Постанова 4803 № 212/434/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-з/803/9/22 Справа № 212/434/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Євтодій К.С. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 ,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції в системі EASYCON, заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бибки Тетяни Яківни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпро ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини,- В С Т А Н О В И В: В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпро ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задоволено. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місце проживання малолітньої дитини - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1261, 20 грн. 24 листопада 2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бибки Тетяни Яківни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі . Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Ухвалюючи рішення по справі, суд апеляційної інстанції, не вирішив питання про розподіл судових витрат, а тому наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення. Так, згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до частин першої -четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України). При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу. При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізаціїправ і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Статтею 29 Закону України Про адвокатуру визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору. Згідно з ст.30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц,постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі представник відповідача -адвокат Некляєв Ю.Г. зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат стосовно отримання професійної правничої допомоги становить 20000 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником відповідача ОСОБА_2 - Некляєвим надано копію договору про надання правової допомоги № 3733/01-2021 від 12 травня 2021 року,довідку про ставки фахівців фірси АО «Юридична фірма «Астерс» відповідно до якої ставка адвоката Некляєва Ю.Г. становить 250 євро/година, що за посадою та кваліфікацією відповідає посаді старшого юриста, адвоката Бибки Т.Я. - ставка 130 євро/година, що за посадою та кваліфікацією відповідає посаді юриста, копії квитанцій на суму 50000 грн. та 57 382 грн., та копію звіту про надані юридичні послуги та понесені витрати від 05 листопада 2021 року. Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2021 року між Адвокатським об`єднанням «ЮФ «Астерс» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги № 3733/01-2021, відповідно до умов якого фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, а також надані клієнтові інші види юридичних послуг та правової (правничої) допомоги щодо нього та/або будь-яких вказаних ним осіб відповідно до його завдань та на умовах Договору, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Відповідно до п.3.1 вказаного договору, розмір грошового гонорару фірми за послуги визначається, виходячи з фактичної кількості часу, витраченого фацівцями фірми, та їх погодинних ставок. Відповідно до звіту про надані юридичні послуги та понесені витрати від 05 листопада 2021 року вбачається, що адвокатом Некляєвим Ю.Г. було виконано наступні послуги: зустріч із клієнтом, обговорення ситуації, отримання даних по справі - 0,5 годин; юридичний аналіз матеріалів справи, підготовка для клієнта роз`яснень щодо стратегії оскарження заочного рішення суду - 2,5 годин; підготовка адвокатського запиту до служби у справах дітей для надання актів обстеження житлових умов батька дитини -1 година; аналіз та систематизація правових позицій Верховного Суду та ЄСПЛ для підготовки апеляційної скарги - 1 година; підготовка апеляційної скарги 4 години; доповнення та фіналізація апеляційної скарги 1,8 годин; підготовка клопотання про відеоконференцію, та описів вкладення в цінні листи для надсилання учасникам справи та до суду -1 година; підготовка до судового засідання -0,5 годин; участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції -0,5 годин; підготовка клопотання про відео конференцію, відправка до суду імейлів, відправка клопотання поштою - 0,5 годин; підготовка до судового засідання -0,5 годин; участь у засіданні за допомогою відеозв`язку - 1 година. Всього оплачуваних годин по працівнику становить 14, 80 годин на суму 3 700 Євро. Адвокатом Бибкою Т.Я надано наступні послуги: підготовка до судового засідання -0,5 годин, участь у судовому засіданні у режимі відео конференції з Дніпровським апеляційним судом -0,5 годин, підготовка клопотання про залучення доказів (актів органу опіки та піклування) - 2 години; поїздка з Києва до Кривого Рогу. Підготовка та участь у судовому засіданні у Дніпровському апеляційному суді. Отримання стислого тексту рішення. Повернення з Кривого Рогу до Києва - 7 годин. Всього оплачуваних годин по працівнику становить 10 годин на суму 1 300 Євро. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції інтереси відповідача у судовому засіданні від 15 вересня 2021 року та 02 листопада 2021 року в режимі відеоконференції в системі EASYCON представляли адвокат Некляєв Ю.Г. та Бибка Т.Я. Колегія суддів критично оцінює витрачений час на складання та направлення запитів, підготовки клопотань та проведення юридичного аналізу з урахуванням того, що дана справа є не великої складності. Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у заяві представника відповідача адвоката Бибки Т.Я. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 189 741 грн. є завищеними, неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Беручи до уваги час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу ОСОБА_2 робіт, обсягу виконаних робіт, участь у судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення їх розміру до 20 000 грн. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. колегія суддів вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами, обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними. З огляду на вищевикладене, виходячи з конкретних обставин справи та виконаної адвокатами роботи, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 20 000 гривень. Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бибки Тетяни Яківни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпро ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 20 000 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 22 березня 2022 року. Головуючий: Судді: