LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/3052/21

від 16.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 280/3052/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 (суддя Конишева О.В) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и В: У квітні 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просила суд визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо розгляду заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 від 14.01.2021 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.03.2021 №084050007251 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та його скасувати; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 12.09.1994 по 31.06.2014 до стажу за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних із видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку із чим призначити та виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах з 14.01.2021. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 1 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 та відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що враховуючи норми ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, вік позивача 46 років та пільговий стаж 5 років 2 місяці 11 днів, позивач не має законних підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Окрім того, зазначає, що територіальні органи Пенсійного фонду України не мають можливості провести перевірку достовірності даних уточнюючої довідки від 07.12.2020 року №233, оскільки вона видана на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, тому відповідач не має законних підстав для врахування її при обчисленні пенсії позивача. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.01.2021 ОСОБА_1 первинно звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через портал електронних пенсійних послуг Пенсійного фонду України (далі - електронний портал). До заяви позивачем додано довідку про підтвердження пільгового стажу від 07.12.2020 №233, що підтверджується роздруківками із особистого кабінету позивача на електронному порталі. Дане звернення було здійснено позивачем на підставі п. 1 Розділу IV Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1 (далі - Положення), згідно із яким надання органами Пенсійного фонду послуг в електронній формі здійснюється з використанням технологій віддаленого доступу (вебтехнологій) та автоматизованої передачі і обробки інформації і включає зокрема: подання користувачем електронних послуг через вебпортал з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID заяв, передбачених абзацом другим пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів); стану розгляду заяв, скарг, пропозицій, запитів, поданих в електронній формі. Відповідно до абз. 5 п. 10 Розділу IV Положення, у разі необхідності надання заявником додаткової інформації або документів з метою всебічного та об`єктивного розгляду звернення за допомогою веб-порталу надсилається повідомлення із зазначенням переліку необхідних документів та/або відомостей, а також інформація стосовно доцільності (за необхідності) особистого звернення заявника (його уповноваженого представника) до відповідного органу Пенсійного фонду. У листі від 28.01.2021 №0800-0204-8/6133 відповідач вказує, що заява про призначення пенсії ОСОБА_1 , подана через електронний портал, не була розглянута, оскільки вона є внутрішньо переміщеною особою, тому, має звертатися особисто. В обґрунтування правомірності своїх дій послався на абз. 3 п. 1 Постанови КМУ "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014 року №637. Відповідачем до суду не надано жодного доказу на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про необхідність подання додаткових документів та/або особистого її звернення до відповідача. Листом від 12.02.2021 року №0800-0202-8/11044 відповідач визнав хибність своєї попередньої позиції та запропонував позивачу повторно подати заяву на призначення пенсії у зручний для неї спосіб: особисто або через електронний портал. 09.03.2021 року позивач особисто звернулася до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Уточнюючу довідку від 07.12.2020 року №233 було направлено Відповідачу через електронний портал із супровідним клопотанням, що підтверджується роздруківкою з особистого кабінету позивача на електронному порталі. Рішенням від 11.03.2021 року №084050007251 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. За змісто цього рішення довідку ЗАТ "Внешторгсервіс" від 07.12.2020 року №233, відповідачем не враховано з посиланням на те, що це суперечить чинному законодавству України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Згідно частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до абзаців 1-2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. За приписами ч.ч. 1-2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Як вбачається з матеріалів справи, Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 вона: 12.09.1994 року прийнята до плавильного цеху машиністом крану металургійного виробництва 4 розряду на гарячій ділянці робіт на Стаханівському державному заводі феросплавів (наказ від 08.09.1994 року №191) (запис №5); 24.07.1997 року переведена машиністом крану маталугрійного виробництва 3 розряду у тому ж самому цеху на ВАТ "Стаханівський завод феросплавів" (наказ від 24.07.1996 №240) (запис №8). Для підтвердження того, що з 12.09.1994 по 31.06.2014 ОСОБА_1 працювала машиністом крану металургійного виробництва повний робочий день відповідачу позивачем надавалась довідка від 07.12.2020 №233, видана ЗАТ "Внешторгсервіс", що підтверджується роздруківкою з особистого кабінету позивача на електронному порталі. Із змісту довідки ЗАТ "Внешторгсервіс" від 07.12.2020 року №233 вбачається, що ОСОБА_1 з 12.09.1994 по 31.06.2014 працювала повний робочий день машиністом крану металургійного виробництва. З приводу відмови відповідача врахувати при визначені права на пенсію дані довідки ЗАТ "Внешторгсервіс" від 07.12.2020 №233 суд вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності інформації, у зв`язку з наданням довідки органом, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі №344/16404/16-а, від 21 лютого 2020 року у справі №701/1196/16-а. Крім того, як зазначено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №711/10426/16-а, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Тобто, в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду, у постановах від 25.09.2018 у справі №242/65/17 та від 11.07.2019 у справі №423/1156/17. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивачем належними і допустимими доказами підтверджене його право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у той час. як відповідачем дані обставини спростовані не були. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави як для задоволення скарг, так і для скасування рішення. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»