Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/4390/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/4390/20 пров. № А/857/22733/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року щодо повернення заяви без розгляду (суддя - Зозуля Д.П., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Рівне, дата складання повного тексту - 09.12.2021), в адміністративній справі №460/4390/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, встановив: У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ в Рівненській області, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу із 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 2) зобов`язати відповідача здійснити із 17.07.2018 нарахування і виплату підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом України про Державний бюджет на відповідний рік). Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №460/4390/20 - скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті за період з 17.07.2018 по 11.12.2019 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання нарахувати та виплатити таке підвищення до пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, і в цій частині позовні вимоги залишено без розгляду. У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №460/4390/20 залишено без змін. Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 щодо встановлення кінцевого строку нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та щодо нарахування доплати до пенсії, виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 13.06.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати Рівненському окружному адміністративному суду протягом одного місяця з дати набрання законної сили ухвалою суду про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20, а саме: докази виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період 12.12.2019 по 21.07.2021 та докази нарахування та виплати ОСОБА_1 такого підвищення до пенсії, починаючи з 22.07.2021, виходячи з розміру, визначеного ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: двох мінімальних заробітних плат. На виконання ухвали суду від 20.09.2021 ГУ ПФУ в Рівненській області подало 19.11.2021 до суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021. У звіті повідомлено, що ГУ ПФУ в Рівненській області вжито заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні вказаних вище судових рішень шляхом проведення перерахунку пенсії позивача за період з 12.12.2019 по 30.11.2021 у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам. Поряд з цим, вказано, що пенсійні кошти на виконання окремої ухвали суду від 20.09.2021 в сумі 156070,69 грн. будуть виплачені за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області в строк до 31 січня 2022 року подати Рівненському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20, а саме: докази виплати нарахованого ОСОБА_1 підвищення до пенсії в сумі 156070,69 грн.. Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 судом задоволено заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області на виконання рішення суду від 16.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 щодо нарахування підвищення до пенсії, виходячи з двох мінімальних заробітних плат станом на 01.12.2019. Зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконані судового рішення. Встановлено ГУ ПФУ в Рівненській області тридцяти денний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень. Також встановлено, що 08.12.2021 позивач подав до суду першої інстанції клопотання (заяву) про накладення на керівника ГУ ПФУ в Рівненській області штрафу за невиконання рішення суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу від 08.12.2021 - повернуто без розгляду. З цією ухвалою суду першої інстанції від 09.12.2021 року про повернення заяви без розгляду не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що висновки суду першої інстанції, які лягли в основу оскарженої ухвали суду про те, що ні строк для подання звіту про виконання рішення суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20 встановлений ухвалою суду від 22.11.2021, ні такий строк встановлений окремою ухвалою суду від 06.12.2021, на час подання позивачем клопотання про накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Рівненській області - не сплинув, є безпідставними і помилковими, а тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню. Вказує апелянт, що ГУ ПФУ в Рівненській області не виконує в повному обсязі рішення суду від 16.03.2021 року, і при цьому невірно здійснює перерахунок заборгованості з пенсійних виплат. Враховуючи явну неповагу посадових осіб ГУ ПФУ в Рівненській області до виконання законних рішень суду, є всі підстави для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, згідно статті 382 КАС України. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 09.12.2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду клопотання про накладення штрафу за невиконання рішення суду по адміністративній справі №460/4390/20. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції від 09.12.2021, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного. Судом встановлено, що предметом спору у розглядуваній адміністративній справі являється правомірність відмови відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-Х11 у розмірі двох мінімальних заробітних плат (а.с. 100 т.1). Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №460/4390/20 - скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті спірного підвищення до пенсії за період з 17.07.2018 по 11.12.2019 та зобов`язання нарахувати та виплатити таке підвищення до пенсії, і в цій частині позовні вимоги - залишено без розгляду, а у решті рішення суду залишено без змін (а.с. 200 т.1). На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано до суду звіт про його виконання від 18.11.2021 року, яким повідомлено про виття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення суду шляхом проведення перерахунку пенсії позивача за період з 12.12.2019 по 30.11.2021 у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (а.с. 41 т.2). Як зазначалось вище, ухвалою суду від 22.11.2021 зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області в строк до 31 січня 2022 року подати Рівненському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20, а саме: докази виплати нарахованого ОСОБА_1 підвищення до пенсії в сумі 156070,69 грн. (а.с. 49 т.2). Окремою ухвалою суду від 06.12.2021 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області на виконання рішення суду від 16.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 щодо нарахування підвищення до пенсії, виходячи з двох мінімальних заробітних плат станом на 01.12.2019. Зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконані судового рішення. Встановлено відповідачу тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень (а.с. 85 т.2). У поданому клопотанні від 08.12.2021 року позивач просить накласти на керівника ГУ ПФУ в Рівненській області штраф за невиконання рішення суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення без розгляду такого клопотання про накладення на керівника ГУ ПФУ в Рівненській області штрафу, з врахуванням наступного. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється шляхом зобов`язання надати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту встановлення нового строку подання звіту, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу. Поряд з тим, штраф підлягає до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними. Судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення суду у справі 19.11.2021 подано звіт про його виконання, проте ухвалою суду першої інстанції від 22.11.2021 було встановлено новий строк для подання звіту до 31 січня 2022 року. За правилами ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Таким чином, положення частини 2 статті 167 КАС України наділяють суд повноваженням повернути без розгляду будь-яку заяву/клопотання, які визнані судом таким, що є очевидно безпідставними та необґрунтованими. Приписи статті 167 КАС України застосовуються і до заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень. Колегія суддів також зазначає, що згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності, позаяк право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд брав до уваги позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи Kreuz проти Польщі, N 28249/95, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти. У розглядуваній справі №460/4390/20 за результатами розгляду клопотання (заяви) позивача від 08.12.2021 року про накладення на керівника ГУ ПФУ в Рівненській області штрафу за невиконання рішення суду від 16.03.2021, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її повернення заявнику без розгляду, з огляду на те, що як свідчать матеріали справи, ні строк для подання звіту про виконання рішення суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20, встановлений ухвалою суду від 22.11.2021, ні такий строк, встановлений окремою ухвалою суду від 06.12.2021, на час подання позивачем клопотання про накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Рівненській області, не сплинув, а відтак підстави для задоволення такого клопотання у суду відсутні, позаяк останнє є очевидно безпідставним, необґрунтованим та передчасним. Такі висновки суду першої інстанції повністю підтверджуються матеріалами справи. За таких обставин, оскільки клопотання (заява) позивача про накладення на керівника ГУ ПФУ в Рівненській області штрафу за невиконання рішення суду від 16.03.2021 у цій справі є очевидно необґрунтованим та безпідставним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане клопотання позивача підлягає поверненню без розгляду. Доводи апелянта на правомірність прийнятої ухвали суду від 09.12.2021 року не впливають та висновків суду не спростовують. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржена ухвала суду скасуванню не підлягає. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року щодо повернення заяви без розгляду в адміністративній справі №460/4390/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль