Постанова 4857 № 460/873/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/873/21 пров. № А/857/21290/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви, постановлену суддею Махаринець Д.Є. у м. Рівне у справі № 460/873/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмовив щодо перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячного підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 39 та 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.07.2002 року, крім періоду з 01.10.2004 року по 01.12.2004 року та зобов`язати здійснити відповідні дії. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року адміністративний позов повернуто позивачу. Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не усунула недоліків позовної заяви та не надала копії позовної заяви та додатки до неї, відповідно до кількості сторін у справі. Не погодившись з цією ухвалою, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає те, що суд першої інстанції прийняв неправильне рішення про повернення позовної заяви, оскільки позивачка повторно надала позовну заяву, після того, як суд першої інстанції її повернув ухвалою від 07.04.2021 року. Таким чином, у цій справі, на думку позивачки, є два примірника позовної заяви. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Апеляційний суд встановив те, що 10.02.2021 року позивачка первинно подала апеляційну скаргу, яка ухвалою суду першої інстанції від 07.04.2021 року повернута позивачці. У справі залишилась копія позовної заяви. 01.10.2021 року позивачка повторно подала позовну заяву разом із додатками до неї. Однак, ухвалою від 11.10.2021 року, суд першої інстанції її повернув. У справі залишилась копія позовної заяви разом із додатками до неї. Таким чином, у справі є два примірника позовної заяви, що відповідає кількості сторін у справі. Між тим, апеляційний суд вважає, що суди не повинні допускати надмірного формалізму у тлумаченні норм процесуального права для доступу громадян до правосуддя з метою реалізації права на захист. Таку позицію займає і Європейський суд з прав людини, який вказав, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29). Виходячи із наведених вище міркувань, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надто формально розтлумачив норми процесуального права, внаслідок чого порушив право позивачки на доступ до суду. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого необґрунтовано повернув позовну заяву. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 460/873/21 скасувати, а справу № 460/873/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмовив щодо перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Постанова складена 11.03.2022 року