Постанова 4803 № 212/5025/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/479/22 Справа № 212/5025/21 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Бондар Я.М., суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Євтодій К.С. сторони справи: позивач- ОСОБА_1 відповідач-ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП», треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна,- розглянувши у відкритому судовому засіданні,відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи,в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бражника Дениса Сергійовича на додаткове рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року, ухвалене суддею Дехтою Р.В. в м.Кривому Розі, Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 03 листопада 2021 року, - ВСТАНОВИВ: 29 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бражник Д.С. звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП», треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просив суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо стягнення з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП» на користь ОСОБА_1 понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року, стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ТОР ГРУП» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1999 (Одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок. Представник позивача, адвокат Бражник Д.С., будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, неправомірне зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, просить скасувати додаткове судове рішення та ухвалити нове додаткове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. задовольнити в повному обсязі. При цьому, скаржник зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що згідно договору про надання правової допомоги у період його дії, адвокатське бюро надало, а клієнт отримав всі передбачені договором послуги, що підтверджено актом (описом) виконаних робіт до договору та прибутковим касовим ордером, тому суд дійшов помилкового висновку про зменшення заявленої позивачем до стягнення суми судових витрат на правничу допомогу, оскільки від відповідача не надходило до суду заперечень щодо неспівмірності заявленої суми витрат на правничу допомогу. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Бражника Д.С. не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 20 вересня 2021 року хвалено рішення у справі №212/5025/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФАКТОР ГРУП» про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню. Вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, а саме: визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №78292, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 23.10.2020 року щодо звернення стягнення на грошові кошти у сумі 50 283,26 гривень. Стягнуто з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 11534,51 грн. Стягнуто з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн. та заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн. Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, взяв до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи та враховуючи критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи зменшив понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу з 8000 грн. до 1999 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 та від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням. Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З 15 грудня 2017 року ЦПК України запроваджено нові правила компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно із правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу Адвокатським Бюро «Бражник і Партнери» на підставі договору №102 про надання правової допомоги від 07 травня 2021 року (а.с.30-34). У п.7 Договору визначено, що за надання правової допомоги клієнт - позивач ОСОБА_1 сплачує Адвокатському Бюро винагороду в розмірі 8000 грн., яка складається з пунктів 7.1.1- 7.1.5, зокрема з усних консультацій та роз`яснення правових питань, що стосуються вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості (250 грн.); відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження (250 грн.); адвокатський запит про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (1500 грн.); ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (1000 грн.); отримання довідки про відраховану із заробітної плати позивача суми боргу (500 грн.); складання та подання до суду клопотання про витребування у приватного нотаріуса оригіналу документів (500 грн.); заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису (1500 грн.); позовної заяви (2500 грн.) (а.с.32-33). Матеріалами справи встановлено, що позов адвокат подав до суду 10.06.2021 року, до позову було додано клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса (а.с.13-15), Договір №102 про надання правової допомоги від 07 травня 2021 року 9а.с.30-34), Акт (опис) виконаних робіт до договору №102 (а.с.35). Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 16 липня 2021 року о 14:00 годин (а.с.41-42). 16 липня 2021 року судовий розгляд в присутності адвоката Бражника Д.С. через неявку інших учасників справи було відкладено на 20 вересня 2021 року, судове засідання тривало 1 хвилину, з 14:09:20 по 14:10.21, що підтверджено протоколом судового засідання (а.с.44). 20 вересня 2021 року представником позивача Бражником Д.С. суду подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача (а.с.47) і 20 вересня 2021 року судом першої інстанції ухвалено заочне судове рішення про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.47, 52-58). Матеріалами справи підтверджено, що в провадженні суду першої інстанції справа перебувала 3 місяці 10 днів, при цьому адвокат Бражник Д.С. тричі був присутнім в суді: 10.06.2021 при подачі позову; 16.07.2021 в судовому засіданні, яке тривало 1 хвилину та було відкладено через неявку інших учасників справи; 20.09.2021 при подачі заяви про проведення судового розгляду справи за відсутності сторони позивача. Клопотання адвоката про витребування у приватного нотаріуса доказів на підставі яких було вчинено виконавчий запис судом не вирішувалось, оскільки до позову було додано достатньо доказів для вирішення спору по суті, заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, суду не подавалася, тому колегія суддів вивчивши письмові матеріали справи повністю погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки судом першої інстанції було враховано об`єм та складність справи, тривалість її розгляду, кількість проведених судових засідань, та виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості визнано справедливим визначити вартість наданих послуг з правничої допомоги в сумі 1999 грн., яка на думку колегії суддів є справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат. На підставі наведеного вище, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги в частині збільшення витрат на правничу допомогу, стягнуту з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бражника Дениса Сергійовичазалишити без задоволення Додаткове рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 22 березня 2022 року. Головуючий: Судді: