби регулювання руху суден для групи Е, в зв`язку з чим не можуть вважатись правовою підставою для набуття відповідачем прав на кошти перераховані платіжним дорученням №48063 від 13.08.2018 у сумі 102,92 грн та платіжним дорученням №48062 від 13.08.2018 у сумі 102,83 грн, які співвідносяться з нарахуваннями по буксиру Юрій Макаров. Стосовно застосування приписів ст.1212 ЦК України судом взято до уваги, що сторонами в ході розгляду судової справи визнано і документально не спростовано відсутність укладеного Договору №966 від 03.12.2013, як підстави для виставлення рахунків №МР-03141 від 21.07.2018 та №МР-03251 від 23.07.2018. Щодо наявності правових підстав для нарахування суднам позивача послуг з регулювання руху суден на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 №966, то приймаючи до уваги, що згідно п.1 Приміток до додатку №2 Наказу №966 судна групи Е звільнені від сплати збору за послуги з регулювання руху суден, то дані норми не породжують зобов`язань позивача по сплаті послуг з регулювання руху судна буксир Юрій Макаров, яке зазначено в рахунках №МР-03141 від 21.07.2018 та №МР-03251 від 23.07.2018 та, відповідно, набуття прав на кошти перераховані платіжним дорученням №48063 від 13.08.2018 та №48062 від 13.08.2018 в частині судна буксир "Юрій Макаров" на суму 205,75 грн. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" з вказаним рішенням не погодилось та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 07.05.2021 у справі № 915/41/21 і ухвалити нове рішення про відмову ТОВ СП «Нібулон» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне: - судом порушено норми процесуального права у рішенні зазначено, що його повний текст виготовлений 17.05.2021р.; повний текс рішення надійшов на електронну адресу скаржника лише 01.06.2021р., а філія «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ» була в телефонному режимі повідомлена про те, що рішення готове та може бути отримане також 01.06.2021р. Отже суд не міг підписати рішення 17.05.2021р., оскільки його не існувало. Інакше пояснити грубе порушення судом норм ч.3 ст.242 ГПК України неможливо. Крім того, станом на 01.06.2021р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення у справі №915/41/21. - чинні нормативно-правові акти (як міжнародні, так і національні) відносять буксири та плавкрани до вантажних суден. Судна позивача віднесено до вантажних суден, а оскільки вони здійснюють суднозахід до морського порту з метою виконання вантажних операцій відносяться до групи А. При цьому здійснення вантажних операцій не обов`язково передбачає наявність вантажу на самому судні; - відповідно до п. 1.2. Тарифів на послуги з регулювання руху, нарахування збору за послуги з регулювання руху суден здійснюється з умовного об`єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Умовний об`єм баржо-буксирних складів, караванів та інших складених плавучих споруд для нарахування збору за послуги з регулювання руху суден дорівнює сумі об`ємів окремих елементів. Судна позивача йшли караваном, до складу якого входить буксир «Юрій Макаров» та несамохідний плавкран «Нібулоновець-2»; законодавець чітко визначив, що при нарахуванні зборів баржо-буксирним складам, караванам розмір збору мас визначатись з умовного об`єму всього баржебуксирного складу, каравану, а не їх окремих елементів. Без аналізу типу кожного судна окремо, без виведення зі складу каравану буксирів, плавкранів та ін. тому що рухаючись в каравані всі вони здійснюють один процес, всі вони знаходяться у зв`язку та всі вони виконують в нашому випадку вантажну операцію. Отже, буксир «Юрій Макаров» та плавкран «Нібулоновець-2», які заходили в порт (рейд) для виконання вантажних операцій (виходили після виконання вантажних операцій) відповідно до Тарифів відноситься до групи А з відповідним стягненням зборів. Посилання філії на визначення, що вказані в Інструкції про постійне нанесення маркування розпізнавального номера на судна, які мають право плавання під Державним Прапором України, затвердженої наказом Укрморрічфлоту від 11.06.2004 № 159 та Правила класифікації та побудови суден, видані Регістром судноплавства України є цілком доречним. Адже, відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). На думку скаржника, критерієм для віднесення судна до тієї чи іншої категорії є мета з якою судно заходить до порту. Судна «Юрій Макаров», «Нібулоновець-2» прямували на рейд порту та потім у зворотному напрямку з метою здійснення на рейді порту вантажних операцій (довантаження судна, перевантаження). Перевантаження/довантаження зерна на рейді на виконання умов контракту є одною із складових господарської діяльності зазначеного підприємства з метою реалізації продукції (з метою отримання прибутку) та зазначені вантажні операції не можна вважати некомерційною діяльністю, адже це виконання контракту, а окрім цього витрати на таке перевантаження в подальшому входить до ціни товару, що реалізується ТОВ СП Нібулон, впливає на збільшення їх доходу, призводить до збільшення обсягів експорту та заощаджує компанії мільйони гривень. Твердження ТОВ СП Нібулон, що його судно було задіяне в операціях з забезпечення перевантажувальних робіт на рейдах, та відповідно через це відноситься до суден портофлоту (група Е), в обґрунтування висновку про нездійснення суднами ТОВ СП Нібулон комерційних рейсів та віднесення цих суден до суден портофлоту не відповідають приписам ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України та взагалі сутті комерційної діяльності. - висновки ТОВ СП Нібулон та суду першої інстанції про те, що обов`язковими кваліфікаційними ознаками комерційного вантажного рейсу є отримання судновласником плати за перевезення або наявність договору перевезення, а також виконання перевезення на замовлення та в інтересах третіх осіб не підтвердженні жодною нормою матеріального права та зроблені внаслідок неправильного застосування ст. 307 ГК України. Судна позивача здійснювали перехід з терміналу СП Нібулон на Зовнішній рейд морського порту Миколаїв та у зворотному напрямку для виконання функції з навантаження/розвантаження, отже, зазначене переміщення не можна вважати некомерційною діяльністю. А відтак судна ТОВ СП Нібулон, які були задіяні в операціях з перевантаження зернових вантажів, виконали комерційний вантажний рейс та належать до групи А. - щодо висновку експерта у галузі права від 30.04.2020р., в Реєстрі атестованих судових експертів Кормич Б.А. не міститься, спеціалізується на митному праві, в своєму висновку посилається як на джерело відомостей на ненормативно-правові акти і посилання на це в експертизі не допустимо, а посилання на Директиви ЄС як на джерело права в принципі не можливо, адже Директиви належать до джерел вторинного права. ДП АМПУ не визнає авторитет і кваліфікацію особи/осіб, що надали цей висновок. - Лист Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 №7865/27/10-17 не є нормативно-правовим актом, він не є обов`язковим і на ньому рішення суду не може бути засноване, крім того, цей лист надано стосовно суден, які надають різноманітні платні послуги при здійсненні комерційної діяльності в межах акваторії морського порту (судна портового флоту - до яких судна позивача не відносяться саме у тому випадку, що є предметом розгляду). - у даній справі обов`язки ТОВ СП Нібулон виникли на підставі законодавства, навіть за відсутності укладеного у письмовій формі договору. В платіжних дорученнях позивача є посилання не на неіснуючий договір, а на діючий чинний нормативно-правовий акт - наказ Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 № 966, яким затверджено Тарифи на послуги з регулювання руху суден, що в черговий раз підтверджує позицію відповідача. Те, що перед датою та номером наказу стоїть по дог. не свідчить про те, що кошти були сплачені помилково. Окрім цього, платіжні доручення містять посилання на виставлені відповідачем рахунки, в яких зазначено судна по яким виставлено рахунок, номера та дати квитанцій СРРС, тариф та розрахунковий об`єм з якого розраховувалась вартість послуг, а також вказівка на те, що оплачується збір за послуги СРРС. Тобто ці документи містять повну інформацію необхідну для розуміння того, яка послуга отримана, коли і її вартість і виключають помилку у здійснені перерахування. - позивач сплатив збори на підставі акту законодавства, внаслідок отримання послуг від відповідача за своєю заявкою, тому підстав для застосування ст. 1212 ЦК України немає. Апелянт додав до апеляційної скарги постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справах № 915/253/20 та № 915/400/20, які просить врахувати при розгляді даної справи. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07 травня 2021 року у справі №915/41/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копій іншим учасникам справи; заяв чи клопотань стосовно процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо). 14.06.2021 року від ТОВ СП «Нібулон» до суду надійшло заперечення проти долучення до матеріалів справи постанов Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справах № 915/253/20 та № 915/400/20, вважає, що правовідносини у даній справі не є тотожними вказаним справам. 24.06.2021 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ СП «Нібулон», в якому просить: - рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2021 по справі No 915/41/21 - залишити без змін, апеляційну скаргу Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - без задоволення, - відмовити у долучені до матеріалів справи в якості доказів по справі постанов Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справах №915/253/20 та №915/400/20 та повернути їх апелянту. - долучити до матеріалів справи лист ДП «АМПУ» в№2062/18-03-07/Вих від 15.06.2021р., оскільки він був отриманий після винесення рішення та додатково підтверджує визнання з боку ДП «АМПУ» помилковості платежів здійснених з посиланням на договір, який ніколи не укладався та безпідставності отримання таких коштів. У відзиві позивач позивач наполягає на віднесенні буксиру до групи Е. За твердженням позивача: судна здійснювали переміщення в межах портових вод морського порту Миколаїв в зоні нагляду капітана морського порту Миколаїв, без заходження до іншого морського порту. Судна здійснювали внутріпортове буксирування - що відповідно висновків Верховного суду є підставою віднесення до групи Е (портофлот); судна які задіяні в операціях