Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 208/2822/20(2-а/208/32/21)
від 15.03.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 березня 2022 року м. Дніпросправа № 208/2822/20(2-а/208/32/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Інспекції з питань контрою за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 вересня 2021 року, (суддя суду першої інстанції Івченко Т.П.), прийняту в порядку спрощеного провадження в м. Кам`янське Дніпропетровської області, в адміністративній справі №208/2822/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради третя особа: інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко Володимир Олександрович про визнання протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 05 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати дії головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою та зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко Володимира Олександровича по винесенню постанови серії РАП №260600151 від 02.04.2020 року незаконними; постанову серії РАП №260600151 від 02.04.2020 винесену головним спеціалістом інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко Володимиром Олександровичем про накладення адміністративного стягнення в розмірі 300 грн., по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за ст. 152-1 КУпАП - скасувати. Зобов`язати Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради видалити інформацію про правопорушення з Реєстру адміністративний правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване 04.03.2020 року о 17.01 год. З автомобілем марки Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_2за адресою м. Дніпро, вул. Троїцька в районі будинку №3а-3б. Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, позивач зазначає, що він є інвалідом 3 групи, та не має оплачувати вартість паркування. Крім того, позивач вказав, що немає доказів того, що паркувальний майданчик обладнаний спеціальними знаками та паркувальним автоматом, відтак позивач не був обізнаний про те, що паркування платне, а також не мав можливості оплатити послуги. Також, позивач вказує, що рішення про затвердження тарифів на паркування в м. Дніпрі було скасоване в судовому порядку, відтак підстави для застосування штрафних санкцій - відсутні. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Постанову серії РАП№260600151 від 02.04.2020 року винесену по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в режимі фото/відео - зйомки, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300грн. - скасувати. В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить, рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що автомобіль позивача був припаркований на ділянці, не визначеній для паркування осіб з інвалідністю, а автомобіль не обладнаний знаком «водій з інвалідністю», відтак позивач не звільнений від оплати послуг за паркування. Також, відповідач зазначає, що паркувальний майданчик повністю відповідає всім вимогам, обладнаний знаками та автоматами для проведення оплати послуг. Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явились, тому колегія суддів у відповідності до ст. 311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.04.2020 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко В.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №260600151 про накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 300 грн. Відповідно до означеної постанови, 04.03.2020 року транспортним засобом Hyundai Tucson, д.н.з НОМЕР_2 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою вул. Троїцька, в районі буд. №3а-3б м. Дніпро, з неоплатою вартості послуг за користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 року №1342. Не погодившись з постановою від 02.04.2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було протиправно прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Приписами ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Відповідно до абз. 1 ст. 152 -1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення. Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП). Згідно зі ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Приписами ч. 3 ст. 122 КУпАП ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що інспектор з паркування уповноважений притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за неоплату за послуги паркування. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду було надано фотознімки. Зі змісту наведених фотознімків видно, що транспортний засіб Hyundai Tucson, д.н.з НОМЕР_2 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою вул. Троїцька, в районі буд. №3а-3б м. Дніпро з 16.50 до 17.01 годин (а.с. 64 - 64 зворотний аркуш). Оплату за паркування водієм не здійснено. Також, з фотоматеріалів видно, що стоянку автомобіля здійснено на паркувальному місці, яке не визначено як місце паркування для осіб з інвалідністю, а автомобіль не обладнаний знаком «водій з інвалідністю», таким чином позивач повинен був сплатити за здійснене паркування. Відтак, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена приписами ст. 152-1 КУпАП підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України. Щодо доводів позивача про неналежне обладнання місця для паркування відповідними знаками та автоматом паркування суд апеляційної інстанції зазначає, що такі доводи позивача є необґрунтованими. Так, відповідачем до матеріалів справи надано копію схеми організації дорожнього руху, в якій відображено, що платний пакувальний майданчик дійсно розташований по вул. Троїцька, в районі буд. №3а-3б в м. Дніпро, майданчик обладнаний відповідними знаками 5.38.1 та 5.39.1, а також табличками 7.17 із позначкою місць для паркування інвалідів. (а.с. 92). На підтвердження розташування на вказаному майданчику автомату для паркування, відповідачем надано акт приймання в експлуатацію від 05.12.2019 року. (а.с. 93-94) Таким чином, посилання позивача на не обладнання майданчика для паркування відповідними знаками та автоматом для паркування як на підставу для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення спростовують належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи. Щодо доводів позивача з приводу того, що рішення про встановлення тарифів на паркування визнано нечинним з часу його прийняття, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, дійсно постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі" та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради, якими вносилися зміни та доповнення в рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі". Суд апеляційної інстанції зазначає, що визнання нечинним нормативного акту має наслідком втрату ним чинності з моменту прийняття судового рішення про визнання нормативного акту нечинним. Судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі" та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради, якими вносилися зміни та доповнення в рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі" визнано нечинними 26.08.2020 року, саме з цієї дати рішення виконавчого комітету №512 від 11.04.2011 року та рішення, якими вносилися зміни є нечинними. Натомість, паркування позивачем на пакувальному майданчику без проведення оплати мало місце 04.03.2020 року, постанову про накладення штрафних санкцій прийнято 02.04.2020 року, у вказаний період часу рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі" та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради, якими вносилися зміни та доповнення в рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі" були чинними, а відтак тарифи для паркування підлягали застосуванню. Вищенаведене залишилось поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого судом прийнято незаконне та необґрунтоване рішення. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте із порушенням судом вимог норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, рішення суду слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради - задовольнити. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в адміністративній справі №208/2822/20 (2а/208/32/21) - скасувати та прийняти нову постанову. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Н.П. Баранник суддя А.В. Шлай