Постанова 4854 № 420/15290/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/15290/21 Суддя в суді І інстанції Єфіменко К.С. Рішення суду І інстанції прийнято у м. Одеса Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області а саме: 1) визнання противоправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії позивача за вислугу років під час здійснення її перерахунку з 86 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення з 01 липня 2021 року; 2) визнання протиправними дій щодо обмеження призначеної та виплачуваної пенсії позивача за вислугу років максимальним розміром, під час здійснення перерахунку з 01 липня 2021 року; 3) зобов`язання провести перерахунок та виплачувати пенсію позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 20 січня 2021 року № 02/19/13, станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01 квітня 2019 року по день проведення перерахунку; 4) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснювати виплату призначеної пенсії позивача за вислугу років з розрахунку 86 % від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, а також здійснити виплату різниці між нарахованою йому та отриманою ним пенсією з 01 квітня 2018 року по день проведення перерахунку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що апелянтом правомірно не здійснено перерахунок пенсії позивачу без застосування встановлених обмежень максимальним розміром пенсії, так як це суперечить вимогам ст. 2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». При цьому, на переконання апелянта є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у даній справі, так як на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року, у справі № 420/557/21, пенсійним органом правомірно та згідно вимог чинного законодавства проведено перерахунок пенсії позивача. Також, апелянт вважає, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70 % від розміру його грошового забезпечення на підставі вимог чинного законодавства. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 липня 2021 року та зменшено основний розмір пенсії з 86 % на 70 %, а також обмежено розмір пенсії максимальним розміром. В свою чергу, не погоджуючись з проведеним перерахунком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції прийнято рішення, яким визнано протиправними дії пенсійного органу щодо обмеження розміру пенсії позивача, з яким погоджується судова колегія, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Згідно ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції ЗУ № 1166-VII від 27 березня 2014 року), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Згідно ч. 7 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року N 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740 гривень. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі, є перевірка правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження розміру пенсії позивача, яка призначена за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в межах доводів та вимог апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, вперше обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців введено в дію ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, відповідне обмеження у різних його редакціях двічі визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року та Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року. Так, приймаючи відповідні Рішення, Конституційний Суд виходив з того, що в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку. Тому, Конституційним Судом зроблено висновок, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Між тим, як зазначено колегією суддів вище, аналогічне обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців введено також в дію ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». При цьому, вказана норма у відповідній частині не визнавалась неконституційною. Тому, колегія суддів вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин існувала колізія між ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року N 7-рп/2016, та ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», в частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. В свою чергу, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст. 2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» при здійсненні перерахунку його пенсії. Між тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року, у справі № 812/292/18, зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин застосуванню підлягають норми ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. При цьому, з урахуванням вказаних висновків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області максимального розміру пенсії позивача є протиправним. Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 16 грудня 2021 року, у справі № 400/2085/19. З іншого боку, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що спірні правовідносини вже вирішено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року, у справі № 420/557/21, так як вказаним рішенням підтверджено лише право позивача на здійснення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а не визначено розмір такої пенсії. Також, колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі, зокрема, є перевірка правомірності дій пенсійного органу щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії позивача при здійсненні відповідного перерахунку пенсії з 86 відсотків до 70 відсотків. В даному випадку, з аналізу вищевикладених положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших нормативно-правових актів вбачається, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. В свою чергу, відсоткове співвідношення, установлене ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. Внаслідок чого, застосування іншого показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, так як застосування нового відсоткового розміру основної пенсії можливо лише при призначенні нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій. Тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням відсоткового розміру основної пенсії, встановленого при її призначенні. Аналогічний підхід до вирішення спірних правовідносин викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, у справі № 240/5401/18. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог. В свою чергу, судом першої інстанції не порушено норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року - без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.