Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/3267/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 березня 2022 року м. Дніпросправа № 340/3267/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 (суддя суду 1 інстанції Момонт Г.М.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цатекс» про стягнення коштів за податковим боргом,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цатекс» на користь Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в сумі 11 776,00 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 11 776,00 грн., податкова вимога №13200-13 від 02.04.2021 направлена платнику податків, 04.05.2021 повернута без вручення адресату у зв`язку з закінченням терміну зберігання, податковий борг не сплачено. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цатекс» на користь Державного бюджету України в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області податковий борг з податку на додану вартість у сумі 11 776,00 грн. із рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Цатекс» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цатекс» податкового боргу з податку на додану вартість в частині джерела погашення такого боргу з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Цатекс» - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що вважає помилковим, що судом першої інстанції задоволено позов у спосіб, який передбачає стягнення грошових коштів з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не стягнув грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, оскільки кошти на рахунках платника є самостійними, але не єдиним джерелом сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Цатекс» 19.08.2019 р. зареєстроване юридичною особою та 20.08.2019 р. взяте на облік як платник податків. Згідно з поданою 19.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Цатекс» податковою декларацією з податку на додану вартість, платником податку задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету за лютий 2021 року у сумі 41 220,00 грн. (а.с.6). Відповідно до інтегрованої картки платника податку на додану вартість встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Цатекс», з урахуванням переплати в сумі 29 444,00 грн., податковий борг з податку на додану вартість становить 11 776,00 грн. (41 220,00 грн. 29 444,00 грн.) (а.с.5). 02.04.2021 Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області виставлено податкову вимогу №13200-13 на суму 11 776,00 грн., яка 04.05.2021 повернута без вручення адресату у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с.7). Товариством з обмеженою відповідальністю «Цатекс» не надано доказів сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 11 776,00 грн. або інших доказів в обґрунтування його відсутності. Оскільки сума податкового боргу не сплачена відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із цим позовом. Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI Відповідно до підпункту 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Відповідно до статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02.04.2021 позивачем виставлено податкову вимогу №13200-13 на суму 11 776,00 грн., яка 04.05.2021 повернута без вручення адресату у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Матеріали справи не містять доказів того, що податкова вимога оскаржувалась відповідачем. Сума боргу виникла у платника податків на підставі поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок за жовтень 2020 року. Оскільки, матеріали справи не містять доказів сплати суми податкового зобов`язання відповідачем, як і доказів оскарження податкової вимоги, суд дійшов висновку, що спірна сума заборгованості вважається податковим боргом, а відповідачу Головним управління ДПС у Кіровоградській області правомірно нараховано вказану суму податкового боргу. У зв`язку з тим, що сума податкового боргу не сплачена відповідачем у добровільному порядку, вона підлягає стягненню на користь позивача у судовому порядку. Виходячи з обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач вважає помилковим, що судом першої інстанції задоволено позов у спосіб, який передбачає стягнення грошових коштів з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не стягнув грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків Проте, позивач не звернув уваги на те, що підстави і порядок вчинення таких дій є відмінним. Так, відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 ПК. Так, згідно з абзацом першим пункту 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Відповідно до абзацу другого пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац четвертий пункту 87.1 статті 87 ПК). Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є норма абзацу першого пункту 95.3 цієї статті, згідно з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Отже, з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість може бути погашений виключно податковий борг з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року). Законодавцем встановлені особливості щодо визначення джерел сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Відповідно до абзацу другого пункту 87.1 статті 87 ПК джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Правову позицію щодо застосування норм статті 87 і статті 95 ПК України викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 440/4082/18, від 10 вересня 2019 року у справі №1840/3549/18. Норми статті 95 ПК встановлюють підстави для здійснення контролюючим органом за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Аналіз наведених норм в їх системному зв`язку дає підстави зробити такий висновок щодо правового регулювання погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів у системі електронного адміністрування цього податку: у разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання в установлений пунктом 57.1 статті 57 ПК строк і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду. Посилання позивача на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 25.02.2020 справа № 1340/5767/18 є безпідставними, оскільки спірним питанням у цій справі є застосування пункту 102.4 статті 102 ПК України у взаємозв`язку із положеннями КАС України в частині порядку звернення контролюючого органу до суду з вимогами про стягнення податкового боргу та порядку обчислення строку давності для його стягнення. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя Я.В. Семененко