Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/5481/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/5481/21 пров. № А/857/22092/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Качмара В.Я., Пліша М.А. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року (суддя першої інстанції Мандзій О.П., м. Тернопіль, повний текст складено 03.11.2021) В С Т А Н О В И В : У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про: визнання протиправною та скасування відмови, оформленої листом про відмову у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи з червня 1984 року по 1998 рік у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянській спілці «Воля», товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області та періоду навчання у Львівському технічному училищі 31 міста Львова з 01.09.1978 по 26.07.1979; зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з червня 1984 року по 1998 рік у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянській спілці «Воля», товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області та періоду навчання у Львівському технічному училищі 31 міста Львова з 01.09.1978 по 26.07.1979 та призначити пенсію по віку відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», провівши перерахунок пенсії з 01.05.2021. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №192550003970 від 10.08.2021 про відмову у призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з червня 1984 року по 1998 рік у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянській спілці «Воля», товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області та період навчання у Львівському технічному училищі 31 міста Львова з 01.09.1978 по 25.07.1979 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.05.2021. Стягнуто з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. Не погодившись із рішенням, вважаючи таке незаконним, постановленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Просить скасувати оскаржене рішення 03.11.2021 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що за результатами розгляду документів поданих ОСОБА_1 до заяви, до страхового стажу не враховано період з 1984 по 1998, оскільки в довідці від 31.08.2020 №1318 про роботу у колгоспі «Зоря комунізму» ім`я та по батькові особи не відповідає паспортним даним, а також період з 01.09.1978 по 25.07.1979, оскільки по батькові в атестаті від 26.07.1979 НОМЕР_3 не відповідає паспортним даним. Крім того, призначити пенсію з 01.05.2021 є неможливим, оскільки позичу виповнилось 60 років 30.04.2021, а до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 звернувся 04.08.2021, тобто з пропуском трьох місячного строку. Судом було призначено апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трудової діяльності працював на різних посадах: 01.03.1985 був прийнятий на роботу шофером у господарство (колгосп «Зоря комунізму», колгосп «Іскра", селянська спілка «Воля» 03.07.1997 переведений в товариство з обмеженою відповідальністю «Воля» у зв`язку з реорганізацію спілки, з якої звільнений у зв`язку з реформуванням 31.03.2000. Вказані обставини підтверджено відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 25.05.1984. На підставі книги облік розрахунків по оплаті праці колгоспу «Зоря комунізму», колгоспу «Іскра», селянської спілки «Воля», товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області за 1984-2000 роки, книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника №5, особового рахунку 12, Гусятинським трудовим архівом 31.08.2020 видано довідку №1317 про трудовий стаж ОСОБА_1 (так у документах), 1961 року народження, у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянській спілці «Воля», товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області з червня 1984 року березень 2000 року (а.с.14). Згідно архівної виписки №1318, виданої 31.08.2020 Гусятинським трудовим архівом, у документах архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області містяться відомості про роботу ОСОБА_1 (так у документах) у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянської спілки « Воля », товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області за 1984-2000 роки, в якій вказано: встановлений мінімум людиноднів, кількість відпрацьованих людиноднів за рік та нарахована зарплата за рік (а.с.13). Також Гусятинським трудовим архівом 31.08.2020 видано довідку №1313 про заробітну плату позивача за 1986-1991 роки, який у документах архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області вказаний як « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 » (а.с.15). Із атестата НОМЕР_3 від 25.07.1979 видно, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 вступив в Львівське технічне училище 31 міста Львова, яке закінчив 25.07.1979 (а.с.8). Державним навчальним закладом «Львівське вище професійне училище побутового обслуговування» 13.08.2021 за №198 видано архівну довідку №27-уч про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчався у технічному училищі №31 міста Львова (форма навчання денна) з 01.09.1978 по 25.07.1979, видано атестат НОМЕР_3 (а.с.21). ОСОБА_1 27.05.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 08.06.2021 №1900-0207-8/17277 позивачу відмовило у призначенні пенсії, оскільки страховий стаж становить 17 років 10 місяців 28 днів, що є меншим за необхідний 28 років. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не враховано: період з 01.09.1978 по 26.07.1979, оскільки по батькові в атестаті від 26.07.1979 НОМЕР_3 не відповідає паспортним даним; період з 16.05.1980 по 18.05.1982, оскільки прізвище в військовому квитку від 11.05.1980 № НОМЕР_2 не відповідає паспортним даним; період з 1984 по 1998, оскільки в довідці від 31.08.2020 №1318 по батькові особи не відповідає паспортним даним. Одночасно зазначено, що для зарахування періоду 01.09.1978 по 26.07.1979 необхідно надати довідку про навчання за денною формою навчання, з 16.05.1980 по 18.05.1982 - уточнюючу довідку про період проходження військової служби, з 1984 по 1998 - уточнюючу довідку про членство в колгоспі (встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві), видану на підставі первинних документів за час виконання роботи, довідку про перейменування, копії первинних документів. Надалі за результатами звернення позивача 04.08.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 10.08.2021 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №192550003970, оскільки страховий стаж становить 20 років 02 місяці 04 дні, що є меншим за необхідний 28 років. За доданими документами до страхового стажу не враховано: період навчання з 01.09.1978 по 25.07.1979, оскільки ім`я та по батькові в атестаті від 26.07.1979 НОМЕР_3 не відповідає паспортним даним, для зарахування необхідно надати довідку про період та форму навчання; період з 1984 по 1998, оскільки в довідці від 31.08.2020 №1318 про роботу у колгоспі «Зоря комунізму» ім`я та по батькові заявника не відповідає паспортним даним (а.с.17). Про відмову у призначенні пенсії позивачу повідомлено листом від 17.08.2021 №1900-0207-8/24307 (а.с.16). Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок. Період роботи з червня 1984 року по 1998 рік у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянській спілці «Воля», товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області та період навчання у Львівському технічному училищі 31 міста Львова з 01.09.1978 по 25.07.1979 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки такий відповідає записам в його трудовій книжці, атестаті та довідках про даний період, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності яких не встановлено, а такі формальні неточності як невідповідність імені та по батькові позивача паспортним даним, що полягає у невірному зазначенні однієї букви, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, не може бути підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів. Кім того, пенсійного віку позивач набув 30.04.2021, із заявою про призначення пенсії вперше звернувся 27.05.2021, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Згідно вимог ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі ст.12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії. Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків. Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-ІV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. Згідно ч.1 ст.1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Статтею 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 досяг 60-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, право на призначення пенсії за віком позивач набуває за наявності страхового стажу не менше 28 років. Відповідно до ст.62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, (далі Порядок) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника. Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а. Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (надалі - Інструкція). Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Згідно п.2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Із матеріалів справи видно, що спірні період роботи з червня 1984 року по 1998 рік у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра", селянської спілки «Воля", товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області та періоду навчання у Львівському технічному училищі 31 міста Львова з 01.09.1978 по 25.07.1979 підтверджено відомостями трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 25.05.1984, архівними довідками Гусятинського трудового архіву від 31.08.2020 №1317 про трудовий стаж, №1318, №1319 про заробітну плату, атестатом від 26.07.1979 НОМЕР_3, архівною довідкою Державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище побутового обслуговування» від 13.08.2021 №19. При цьому доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці, довідках чи атестаті позивача щодо даного періоду роботи відповідачем не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при розрахунку стажу. Як правильно зазначив суд першої інстанції, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи довідці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Отже, невідповідність імені та по батькові позивача у документах, наданих на підтвердження періоду роботи з червня 1984 року по 1998 рік у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянської спілки «Воля», товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області та періоду навчання у Львівському технічному училищі 31 міста Львова з 01.09.1978 по 25.07.1979, паспортним даним, що полягає у невірному зазначенні однієї букви, не може бути підставою для виключення таких періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17) та від 06.03.2018, 29.03.2019, у справі № справа №548/2056/16-а (№К/9901/44334/18), у справі №754/14898/15-а. Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідках. Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, цей запис є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача. При цьому не усі недоліки у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, у довідках. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці та в довідках щодо спірних періодів відповідачем не надано, а тому такі безпідставно не взято до уваги при призначенні позивачу пенсії за віком. Разом з тим, відповідачем, сталячи під сумнів періоди роботи з червня 1984 року по 1998 рік у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянській спілці «Воля», товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області, самостійно зараховано до страхового стажу позивача період роботи після 1998 року у тому ж товаристві. Враховуючи вищенаведене, відмова відповідача у зарахуванні позивачу до страхового стажу періоду роботи з червня 1984 року по 1998 рік у колгоспі «Зоря комунізму», колгоспі «Іскра», селянській спілці «Воля», товаристві з обмеженою відповідальністю «Воля» села Перемилів Гусятинського району Тернопільської області та період навчання у Львівському технічному училищі 31 міста Львова з 01.09.1978 по 25.07.1979 є протиправною, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника (позивача), атестатом та довідками про даний період, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності яких не встановлено, а тому їх належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, а такі формальні неточності як невідповідність імені та по батькові позивача паспортним даним, що полягає у невірному зазначенні однієї букви, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, не може бути підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів. Таким чином, судом правильно визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №192550003970 від 10.08.2021 про відмову у призначенні позивачу пенсії. Пунктом 1 ч.1 ст.45 Закону України №1058-ІV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Отже, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії. Встановлено, що пенсійного віку позивач набув 30.04.2021. Із заявою про призначення пенсії вперше звернувся 27.05.2021, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку. Таким чином, судом першої інстанції правильно зобов`язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 01.05.2021, тобто з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар М. А. Пліш Воля