Постанова 4856 № 240/44061/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/44061/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 15 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКП "Фармацевтична фабрика" до Головного управління ДПС у Житомирській області про заборону вчиняти дії, В С Т А Н О В И В : в грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКП "Фармацевтична фабрика" вернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подання позову у якому просило: 1. заборонити Головному управлінню Державної податкової служби в Житомирській області подавати до нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси) податковий (простий) вексель серія АА 2761391 від 05.07.2021 для вчинення протесту про неоплату.

2. Заборонити Головному управлінню Державної податкової служби в Житомирській області подавати простий вексель серія АА 2761391 від 05.07.2021 на оплату до банку, який авалював податковий (простий) вексель - Акціонерне товариство АЙБОКС БАНК .

3. Заборонити Головному управлінню Державної податкової служби в Житомирській області подавати податковий (простий) вексель серія АА 2761391 від 05.07.2021 із виконавчим написом на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або приватних виконавців.

4. Заборонити Акціонерному товариству АЙБОКС БАНК здійснювати оплату за податковим (простим) векселем серія АА 2761391 від 05.07.2021. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 вказану заяву було задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом: 1. заборонити Головному управлінню Державної податкової служби в Житомирській області подавати до нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси) податковий (простий) вексель серія АА 2761391 від 05.07.2021 для вчинення протесту про неоплату.

2. Заборонити Головному управлінню Державної податкової служби в Житомирській області подавати простий вексель серія АА 2761391 від 05.07.2021 на оплату до банку, який авалював податковий (простий) вексель - Акціонерне товариство АЙБОКС БАНК .

3. Заборонити Головному управлінню Державної податкової служби в Житомирській області подавати простий вексель серія АА 2761391 від 05.07.2021 із виконавчим написом на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або приватних виконавців.

4. Заборонити Акціонерному товариству АЙБОКС БАНК здійснювати оплату за простим векселем серія АА 2761391 від 05.07.2021. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви. Головне управління ДПС у Житомирській області вважає, що позивачем не доведено необхідність вжиття застосованого судом першої інстанції заходу забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, а застосовані заходи є такими, що суперечать приписам ч.2 ст.151 КАС України. Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги в зв`язку з наступним. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДКП Фармацевтична фабрика є виробником лікарських засобів, в тому числі з використанням спирту етилового. Товариству з обмеженою відповідальністю ДКП Фармацевтична фабрика видано податковий вексель серії АА №2761391, строк погашення якого 31.12.2021, авальований АТ АЙБОКС БАНК та взято на облік Головним управлінням ДПС у Житомирській області. 15.12.2021 відповідно до супровідного листа № 08/02-205 ТОВ ДКП Фармацевтична фабрика було подано повторно на погодження податкового посту Головного управління ДПС у Житомирській області довідку №35 про цільове використання спирту етилового ( 2 екземпляри) для погашення податкового векселя від серія АА №2761391 05.07.2021, так як в попередній Довідці наданій 08.12.2021 була допущена механічна помилка. Однак, станом на 29.12.2021 Заявник не отримав від податкового поста ГУ ДПС в Житомирській області інформації щодо погодження довідки про цільове використання спирту етилового та інформації щодо погашення податкового векселя серія АА №2761391 від 05.07.2021. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що відповідно до пункту 14 Порядку №1257 у разі коли податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в податковому векселі. З урахуванням вказаного, правовими наслідками не погашення податкового векселя є його опротестування та стягнення суми коштів зазначених у векселі серія АА № 2761391 від 05.07.2021. Вважає, що забезпечення позову у спосіб, який просить заявник є адекватним способом захисту ймовірно порушеного права Позивача до вирішення спору по суті, адже у випадку задоволення позовних вимог про визнання векселя погашеним, за умови перерахунку коштів. Позивач змушений буде звертатись до суду з новим позовом про захист своїх прав з вимогою про стягнення безпідставно набутих кошів, позаяк у випадку відмови в подальшому у задоволенні позовних вимог, відповідач не втрачає право на звернення до банку - аваліста з вимогою про сплату коштів. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення можливого рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Відповідно до приписів частини 1статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Згідно з частиною 1статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Отже з наведеного вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням. Заява ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" про забезпечення позову ґрунтується на положеннях п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України та обґрунтована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" колегія суддів враховує, що відповідно до підпункту 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов`язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу. Тобто податковий вексель підтверджує податкове зобов`язання векселедавця сплатити акцизний збір. Приписами пп. 229.1.2. п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу. Відповідно до пп. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 ПК України, податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної в підпункті 229.1.1 цієї статті, поданого векселедержателю у формі електронного документа відповідно до законодавства. Зі змісту заяви та доданих до неї документів слідує, що заявником, на виконання вимог п. 229.1 ст. 229 ПК України подано до податкового посту ДПС, встановленому на підприємстві, довідку про цільове використання спирту етилового для погашення податкового простого векселя серії АА №2761391 від 05.07.2021. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, заявник зазначає, що станом на 29.12.2021 не отримав від контролюючого органу інформації щодо погодження Довідки про цільове використання спирту етилового для погашення податкового векселя серії АА №2761391 від 05.07.2021. Термін дії податкового простого екселя серії АА №2761391 від 05.07.2021 - 31грудня 2021 року. Відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб`єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 (далі - Порядок № 1257) визначено механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються суб`єктами господарювання. Відповідно до пункту 14 Порядку № 1257 у разі коли податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в податковому векселі. З урахуванням вказаного, за своєю правовою природою погашення податкового векселя є виконанням обов`язку зі сплати податку, одним із видів якого є акцизний збір. У даному випадку, позивач зазначає про намір звернутись до суду з позовом, метою якого є захист його прав та інтересів, які, на його думку, були порушені внаслідок бездіяльності податкового органу. Ідентичну норму містить і ПК України, зокрема у пп. 229.1.9 п. 229.1 ст.

229. ПК України зазначено, що у разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю. Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити невиконання чи призведе до утруднення виконання можливого рішення суду. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення можливого рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Водночас колегія суддів вважає необхідним зазначити, що обрані судом першої інстанції способи забезпечення адміністративного позову відповідають його предмету, а вжиття таких заходів спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі та не можуть бути підставою для її скасування. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.