Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14842/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14842/21 Суддя першої інстанції: Аракелян М.М. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 10.12.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тесмікс» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В: 17.08.2021р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Тесмікс» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.07.2021р. №UA500020/2021/000013/2, від 13.08.2021р.: №№UA500020/2021/000025/2, UA500020/2021/000027/2 та від 17.08.2021р. №UA500020/2021/000029/2; карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.07.2021р. №UA500020/2021/00490, від 13.08.2021р. №№UA500020/2021/00517, UA500020/2021/00521 та від 17.08.2021р. №UA500020/2021/00526. В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Тесмікс» надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, однак відповідач протиправно скоригував митну вартість товарів. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2021р. позов задоволений з підстав того, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що документи, які підтверджують числові значення митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять усіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та мають розбіжності та неточності. Декларантом документально не підтверджена заявлена митна вартість. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2021р. між компанією Tradeline group cpolka z o.o., Польща (продавець) та ТОВ «Тесмікс» (покупець) укладено контракт купівлі-продажу №GR SP/TES-010421, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими та підписаними сторонами, на кожну поставку окрема, і на умовах, зазначеними у даному контракту та інвойсах і доповненнях до нього. Згідно п.п. 3.1., 3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 6.3. вищезазначеного контракту ціни за даним договором є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказуються в інвойсах. Оплата товару здійснюється з відстрочкою 90 днів з моменту перетину митного кордону України. Умови поставок за цим контрактом визначаються і вказуються у кожному наступному інвойсі. Поставки повинні здійснюватися у повній відповідності із замовленням покупця, в яких потрібно вказати необхідний асортимент, термін і умови поставки (у відповідності до «Інкотермс 2020» - в діючій редакції). Окремими додатковими угодами між сторонами можуть бути визначені: ціна товару та загальна вартість партії товару; валюта платежу; умови і пункт доставки (при необхідності уточнення); термін поставки товару; гарантійні зобов`язання продавця; інші умови за згодою сторін. Продавець здійснює поставку товару на умовах, що вказуються в інвойсах, попередньо усно чи письмово узгоджених сторонами. Вартість палет і упаковки включена в вартість товару. /т.1 а.с.13-17/ На виконання умов вищезазначеного контракту продавцем поставлено на користь позивача товари згідно супровідних документів. В подальшому, ТОВ «Тесмікс» подано до Одеської митниці наступні митні декларації: №UA500020/2021/202898 від 20.07.2021р., у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі 67058,25 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки CPT Одеса на виконання умов контракту від 01.04.2021р. №GR SP/TES-010421; /т.1 а.с.28-29/ №UA500020/2021/206861 від 13.08.2021р. у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі 60658,50 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки CPT Одеса на виконання умов контракту від 01.04.2021р. №GR SP/TES-010421; /т.1 а.с.41-42/ №UA500020/2021/206862 від 13.08.2021р. у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі 60658,50 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки CPT Одеса на виконання умов контракту від 01.04.2021р. №GR SP/TES-010421; /т.1 а.с.54-55/ №UA500020/2021/207252 від 17.08.2021р. у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі 67058,25 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки CPT Одеса на виконання умов контракту від 01.04.2021р. №GR SP/TES-010421. /т.1 а.с.66-67/ Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальні листи (Packing list); рахунок-фактуру (Інвойс) (Commercial invoice); домашні коносаменти (House bill of lading); автотранспортні накладні (Road consignment note); навантажувальні документи (Bordereau); декларація про походження товару (Declaration of origin); прейскурант (прайс-лист) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується №GR SP/TES-010421 від 01.04. 2021р.; інші некласифіковані документи та результати зважування, комерційна пропозиція. Електронним повідомленням митного органу, відповідно до ст.53 Митного кодексу України, запропоновано ТОВ «Тесмікс» надати додаткові документи. Листами ТОВ «Тесмікс» від 20.07.2021р., 13.08.2021р., 17.08.2021р. повідомлено Одеську митницю про неможливість надати інші додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. /т.1 а.с.68-71/ За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийняті рішення від 20.07.2021р. №UA500020/2021/000013/2, від 13.08.2021р.: №№UA500020/2021/000025/2, UA500020/2021/000027/2 та від 17.08.2021р. №UA500020/2021/000029/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /т.1 а.с.78-85/ Відповідно до карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.07.2021р. №UA500020/2021/00490, від 13.08.2021р. №№UA500020/2021/00517, UA500020/2021/00521 та від 17.08.2021р. №UA500020/2021/00526 за результатами перевірки митних декларацій та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття вищезазначених рішень про коригування митної вартості товарів. /т.1 а.с.72-77/ Не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів та картками відмов у прийнятті митних декларацій, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою

9. Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішень митного органу про коригування митної вартості товарів від 20.07.2021р. №UA500020/2021/000013/2, від 13.08.2021р.: №№UA500020/2021/000025/2, UA500020/2021/000027/2 та від 17.08.2021р. №UA500020/2021/000029/2. З оскаржуваних рішень вбачається, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Разом з тим, відповідно до п.6.3. договору №GR SP/TES-010421 від 01.04.2021р. вартість палет, тари, упаковки, маркування включена у вартість товару. Крім того, згідно Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД «

37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими контрагентом Tradeline group spolka z o.o, Польща не передбачалось. Тобто, ціна, вказана в інвойсі, є остаточною ціною товару та повністю включає в себе вартість пакування. Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання митного органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) будь-якої інформації щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення виходячи з наступного. Так, згідно наданих інвойсів поставка товару здійснювалася на умовах СРТ Одеса, згідно з ІНКОТЕРМС-2010. За офіційними даними тлумачення торгівельних правил Інкотермс в редакції 2010 термін СРТ означає, що продавець за власний рахунок сплачує усі витрати щодо перевезення товару до місця призначення. Умови поставки СРТ покладають на продавця обов`язок нести всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару до місця призначення, зобов`язання щодо страхування товару відсутні. Щодо посилань митного органу на те, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умов поставки товарів відповідно до яких в ньому зазначена ціна товару, колегія суддів звертає увагу на те, що ціна товару, зазначена в інвойсах є вищою, а тому в даному випадку не вбачається заниження митної вартості товару в порівняні з прайс-листом. Також відповідно до ч.3 ст.53 МК України прайс-лист є додатковим документом, а не основним. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Згідно загальноприйнятої світової практики, прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. При цьому, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців. Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. При цьому, він містить необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тобто з цих підстав є належними і достатніми доказами у даній справі. Крім того, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: митна вартість вважається вірною, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів. Щодо доводів відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар, колегія суддів приходить до висновку, що сама по собі відсутність оплати не впливає на митну вартість з огляду на те, що фактична оплата, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати), що передбачена відповідним контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Так, в наданих до митного контролю до кожної митної декларації інвойсах не вказані умови оплати за товар, а зазначено його вартість. Таким чином, саме зовнішньоекономічним контрактом встановлено порядок здійснення розрахунків між продавцем та покупцем на умовах післяплати. Згідно п.3.2 контракту №GR SP/TES-010421 від 01.04.2021р. оплата товару здійснюється з відстрочкою 90 днів з моменту перетину митного кордону України. На підтвердження здійснення оплати на умовах визначених зовнішньоекономічним договором позивачем надано до суду платіжне доручення щодо переказу коштів контрагенту. /т.2 а.с.159/ Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішень про коригування митної вартості товарів, що оскаржуються свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності. Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваних рішень, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Проте, вказана графа оскаржуваних рішень не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.