Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/5770/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/5770/21 Категорія справи: 108010000 Головуючий в 1 інстанції:Брагар В. С. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А.І. - Ступакової І.Г. при секретарі - Піть І. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №295402 від 16.08.2021 у розмірі 17000,00 грн. та стягнення судових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм не попускав, а відповідними матеріалами не підтверджено порушенням вимог законодавства, висновки викладені в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу не підтверджено відповідними матеріалами перевірки. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 27.05.2021 № 281589 -відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що відсутність підпису водія свідчить, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт проведення перевірки та акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, а також розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування 17.04.2021 року не складалися під час здійснення рейдової перевірки та зацікавленій особі чи її представнику в день зважування не видавалися. Крім того, апелянт зазначає, що не надано також дані електроно-обчислювальної техніки з відповідним програмним забезпеченням для зюору, аналізу, накопичення та зберігання, передачі інформації про результати зважування. Відповідачем не були пред`явлені сертифікати відповідності на території України та дійсне свідоцтво про державну метрологічну повірку вагового комплексу, а також свідоцтво про державну метрологічну повірку ваг, в свою чергу зважування вантажу проводилося без відповідної методики. Крім того також зазначено про дату час та місце розгляду справи позивача не повідомили. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 17.04.2021 року посадовими особами Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (Одеська область) на а/д Р-55, 51 км + 640 м, на підставі направлення на перевірку від 09.04.2021 року №026476, проведено ваговий контроль транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп LANGENDORE, д/н НОМЕР_2 . Під час проведення рейдової перевірки виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких встановлений в ст.48 ЗУ «про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених вагових норм на строєну вісь з одиночними шинами від 10% але не більше 20%, чим порушено ч.1 абз.15 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Посадовими особами 17.04.2021 року складено акт №275471 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Акт від 17.04.2021 року №275471 був складений відносно ФОП ОСОБА_1 , та саме до позивача застосований штраф у розмірі 17000,00 грн. За результатами проведеної перевірки посадовими особами складено Акт №0057023 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. На підставі акту перевірки та інших документів, було винесено постанову застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.05.2021 № 281589 якою до позивача за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абз. 15 ч. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин позивача правомірно притягнуто до відповідальності за перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів. Перевіряючи правомірність дій та рішень посадових осіб Укртрансбезпеки, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII (далі Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Згідно частини 1 та 4 статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Згідно із статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року №2862-IV «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879). Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. У розумінні Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879). За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, (далі Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваної постанови є матеріали здійснених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки заходів державного контролю, на а/д Р-55, 51 км + 640 м, на підставі направлення на перевірку від 09.04.2021 року №026476, проведено ваговий контроль транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп LANGENDORE, д/н НОМЕР_2 . В ході зважування встановлено перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Так, з матеріалів справи вбачається, що при нормативно-допустимій вазі в 40 тон, фактична вага автомобіля позивача при зважуванні становила 40 т 780 кг. При цьому згідно акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, при нормативно-допустимій вазі на строену вість 22 т, фактична вага склала 26 т 350 кг. Зі змісту акту перевірки № 275471 від 17.04.2021 року, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки встановлено порушення позивачем абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відповідно до статті ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 р. № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. В свою чергу, згідно з абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проводячи юридичний аналіз змісту абз. 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, колегія суддів встановила, що для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу. При цьому приписи наведених норм, що встановлюють правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: - перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі; - перевезення подільного вантажу не допускається взагалі. Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено. Наведене свідчить про те, що головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків. Так, колегія суддів зазначає,що даному випадку, позивач перевозив пісок, який є подільним вантажем, а отже з урахуванням вищевикладених норм права перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено. Відтак, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу. Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Таким чином, при прийнятті оскаржуваної постанови, якою на позивача накладено адміністративного-господарський штраф за перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без отримання відповідного дозволу, посадові особи Укртрансбезпеки діяли не у відповідності до вимог чинного законодавства, що є підставою для скасування такої постанови. Висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості отримання дозволу на перевезення подільного вантажу, який перевищує габаритно-вагові норми та відсутності підстав для відповідальності перевізника за неотримання такого дозволу відповідає позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 29.01.2020 року у справі № 814/1460/16. При цьому, колегія суддів зазначає, що до позивача має бути застосована відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п. 31-1 Порядку №879, як санкцію за вчинені ним протиправні дії. При цьому, суд враховує, що з 01.10.2021 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», яким внесено зміни до абз. 14-16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та який саме з цієї дати передбачає відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників та застосування адміністративно-господарських штрафів за перевищення габаритно-вагових норм при перевезенні, як неподільного вантажу без відповідного дозволу, так і подільного вантажу, що підтверджує вищевказані висновки суду. За таких умов, колегія суддів вважає, що відсутня потреба у з`ясуванні обґрунтованості інших доводів апеляційної скарги, оскільки, на підставі встановлених обставин справи та викладених правових норм, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, а відтак оскаржувану постанову слід визнати протиправною та скасувати. Судом першої інстанції приведені обставини та правове регулювання спірних правовідносин не враховане, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до приписів ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. У цьому спорі, на думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції були неправильно розтлумачені правові норми, що регулюють порядок перевезення подільних вантажів. З огляду на викладене, на підставі ст. 317 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог позивача Крім того ,частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн., при зверненні з апеляційною скаргою апелянтом було сплачено судовий збір у розмірі 3405 грн., таким чином загальна сума сплаченого позивачем судового збору становить 5675,00 грн. Жодних інших доказів, які б підтверджували наявність витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем не надано. Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №295402 від 16.08.2021 у розмірі 17000,00 грн. Стягнути з Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 02 березня 2022 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова