Постанова 4856 № 600/4699/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/4699/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 21 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СВІК» на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СВІК» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, В С Т А Н О В И В : 20 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Свік" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправними та скасувати прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області рішення: №2469844/42713266 від 15 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26 березня 2020 року, №2477539/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29 липня 2020 року, №2477540/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 31 серпня 2020 року, №2477535/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 26 лютого 2021 року, №2550232/42713266 від 08 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 07 квітня 2020 року, №2550233/42713266 від 08 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 16 квітня 2020 року; зобов`язати Державну податкову службу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Свік» податкові накладні №3 від 26 березня 2020 року; №2 від 29 липня 2020 року; №5 від 31 серпня 2020 року; №10 від 26 лютого 2021 року; №4 від 07 квітня 2020 року; №5 від 16 квітня 2020 року датою їх подання; стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір, а також витрати на правову допомогу в підтвердженому суду розмірі. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 адміністративний позов ТОВ "Компанія Свік" залишено без розгляду в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2469844/42713266 від 15 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26 березня 2020 року, та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26 березня 2020 року. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, якій просив скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду частини позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до безпідставного залишення апеляційної скарги без розгляду в частині позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що для звернення платника податків із даним позовом до адміністративного суду встановлено шестимісячний строк, який належить обчислювати з дня отримання платником податків оскаржуваних рішень. 11.03.2022 відповідач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому обґрунтував свою позицію. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. До суду першої інстанції податковим органом було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Відтак, посилаючись на правову позицію Верховного Суду в справі №500/2486/19 представник відповідача зазначив, що оскаржуючи до суду рішення регіональної комісії №2469844/42713266 від 15.03.2021 року, позивач попередньо оскаржив дане рішення до ДПС України. За результатами скарги 02.04.2021 року ДПС України оскаржуване рішення залишено без змін, яке направлено до електронного кабінету позивача, про що зазначено у квитанції від 02.04.2021 року. Відтак, посилаючись на вимоги статті 122 КАС України зазначив, що оскільки рішення ДПС України про відмову в задоволенні скарги, згідно квитанції надійшло позивачеві 02.04.2021 року, а останній звернувся до суду (20.09.2021) - тому пропустив тримісячний строк на оскарження спірного рішення. Крім того, звертав увагу суду на те, що інші рішення, які оскаржуються в межах даної справи, не оскаржувались до ДПС України, а отже строк їх оскарження до суду становить 6 місяців. Задовольняючи подане відповідачем клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду суд першої інстанції вказав, що оскільки позивач (в частині заявлених вимог) пропустив строк звернення до адміністративного суду і не навів обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними, позовна заява підлягає залишенню без розгляду в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2469844/42713266 від 15 березня 2021 року, про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26 березня 2020 року та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26 березня 2020 року. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В той же час частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України. Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається. Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Згідно з п. 56.23 ст. 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; - якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору. Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19. Предметом даного адміністративного позову (окрім іншого), є визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 2469844/42713266 від 15.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 26.03.2020 року. Зазначене рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДПС України (Комісії центрального рівня). За результатом розгляду скарги №14500644 від 29.03.2021 комісією центрального рівня прийнято рішення № 15690/42713266/2 від 02.04.2021 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Відтак суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку врегулювання спору. Позивач скористався вказаним порядком, а тому - з урахуванням висновків Верховного Суду в межах даних правовідносин має застосовуватись саме тримісячний строк на звернення з адміністративним позовом до суду. Крім того позивач зазначив, що належних і допустимих доказів оскарження позивачем до ДПС України рішення регіональної комісії № 2469844/42713266 від 15 березня 2021 року та отримання ним відповідного рішення від 02.04.2021 року, відповідачем до суду не надано. Уу п. 14 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3). За змістом п. 42.4 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті. Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. Відповідно до абз. 5 пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет. Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що взаємодія позивача з контролюючим органом з приводу питань, пов`язаних із подачею звітності та реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, здійснювалась в електронній формі через електронний кабінет платника. Тому і рішення Комісії центрального рівня від 02.04.2021 року №15690/42713266/2 за результатами розгляду скарги від 29.03.2021 року "мало бути" отримане позивачем в електронній формі через його електронний кабінет. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до матеріалів справи рішення №15690/42713266/2 від 02.04.2021 року за результатами розгляду скарги позивача було прийнято та направлено в день прийняття Комісією центрального рівня 02.04.2021 о 15:57:37 до Електронного кабінету платника (в автоматичному режимі) через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, про що свідчить відповідна квитанція (відокремлені матеріали а.с. 19). Отже є цілком обґрунтовані висновки суду першої інстанції, що рішення №15690/42713266/2 від 02.04.2021 року за результатами розгляду скарги позивача від 29.03.2021 року винесене ДПС України в межах 10 календарних днів згідно п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПК України, та, що таке рішення було направлене позивачу в електронній формі в його електронний кабінет в порядку, передбаченому п. 42.4. ст. 42 ПК України - 02.04.2021 року, а тому таке рішення згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України вважається належним чином врученим. Те, що позивач стверджує, що не ознайомився з вказаним рішенням, а також і те, що рішення на думку позивача не містить всіх реквізитів - не змінює при цьому строк, протягом якого він міг реалізувати своє право на звернення до суду в межах трьохмісячного терміну. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95). У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України. Зокрема, частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження у справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно залишено частину позовних вимог без розгляду, оскільки ним пропущено встановлений процесуальним законом тримісячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами, а наведені позивачем обставини щодо застосування до вказаної частини позовних шестимісячного строку є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СВІК» залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.