з надання послуг з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством (ч.1 ст.19 Закону) відносяться до об`єктів портової інфраструктури (п.8 ст.1 Закону) і незалежно від форми власності відносяться до суден портового та службово-допоміжного флоту, а отже відносяться до групи Е; Буксир «Юрій Макаров» здійснював буксирування, а не перевезення вантажу.; рейс не кваліфікується як вантажний рейс: Вантаж на буксирі «Юрій Макаров» відсутній. Судно «Юрій Макаров», Нібулонівець-2 не придатні для перевезення вантажу; рейс не кваліфікується як комерційний рейс, оскільки не здійснювався на підставі договору укладеного з третіми особами за плату. Тобто буксирування Нібулонівець-2 не відбувалось на підставі договору зі сторонніми особами за плату. ТОВ СП Нібулон вказує, що суд першої інстанції встановивши, що договірні відносини між сторонами відсутні, мотивовано застосував ст.1212 ЦК України з посиланням на п. І Примітки до Додатку №2 Наказу №966 згідно якої судна груп В, Г, Е (крім суден, які проходять ходові випробування) звільняються від сплати збору за послуги з регулювання руху суден. Норми Наказу №966 не передбачають виникнення зобов`язань по сплаті тарифу за послуги служби регулювання руху суден для групи Е, в зв`язку з чим не можуть вважатись правовою підставою для набуття відповідачем прав на перераховані позивачем кошти. 17.06.2021 на адресу ТОВ СП «НІБУЛОН» надійшов лист від ДП «АМПУ» вих.№2062/18-03-07/Вих від 15.06.2021, яким ДП «АМПУ» письмово визнає помилковість зарахування коштів за платіжними дорученнями, в яких призначенням платежу зазначено Договір №316 від 27.05.2013 (Договір №966 від 03.12.2013) та вказує що при наступному надходженні таких платежів не будуть приймати такі платежі з помилковим призначенням. Посилання апелянта на неправильне застосування норм матеріального права фактично звелось до вимог застосування певної частини нормативного акту, яку вказує апелянт та у його трактуванні, замість суцільного аналізу нормативно-правового акту та правовідносин що він регулює. По суті спору позивач заперечує проти доводів апелянта, вважає висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції законними та обґрунтованими. 01.07.2021 року до суду надійшло клопотання ТОВ СП «Нібулон» про врахування судом відкриття касаційних проваджень у справах №915/253/20, №915/400/20 за касаційними скаргами ТОВ СП «Нібулон». 09.07.2021 року від відповідача надійшли пояснення до відзиву ТОВ СП «Нібулон», в яких зазначає, що на адресу ДП «АМПУ» надійшла нечитабельна копія відзиву, більшість сторінок пусті, а адресу філії «Дельта-лоцман» відзив взагалі не надходив, що свідчить про зловживання позивачем своїми правами. Просить взяти до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі та скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову ТОВ СП «Нібулон» в задоволенні позову. 20.07.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» надійшли заперечення на зміст пояснень філії «Дельта-лоцман». Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон про розгляд справи №915/41/21 з повідомленням (викликом) учасників справи. Вирішено розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07 травня 2021 року у справі №915/41/21 у розумний строк. 02.09.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон надійшли пояснення по справі. 15.09.2021 року на електронну пошту суду надійшла заява позивача про зупинення розгляду даної справи до розгляду справи №915/400/20 в подібних правовідносинах об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 року зупинено апеляційне провадження у справі №915/41/21 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи №915/400/20. 11.01.2022 року позивач подав суду апеляційної інстанції клопотання про врахування висновків лінгвістичної експертизи (висновок експертизи Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/250 від 18.10.2021р.) та клопотання про врахування висновків Об`єднаної палати Верховного суду від 17.12.2021 у справі №915/400/20. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 року поновлено апеляційне провадження у справі №915/41/21 та запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.12.2021р. у справі №915/400/20. 26.01.2022 року відповідач подав суду пояснення щодо постави Верховного Суду у справі №915/400/20, в яких, зокрема, зазначив, що позивач у рамках цієї справи діяв не як портовий оператор та просив врахувати його письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи, окрему думку судді О.Кібенко від 17.12.2021р. у справі №915/400/21 та постанову Верховного Суду від 30.08.2021 року у справі №915/41/21. 03.02.2022 року, 09.02.2022 року та 21.02.2022 року позивач подав суду письмові пояснення. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія доходить наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно платіжного доручення ТОВ СП "Нібулон" №48063 від 13.08.2018р. позивач перерахував філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" 295,75 грн. та відповідно платіжного доручення №48062 від 13.08.2018 товариство перерахувало філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" 295,45грн. У розділі Призначення платежу платіжного доручення №48063 від 13.08.2018 підставою для перерахування коштів вказано: за послуги СРРС зг.рах №МР-03141 від 21.07.18 по дог. 966 від 03.12.13 В т.ч. ПДВ 49,29 грн. У розділі Призначення платежу платіжного доручення №48062 від 13.08.2018 підставою для перерахування коштів вказано: за послуги СРРС зг.рах №МР-03251 від 23.07.18 по дог. 966 від 03.12.13 В т.ч. ПДВ 49,24 грн. Як зазначає позивач, збір за послуги служби регулювання руху суден у зазначених вище розмірах за рахунками №МР-03141 від 21.07.2018 та №МР-03251 від 23.07.2018 нараховані філією "Дельта-лоцман" безпідставно та не підлягали оплаті ТОВ СП "Нібулон", так як указані збори буксиру "Юрій Макаров" нараховані як для судна групи А, тоді як фактично судна відносяться до групи "Е" і звільнене від сплати збору за послуги регулювання руху суден на підставі п.1 Приміток Додатку №2 Наказу №966. ТОВ СП Нібулон посилалось на помилковість при здійсненні переказу коштів на підставі Договору №966 від 03.12.2013, оскільки такого договору не існує. Під час розгляду справи сторонами підтверджено, що Договір №966 від 03.12.2013 між ними не укладався. ТОВ СП Нібулон звернулося до відповідача з листом №168/3-21/200 від 05.01.2021р. про повернення коштів в розмірі 205,75грн, отриманих за рахунками МР-03141 від 21.07.2018, №МР-03251 від 23.07.2018 в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України як таких, що отримані за відсутності достатніх правових підстав та є переплатою за послуги служби регулювання руху суден, оскільки буксир "Юрій Макаров" при здійснені портового буксирування несамохідного судна відноситься до групи Е в зв`язку з чим не є платником збору за послуги РРС. Направлення вказаного листа відповідачу підтверджується квитанцією поштового відділення ФН №5400142344110 від 05.01.2021. Дане звернення ТОВ СП "Нібулон" відповідачем залишене без реагування та виконання, що стало підставою звернення позивача до суду. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду наступного. Фактично спірним питанням у даній справі є встановлення тієї обставини, чи належить буксир «Юрій Макаров» до групи А, у зв`язку з чим Адміністрацією морських портів України було нараховано збір за регулювання руху суден, чи до суден групи Е, а саме до категорії суден портового флоту, а тому має бути звільнений від сплати вказаних зборів. Згідно із ч.1, 2 ст.3 КТМ України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативно-правові акти з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов`язковими для всіх юридичних та фізичних осіб. Відповідно ч.1 ст.3 ЗУ "Про морські порти України" законодавство про морські порти ґрунтується на Конституції України та складається з цього Закону, Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України "Про транспорт", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Згідно із ч.1, 3 ст.19, ч.ч.1,2 ст.21 ЗУ "Про морські порти України" у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством. Тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Виключно державними підприємствами, установами та організаціями надаються послуги з: 1) регулювання руху суден; 2) забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт; 3) навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства; 4) картографічного забезпечення мореплавства; 5) забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин. Відповідно ч.4 ст.19 ЗУ "Про морські порти України" послуги, визначені у частині третій цієї статті, надаються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013р. № 291 затверджено Порядок надання послуг з регулювання руху суден. Відповідно до п.4.1 Порядку №291 із суден, що користуються послугами СРРС з регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються відповідно до закону. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" №405 від 03.06.2013 до Переліку спеціалізованих послуг, що надається у морських портах суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню віднесено - регулювання руху суден. Згідно із ч.4 розділу VI Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти України" тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України", підпункту 4.3.24 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 №581, підпункту "г" пункту 2 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548 (із змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" Міністерством інфраструктури України було затверджено Тарифи на послуги з регулювання руху суден - наказ Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Тарифів на послуги з регулювання руху суден" від 03.12.2013 №966 (надалі - Наказ №966). Згідно із п.1.1. Наказу №966 тарифи на послуги з регулювання руху суден (збір за послуги служби регулювання руху суден) справляються в морських портах / морських терміналах із суден, групи яких зазначені у додатку 1 до цих Тарифів. В Додатку №1 до Наказу №966 наведена наступна таблиця: Групи суден, з яких справляється збір за послуги з регулювання руху суден Вид суднаГрупи Вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі спорудиГрупа А Пасажирські судна; пороми; криголами, що не належать суб`єктам господарювання всіх форм власності, які здійснюють господарську діяльність у межах морського порту, та не орендовані нимиГрупа Б Ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка - море", що заходять у порти р. Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпакиГрупа В Несамохідні судна (крім барж)Група Г Судна, що заходять вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України; службові та військові судна; навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна; наукові, дослідні, швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів)Група Д Інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна портового флоту, криголами, які належать суб`єктам господарювання всіх форм власності, що здійснюють діяльність у межах морського порту, а також орендовані ними, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, риболовні судна, що заходять без виконання вантажних операцій)Група Е Примітки:

1. Під терміном "вимушено" треба розуміти заходження судна у морський порт / морський термінал у зв`язку із загрозою безпеці продовження плавання, життю або здоров`ю членів команди та пасажирів.

2. Судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

3. Судна груп Д та Е, що виконують комерційні вантажопасажирські рейси, належать до групи Б. Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що питання щодо віднесення судна до тієї чи іншої групи визначається типом судна, який міститься у суднових документах, а також комплексом портових операцій, що здійснює судно. Тобто одним із критеріїв для віднесення судна до тієї чи іншої групи є мета, з якою судно заходить до порту (об`єктивні умови роботи судна). Такий висновок маститься в постанові Верховного Суду від 18.12.2018 по справі №916/112/18, постанові Верховного Суду від 07.05.2019р. по справі №915/1054/17. Додаток №1 до Наказу №966 визначає Групи даної таблиці за критерієм вид судна. За змістом аналізу даних Груп не вбачається розподілення їх лише на дві групи пасажирські і всі інші судна - вантажні судна. За рахунком №МР-03141 від 21.07.2018р. відповідачем було нараховано збір за послуги регулювання руху суден у сумі 102,92грн. при буксируванні 20-21.07.2018р. буксиром "Юрій Макаров" несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" від терміналу ТОВ СП Нібулон до зовнішнього рейду морського порту Миколаїв. За рахунком №МР-03251 від 23.07.2018р. відповідачем було нараховано збір за послуги регулювання руху суден у сумі 102,83 грн при буксируванні 22-23.07.2018 буксиром "Юрій Макаров" несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" від зовнішнього рейду морського порту Миколаїв до терміналу ТОВ СП Нібулон. У квитанціях №7058 та « 7165 в рядку мета переходу вказано буксирування. Згідно із п.1 Примітки до Додатку №2 до Наказу №966 судна груп В, Г, Е (крім суден, які проходять ходові випробування) звільняються від сплати збору за послуги з регулювання руху суден. У листі №7865/27/10-17 від 11.08.2017р. Міністерство інфраструктури, з метою забезпечення належного виконання, зокрема, Наказу №966, роз`яснило, що морські буксири при здійснені операцій з буксирування несамохідних транспортних суден на місцевих перевезеннях та плавучі крани при здійснені операцій із забезпечення перевантажувальних робіт на рейдах і біля причалів з другого борту віднесенні до групи суден портового флоту. Крім того, у листі зазначено, що усі судна портового флоту, не залежно від форми власності, які виконують роботи в акваторії порту відносяться до групи Е (у тому числі судна, що не належать або не орендуються ДП "АМПУ", та які надають різноманітні платні послуги при здійсненні комерційної діяльності в межах акваторії морського порту). Міністерство інфраструктури України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство інфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості) (ст.1 "Положення про Міністерство інфраструктури України", затверджене постановою КМУ від 30.06.2015 №460, надалі Положення №460). Згідно із п.33 Положення №460 Міністерство інфраструктури затверджує тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів. Розміри Тарифів на послуги з регулювання руху суден затверджені саме наказом Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013р. №966 отже Міністерство має право на офіційне тлумачення справжнього змісту, тому що саме він найбільш адекватно розуміє власну волю, яку він заклав у нормативний акт і в змозі роз`яснити її іншим суб`єктам. Колегія суддів зазначає, що вищезазначений лист-роз`яснення був врахований при прийнятті рішення Верховним Судом під час розгляду справи №915/1054/17 (постанова від 07.05.2019р.) щодо буксирів, які виконують операції з портового буксирування. При цьому, суд зазначив, що до групи Е відносяться усі судна портового флоту, незалежно від форми власності, які виконують роботи в акваторії порту та перелічені в таблиці-додатку до листа, зокрема, буксири, що не належать або не орендуються адміністрацією, та надають різноманітні послуги в межах акваторії порту. Згідно із п.6 ч.1 ст.1, ч.2 ст.18 ЗУ «Про морські порти України» морський порт - це визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших, пов`язаних з цим видів господарської діяльності. Розділом IV Господарська діяльність у морському порту Закону України "Про морські порти України" врегульоване питання господарської діяльності у морському порту. У межах морського порту функціонують суб`єкти господарювання усіх форм власності, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням суден, пасажирів, вантажів, та підприємства, продукція та/або сировина яких транспортується територією та акваторією порту. ТОВ СП НІБУЛОН внесене до переліку портових операторів, операторів терміналів Реєстру морських портів та здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: Вантажний морський транспорт; Пасажирський морський транспорт; Вантажний річковий транспорт; Пасажирський річковий транспорт; Складське господарство. Порт приписки суден позивача - порт Миколаїв. Вантажовідправником, вантажоодержувачем, вантажовласником, судновласником та перевізником зерна (вантажу) - є ТОВ СП НІБУЛОН. Відповідно до п.8.1, 8.3 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 №348, портові оператори (оператори термінала) здійснюють технологічні процеси ВО, що є сукупністю технологічних операцій, пов`язаних з передачею вантажів з одного виду транспорту на інший через склад, або минаючи його, на підставі такої робочої технологічної документації. Залежно від місця проведення ВО портові оператори (оператори терміналів) можуть здійснювати такі технологічні операції: складські, суднові, вагонні, автотранспортні, внутрішньопортові транспортні, передавальні, а також операції з навантаження (розвантаження) контейнерів. Згідно із ст.19, п.8 ч.1 ЗУ "Про морські порти України" у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством. Об`єктами портової інфраструктури є рухомі та нерухомі об`єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під`їзні шляхи, лінії зв`язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що до об`єктів портової інфраструктури відносяться буксири, криголами та інші судна портового флоту призначені для надання послуг. Відповідно до ст.19 Закону на рівні з послугами із забезпечення транспортних суден в морському порту надаються послуги зі здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством. Законодавець не відокремлює послуги із забезпечення транспортних суден від інших послуг, які надаються в морському порту. Всі послуги, які перелічені в ст.19 Закону мають рівну правову визначеність. Судна, які задіяні в реалізації операції зі здійснення даних послуг в морському порту - відносяться до об`єктів портової інфраструктури - суден портового та службово допоміжного флоту, а отже відносяться до групи Е. Кантування, швартування, портове буксирування так само, як і послуги зі здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів - є господарськими послугами, які надаються в порту суб`єктами господарювання всіх форм власності і не включені до переліку, які надаються виключно державними підприємствами, установами та організаціями. Позивач є суб`єктом, включеним до Реєстру морських портів України, власником терміналів /портовим оператором/ стивідором/ оператором терміналу/суб`єктом, продукція (сировина) якого транспортується територією та акваторією порту суднами власного флоту. Таким чином, судна ТОВ СП Нібулон задіяні в забезпеченні технологічних процесів господарської діяльності підприємства як портового оператора / оператора терміналу є об`єктами портової інфраструктури (суднами портового флоту) незалежно від форми власності. Наказом Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння" від 07.08.2013 №567 до суден портового та службово-допоміжного флоту віднесені: портові буксири, пасажирські катери, пороми, пожежні буксири і катери, перевантажувачі, лоцманські катери, водолазні боти, патрульні судна, посильні катери, криголами та інші судна, які здійснюють діяльність із забезпечення транспортних суден. Відповідно до наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду "Про затвердження Правил безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства" від 24.01.2007 №13 (яка є суміжною галуззю) аналогічно віднесені до портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства - судна флоту, що використовуються для забезпечення виробничої та господарської діяльності порту: портові буксири-кантувачі й морські буксири; лоцманські судна й катери; катери для завезення швартовних кінців; пасажирські службові катери; самохідні та несамохідні малотоннажні вантажні судна, судна для забезпечення перевантажувальних робіт тощо. Відповідно до роз`яснення розробника ставок портових зборів ДП Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України (ДР УкрНДІМФ) №10/1/9-478 від 26.08.2015, наданого на запит ДП АМПУ, визначено перелік суден, які відносяться до групи Е до суден портового флоту. Відповідно даного роз`яснення морські буксири при здійснені операцій з буксирування несамохідних транспортних суден на місцевих перевезеннях та плавучі крани при здійснені операцій із забезпечення перевантажувальних робіт на рейдах і біля причалів з другого борту віднесенні до групи суден портового флоту є судном групи Е портофлот. Згідно із Класифікаційним свідоцтвом №311-07001-20, виданим Регістром судноплавства України 28.08.2020 судно "Юрій Макаров" в графі "Тип" зазначено буксир. Цим Свідоцтвом посвідчено, що на підставі проведеного огляду судно задовольняє застосованим вимогам Правил Регістра і відповідає класу: КМ + ЛП4 ІІІЗП А2 буксир (ІІІЗП при h3%-2,0м); порт приписки - Миколаїв. Відповідно Класифікаційного свідоцтва №311-02773-18, виданого Регістром судноплавства України 11.05.2018 судно "Нібулонівець-2" в графі "Тип" зазначено несамохідний перевантажувач. Цим Свідоцтвом посвідчено, що на підставі проведеного огляду судно задовольняє застосованим вимогам Правил Регістра і відповідає класу: КЕ + Ice1 R3-Rs плавкран. Відповідно до ст.229 КТМ України за договором портового буксирування буксировласник за винагороду здійснює ввід у порт або вивід з порту суден та інших плавучих об`єктів, виконання маневрів судна, що буксирується, швартовних та інших операцій в акваторії морського порту. Договір портового буксирування може бути укладено в усній формі. Як вбачається з треків зазначених суден, ними здійснювався перехід в межах портових вод морського порту Миколаїв, що підпадає під категорію портове буксирування (ст.229 КТМ України). Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що перехід буксира "Юрій Макаров" з метою буксирування 20-21.07.2018, 22-23.07.2018 не можливо кваліфікувати як вантажний рейс, оскільки коносаменти не оформлювались та за своєю правовою природою буксирування і перевезення вантажу є відмінними операціями в морському судноплавстві. Кодексом торговельного мореплавства України правовідносини буксирування врегульовані в Главі VII Морське буксирування в той час як правовідносини з перевезення вантажів врегульовані в Главі V Морські перевезення, що вказує на їх відмінність. Згідно із Квитанціями №7058 та №7165 в рядку "мета переходу" вказано буксирування. В графі "вантаж, кількість" відносно судна "Юрій Макаров" вказано буксирування, відносно судна "Нібулонівець-2" вказано баласт. Згідно із п. 4.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №317/6605, не розглядаються як товар проміжні результати діяльності суб`єктів господарювання, що не реалізуються на ринку, а споживаються у технологічному процесі їх власного виробництва. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що буксирування і маневрові операції суден ТОВ СП «Нібулон» у даному випадку слід віднести виключно до технологічних операцій портового оператора (оператора терміналу), які не можуть бути кваліфіковані як вантажний комерційний рейс. Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.2 ст.76, ч.1 ст.77 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. ДП «АМПУ» ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що перехід буксиру Юрій Макаров є вантажним комерційним рейсом, зокрема, не надано доказів наявності договорів на перевезення товару зазначеними суднами позивача, укладеного з третіми особами за плату. Отже буксир Юрій Макаров при здійснені 20-21.07.2018р. тп 22-23.07.2018 операції з буксирування несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" (судновласником якого є ТОВ СП Нібулон) відноситься до суден портофлоту, які за змістом Додатку №1 Наказу №966 віднесені до групи Е, про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно п.1 Примітки до Додатку №2 Наказу №966 судна груп В, Г, Е (крім суден, які проходять ходові випробування) звільняються від сплати збору за послуги з регулювання руху суден. Отже норми Наказу №966 не передбачають виникнення зобов`язань по сплаті тарифу за послуги служби регулювання руху суден для групи Е, в зв`язку з чим не можуть вважатись правовою підставою для набуття відповідачем прав на кошти перераховані платіжним дорученням №48063 від 13.08.2018 у сумі 102,92 грн та платіжним дорученням №48062 від 13.08.2018 у сумі 102,83 грн, які співвідносяться з нарахуваннями по буксиру Юрій Макаров. Згідно із ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Матеріалами справи та учасниками справи не спростовано відсутність укладеного Договору №966 від 03.12.2013, як підстави для виставлення рахунків №МР-03141 від 21.07.2018 та №МР-03251 від 23.07.2018. Щодо наявності правових підстав для нарахування суднам позивача послуг з регулювання руху суден на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 №966, то приймаючи до уваги, що згідно п.1 Приміток до додатку №2 Наказу №966 судна групи Е звільнені від сплати збору за послуги з регулювання руху суден, то дані норми не породжують зобов`язань позивача по сплаті послуг з регулювання руху судна буксир Юрій Макаров, яке зазначено в рахунках №МР-03141 від 21.07.2018 та №МР-03251 від 23.07.2018 та, відповідно, набуття прав на кошти перераховані платіжним дорученням №48063 від 13.08.2018 та №48062 від 13.08.2018 в частині судна буксир "Юрій Макаров" на суму 205,75 грн. Сторони не заперечують, що договір №966 від 03.12.2013р. ними не укладався, а відтак така підстава здійснення платежу як «договір №966 від 03.12.2013» була відсутня взагалі. Таким чином, позивачем доведено як помилковість нарахування відповідачем збору за послуги СРРС та виставлення відповідних рахунків, так і помилковість здійснення оплати коштів в розмірі 205,75грн. на підставі дог.966 та, відповідно, наявність підстав для застосування у даному випадку приписів ст.1212 ЦК України. Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованості висновків місцевого господарського суду. Зокрема, обставини невчасного (із запізненням) вручення відповідачу копії оскаржуваного рішення та відсутність повного тексту рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 01.06.2021р. (на чому наполягає скаржник в апеляційній скарзі) підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення слугувати неспроможні, оскільки оскаржене рішення ухвалене із дотриманням норм матеріального та процесуального права, ДП «АМПУ» було реалізоване право на апеляційне оскарження рішення, передбачене нормами ч.1 ст.256 ГПК України. Щодо посилань скаржника на необхідність врахування судом при розгляді даної справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.08.2021р. у справі №916/253/20 - Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №915/400/20 у постанові від 17.12.2021р. відступила від висновку, викладеному у постанові Верховного Суду, прийнятої 30.08.2021р. у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі № 915/253/20, щодо обов`язку портового оператора сплачувати канальний збір та збір за послуги служби регулювання руху суден за проходження належним йому суднами портфлоту каналами морського порту при здійсненні у морському порту вантажних операцій у межах господарської діяльності портового оператора. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від у постанові від 17.12.2021р. у справі №915/400/20 зазначила наступне: - правила маркування суден згідно з Інструкцією № 159 (на яку послались суди в оскаржуваних рішеннях та Верховний Суд у постанові від 30.08.2021 у справі 915/253/20 у подібних правовідносинах при визначенні у відповідних правовідносинах групи суден, до якої належить кранове судно "Святий Миколай" за правилами Додатків № 1 до Наказів №№ 316, 966) не можуть бути підставою для визначення групи судна (у спорах щодо підстав для сплати портових зборів та збору за послуги СРРС тощо) з огляду на таке. Інструкція №159 встановлює вимоги щодо нанесення маркування розпізнавального номера на судна, які мають право плавання під Державним Прапором України, визначає порядок визначення місць на корпусі та суднових конструкціях для нанесення цього номера, а також розмір, формат та засіб постійного нанесення маркування розпізнавального номера, який є ідентифікаційним номером ІМО (Міжнародна морська організація), який, зокрема, використовується на міжнародному рівні для ідентифікації суден з метою підвищення безпеки на морі та запобігання забрудненню, а також надання допомоги для попередження морського шахрайства. Отже Інструкція № 159 визначає правила маркування суден, з урахуванням, зокрема, відомостей в технічній документації про судно (суднових документах), тобто з урахуванням технічних можливостей і функцій, які допускаються для виконання, а не виконуються цим судном у конкретних правовідносинах та за конкретних обставин; - переміщення суден портового флоту у межах морського порту для здійснення вантажних операцій у межах надання в порту відповідних послуг суднам, що здійснюють вантажні перевезення (комерційні вантажні рейси) - без вчинення суднами портофлоту заходжень в/за межі цього порту, відбуваються у межах правовідносин з завантаження/вивантаження (стаття 918 ЦК України), а тому не є комерційним вантажним рейсом, що здійснюється у межах правовідносин з перевезення, у яких, згідно з Додатком № 1 до Наказу №316 (канальний збір) та Додатком № 1 до Наказу № 966 (збір за послуги СРРС), судна портофлоту відносяться до суден групи "А" (з яких справляються відповідні збори). За наслідками розгляду справи судом першої інстанції встановлено (з чим погоджується і суд апеляційної інстанції), що буксир «Юрій Макаров» у спірних правовідносинах не відноситься до суден групи «А» (на чому наполягає скаржник в апеляційній скарзі), буксирування буксиром "Юрій Макаров" несамохідного судна (плавучого крану "Нібулонівець-2") 20-21.07.2018 від терміналу ТОВ СП "Нібулон" до Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв та 22-23.07.2018 від Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв до терміналу ТОВ СП "Нібулон" не було комерційними вантажними рейсами. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ СП «Нібулон» та зауважує, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є такими, що не спростовують наведеного, а відтак, підстави для скасування чи зміни судового рішення у даному випадку відсутні. Будь-яких порушень процесуальних норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, або неправильного застосування норм матеріального права при розгляді апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції виявлено не було, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення залишенню без змін. За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2021 року у справі №915/41/21 підлягає залишенню без змін. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 231, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276, 282-285 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2021 року у справі №915/41/21 залишити без змін. Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя А.І. Ярош Суддя Г.П. Разюк Суддя Н.М. Принцевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»