Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/766/21
від 19.08.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 308/766/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 19.08.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Животова Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за його апеляційною скаргою на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2021, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.03.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн судового збору. В оскарженій постанові судді від 23.03.2021 йдеться про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за таких обставин. 10.01.2021, близько 09 год. 03 хв., на автодорозі Київ-Чоп, 799 км, у с. Нижнє Солотвино, по вул. Центральній Ужгородського району, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21043», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену вище винесену стосовно нього постанову судді від 23.03.2021 скасувати, а провадження у даній справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що в постанові суду зазначено, правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Такі твердження суду не відповідають нормам закону та фактичним обставинам даної справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про направлення ОСОБА_1 та отримання ним судових повісток. Про те, що розгляд даної справи призначено на 23.03.2021 він належним чином повідомлений не був, оскільки судової повістки не отримав. Місцевий суд, знаючи що він належним чином не повідомлений та про те, що він має право захищати свої інтереси в суді, всупереч ст.268 КУпАП приймає рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , чим порушує не тільки норми закону а і його право на захист. Це порушення процесуальних норм права є дуже суттєвим, оскільки такий розгляд справи позбавив його можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КпАП України, зокрема, дати пояснення, заявити клопотання про допит свідків. Порушено судом також і вимоги ст.33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом`якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення. У матеріалах справи, та в тексті постанови не видно, щоб усі ці аспекти досліджувалися та враховувалися. При цьому у матеріалах справи не міститься документів, які б підтверджували його місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан тощо. Тому і у цій частині постанова є такою, що не відповідає матеріалам справи та, відповідно, є, на думку ОСОБА_1 , не обґрунтованою та формальною. З наведеного є очевидним, що розглядаючи справу, місцевий суд значно відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду. Також судом неправомірно не взято до уваги ту обставину, що він надав пояснення, що спиртні напої не вживав, оскільки постійно вживає ліки. Фактично огляд було проведено без участі свідків, які лише потім підійшли і підписали протокол. Також ОСОБА_1 вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В даному випадку справа про адміністративне правопорушення розглядається апеляційним судом за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , неявка якого із урахуванням положень ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся як місцевим, так і апеляційним судом про дату, час та місце розгляду даної справи. Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , судом враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки. Окрім того, враховуються і вимоги чинного законодавства про те, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, такі дії розцінюються як перешкоджання діяльності суду щодо правильного та своєчасного розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення. Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд визнає, що вказана апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав. Суддя першої інстанції, як вбачається з оскарженої його постанови від 23.03.2021, дотримав усі вимоги Закону, зокрема ст.280 КУпАП, правильно встановивши, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, визнавши підтвердження наявними у даній справі доказами вини даної особи в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, повно і всебічно дослідив матеріали даної справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді зібраних у справі доказах, а саме протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 089043 від 10.01.2021, чеком драгера, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатом огляду 0,56 % проміле, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду даної справи апеляційним судом не встановлено, у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Зважаючи на викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.9 «а» ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП і є таким, що відповідає як характеру, так і ступеню адміністративного правопорушення, особі правопорушника, а також передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення. На інші доводи, які б давали підстави для скасування чи зміни оскарженого судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час розгляду даної справи в апеляційному суді такі не встановлені. З цих підстав оскаржувана у даній справі постанова судді місцевого суду від 23.03.2021 як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2021 про визнання його винним та накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя