Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/2597/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/2597/22Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І. Провадження № 33/817/158/22 Доповідач - Коструба Г.І. Категорія - ст. ст. 173, 185 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2022 р. cуддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернопільського апеляційного суду з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Дзюби П. П. справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ВСТАНОВИВ: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 (п`ять) діб. Цією ж постановою з ОСОБА_1 стягнуто 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору в дохід держави. Згідно з постановою суду 01 лютого 2022 року близько 16.56 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку №10 по вул. Київська в м. Тернополі, висловлювався нецензурною лайкою на адресу поліцейських, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП. Крім того, 01 лютого 2022 року о 16.56 год. ОСОБА_1 , перебуваючи із явними ознаками алкогольного сп`яніння по вул. Київська, 10 в м. Тернополі, не виконав неодноразове законне розпорядження (вимогу) працівника патрульної поліції ОСОБА_2 про припинення правопорушення, а саме дрібного хуліганства в формі нецензурної лайки, образливо чіплявся до працівників патрульної поліції, шарпав їх за форменний одяг, на законну вимогу працівників не реагував, висловлюючись в грубій формі, погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову місцевого суду змінити в частині призначеного адміністративного стягнення за ст. ст. 173, 185 КУпАП з адміністративного арешту на штраф. Вважає, що адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту є занадто суворим та необґрунтованим, так як він вперше притягується до адміністративної відповідальності. На переконання апелянта, місцевий суд, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно нього за ст. ст. 173, 185 КУпАП, не дотримався вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП. Одним із доводів апеляційної скарги є те, що за наявності в санкції ст. ст. 173, 185 КУпАП альтернативного більш м`якого виду стягнення у виді штрафу місцевий суд в оскаржуваній постанові належним чином не мотивував підстави для обрання найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією статті, вказав на можливість його виправлення шляхом застосування до нього більш м`якого стягнення, передбаченого санкцією ст. ст. 173, 185 КУпАП, ніж адміністративний арешт. Звертає увагу суду на те, що, призначивши йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, місцевий суд обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість. Вказує, що, накладаючи на нього адміністративне стягнення, місцевим судом належним чином не враховано особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність пом`якшуючи обставин, а саме: визнання вини, щире каяття. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Дзюби П. П., які просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, змінивши вид адміністративного стягнення з адміністративного арешту на штраф, або громадські роботи, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Враховуючи те, що висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, апеляційною скаргою не оспорюється, тому суддею апеляційного суду не переглядається. Разом з тим, не заслуговують на увагу посилання апелянта на суворість призначеного адміністративного стягнення. Загальні положення накладення адміністративного стягнення визначені в ст. 33 КУпАП, відповідно до якої при накладенні адміністративного стягнення має бути враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП, дотримався. Надавши належну правову оцінку обставинам справи та правильно кваліфікувавши дії особи, що притягується до адмінвідповідальності, місцевий суд дотримався положень КУпАП, обираючи правопорушнику адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб; санкція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, суддя місцевого суду врахував характер вчиненного правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, врахував її стан, що випливає із даних протоколів про адміністративне правопорушення від 01.02.2022 серії ВАБ №853761 за ст. 173 КУпАП та від 01.02.2022 серії ВАБ №227144 за ст. 185 КУпАП, відеозаписів події, долучених до матеріалів справи, а також, врахувавши відсутність доведених обставин, що обтяжують відповідальність, та обставин, що пом`якшують відповідальність за вчинені правопорушення, дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення - у виді адміністративного арешту. Крім цього, як вбачається з протоколу про адміністративне затримання АЗ №135104, 01.02.2022 о 16 год. 56 хв.у зв`язку із вчиненням адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, працівниками поліції в порядку ст. 260, 262 КУпАП, затримано останнього для припинення здійснення вищенаведених протиправних дій ОСОБА_1 , складання адміністративних матеріалів, встановлення його особи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчиняв інкриміновані йому адміністративні правопорушення з особливою зухвалістю, порушуючи громадський порядок та спокій громадян, ігноруючи законні вимоги працівників поліції щодо припинення протиправних дій. При цьому з урахуванням наведених вище обставин за наявності в санкції ст. ст. 173, 185 КУпАП альтернативних, більш м`яких видів стягнення за дані адміністративні правопорушення, суддя місцевого суду в постанові належним чином мотивував підстави для обрання найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкціями статтей, за якими апелянт притягувався до адміністративної відповідальності, з чим погоджується суддя апеляційного суду. Обставини, передбачені ч. 2 ст. 32 КУпАП, які б виключали можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного арешту, а саме: не досягнення особою вісімнадцятирічного віку, інвалідності першої і другої групи, суддею апеляційного суду не встановлено і в матеріалах справи не містяться. Тому, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 діб, суд першої інстанції обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є справедливим, з урахуванням обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено суддею місцевого суду з додержанням вимог статтей 23, 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статтей за дані правопорушення. З огляду на вищенаведене приходжу до остаточного висновку, що постанову суду першої інстанції в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення слід залишити без змін, оскільки стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 діб є таким, що відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 (п`ять) діб - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя