Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/8558/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/8558/21 Головуючий в 1 інст. Коломаренко К.А. Провадження №33/807/35/22 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ст.471 МКУ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2022 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Лишенка С.С., представника Запорізької митниці Держмитслужби Катрич К.Ю. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останньої - адвоката Лишенка С.С. на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , працює ТОВ «МедіаТрейдінг», визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень. Конфісковано в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил - лікарський засіб «1, 2, 3» у кількості 18 (вісімнадцять) блістерів по 10 пігулок в кожному загалом 180 пігулок, що вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №0207/11200/21 від 28 вересня 2021 року. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на зберігання товару на складі митного органу із розрахунку 0,00224 ЄВРО за добу, починаючи з 29 вересня 2021 року. Згідно з постановою суду, 28 вересня 2021 року о 09 годині 55 хвилин в зоні митного контролю залу приліт міжнародного аеропорту м. Запоріжжя, під час оформлення у митному відношенні пасажирів міжнародного авіарейсу №6282 «Шарм-Ель-Шейх - м. Запоріжжя (Україна)», громадянка ОСОБА_1 самостійно формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації). Після перетину ОСОБА_1 «зеленої смуги», що позначає початок «зеленого коридору», на підставі положень п.4 ст.336 та ст.342 МК України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування ОСОБА_1 . На запитання співробітника Запорізької митниці щодо наявності в її ручній поклажі та багажі товарів, які підлягають декларуванню, ОСОБА_1 повідомила, що не має з собою товарів, які підлягають декларуванню. Під час проведення митного огляду ручної поклажі та багажу ОСОБА_1 встановлено, що у дорожній валізі серед особистих речей, без ознак приховування, знаходився лікарський засіб «1, 2, 3» у кількості 18 (вісімнадцять) блістерів по 10 пігулок в кожному загалом 180 пігулок, які містять прекурсор - Pseudoephedrine сумарною вагою 5,4 г, яка відноситься до таблиці IV списку №1 Постанови КМУ від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів». Довідок/рецептів медичного закладу на дані препарати не надала. Таким чином, ОСОБА_1 порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а саме перемістила через «зелений коридор» предмети, обмежені до переміщення через митний кордон України, за що передбачена відповідальність ст.471 МК України. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Лишенко С.С. просить скасувати постанову суду про притягненням до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.471 МК України та винести нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що не згоден із рішенням суду та вважає, що ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності. В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що придбала препарати в роздрібній мережі відкрито, про наявність заборон обізнана не була та їх не приховувала. Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення порушень митних правил. Суд не надав оцінку цим обставинам, вказавши, що ОСОБА_1 могла самостійно встановити, що ввозить заборонений препарат в зв`язку з тим, що на ньому вказано склад. Проте, цей висновок не відповідає дійсності, так як для цього ОСОБА_1 має бути обізнаною про заборону ввезення саме цих складових препарату. В той же час, в аеропорту відсутні інформаційні плакати чи оголошення з цього приводу, подорожуючим не вручають пам`ятки, що доречи і було встановлено в судовому засіданні. Вважає, що жодних доказів на підтвердження вини у формі умислу не надано. Крім того, судом прийнято до уваги неналежні та недопустимі докази. Так, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Таким чином, доповідна записка без дати, резолюція від 29 вересня 2021 року не є доказом по справі. Матеріали провадження містять фото (в акті вказано 6 кадрів, але додано лише 5). Але не вказано яким технічним засобом та коли ці фото було здійснено. Відповідно, сам акт додатком до якого є фото, та самі фото є недопустимим доказом. Крім того, як видно з фото, лікарські засоби не мають написів на українській та російській мовах. Перекладач до провадження не залучався, а отже відсутні належні докази, на підставі яких було визначено наявність заборонених препаратів та їх вага. Вважає, що суд мав повернути протокол для виправлення помилок, але не зробив цього. Під час проходження митного контролю ОСОБА_1 була не сама, а з чоловіком - ОСОБА_4 , але в протоколі він як свідок не зазначений. Пояснення ОСОБА_1 наявні в матеріалах провадження та відповідно надавалися нею. Але в протоколі відсутній запис про наявність пояснень та кількість аркушів. Взагалі відсутня інформація про додатки до протоколу. Хоча робилася копія паспорту, яка має бути вказана в додатках. Також має бути зазначений в якості додатку акт проведення огляду (який також має власні недоліки). На підставі викладеного апелянт вважає, що відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б вину ОСОБА_1 , а в її діях відсутній умисел як обов`язковий елемент складу правопорушення. Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лишенка С.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представника Запорізької митниці Держмитслужби Катрич К.Ю., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до матеріалів справи, щодо ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №0207/11200/21 від 28 вересня 2021 року за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, якою передбачено відповідальність за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Положеннями ст.366 МК України визначено таке. Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. Згідно з протоколом №0207/11200/21 від 28 вересня 2021 року, 28 вересня 2021 року о 09 годині 55 хвилин в зоні митного контролю залу приліт міжнародного аеропорту м. Запоріжжя, під час оформлення у митному відношенні пасажирів міжнародного авіарейсу №6282 «Шарм-Ель-Шейх - м.Запоріжжя (Україна)», громадянка ОСОБА_1 самостійно формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації). Після перетину ОСОБА_1 «зеленої смуги», що позначає початок «зеленого коридору», на підставі положень п.4 ст.336 та ст.342 МК України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування ОСОБА_1 . На запитання співробітника Запорізької митниці щодо наявності в її ручній поклажі та багажі товарів, які підлягають декларуванню, ОСОБА_1 повідомила, що не має з собою товарів, які підлягають декларуванню. Під час проведення митного огляду ручної поклажі та багажу ОСОБА_1 встановлено, що у дорожній валізі серед особистих речей, без ознак приховування, знаходився лікарський засіб «1, 2, 3» у кількості 18 (вісімнадцять) блістерів по 10 пігулок в кожному загалом 180 пігулок, які містять прекурсор - Pseudoephedrine сумарною вагою 5,4 г., яка відноситься до таблиці IV списку №1 Постанови КМУ від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів». Довідок/рецептів медичного закладу на дані препарати не надала. Вказані обставини, як правильно зазначив суд першої інстанції, підтверджуються зібраними у справі та дослідженими письмовими доказами у їх сукупності, які здобуті у визначеному законом порядку, відповідно до положень МК України та КУпАП. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. Під час судового розгляду ОСОБА_1 пояснила, що після складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення вона у зв`язку зі зміною прізвища отримала паспорт на прізвище « ОСОБА_1 ». По суті правопорушення пояснила, що вона не була обізнана з правилами ввезення в Україну лікарських препаратів та вважала, що їх можливо безперешкодно провозити на територію України, оскільки в Єгипті вони продаються без обмежень. В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Лишенко С.С. просив провадження у справі закрити у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , не оспорюючи фактичних обставин ввезення на територію України лікарського засобу, не мала умислу на порушення митних правил, вказаний лікарський засіб є противірусним та у вільному доступі продається у країні Єгипет. При цьому, лікарські засоби, виготовлені у вказаній країні, є більш якісними за їх аналоги українського виробництва, тому громадяни України придбавають такі лікарські засоби та ввозять їх в Україну. При цьому, знань про те, що вказаний лікарський засіб містить заборонені речовини, зокрема «псевдоефедрин», у пересічних громадян немає. Також посилався на те, що протокол про порушення митних правил складений з порушеннями вимог законодавства, зокрема в ньому не вказані пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було зазначено в якості свідка чоловіка ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), який перебував разом з нею, не зазначено про долучення інших доказів. В ході апеляційного розгляду захисник - адвокат Лишенко С.С. підтримав апеляційну скаргу. Додатково зазначив, що лікарський засіб, який ввезено ОСОБА_1 , є протизастудним, дієвим препаратом. Така кількість засобу обумовлена тим, що вона його придбала для своїх родичів. В наявності в упаковках препарату була Інструкція до лікарського засобу. Чеки на придбання лікарського засобу у ОСОБА_1 були відсутні. Під час судового розгляду представник Запорізької митниці Держмитслужби вважав обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил, доведеними та просив притягнути громадянку України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.471 МК України, посилаючись на те, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останньої. Представник митниці Катрич К.Ю. під час апеляційного розгляду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що постанова суду є законною та обґрунтованою. Зазначила, що правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 , може бути вчинено або умисно, так і з необережності. На її думку, ОСОБА_1 з необережності вчинила це правопорушення, проте кількість ввезеного лікарського засобу була великою. На вказані в постанові та протоколі лікарські засоби, необхідний рецепт лікаря, згідно з постановою КМУ №458 від 23 травня 2012 року. Ввезення лікарського засобу є обмеженим. Так, згаданою Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року за №458 визначено обсяги та порядок ввезення на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування. Відповідно до п.1 ч.1 вказаної Постанови, громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах: - у кількості, що не перевищує п`яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини); - у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім`я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров`я. Постановою КМУ від 06 травня 2000 року за №770 затверджено перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зокрема в Таблиці IV в Списку №1 наведено перелік прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю, до якого відноситься Псевдоефедрин. Як вбачається з матеріалів справи, лікарський засіб «1, 2, 3» містить прекурсор - Pseudoephedrine (Псевдоефедрин). Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не була обізнана з порядком і правилами переміщення лікарських засобів через митний кордон України, та правилами їх переміщення через «зелений коридор» є непереконливими, та спростовуються матеріалами справи, згідно з якими, відповідна інформація про митні правила українською та англійською мовою розміщена перед зоною митного контролю КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя». У випадку незрозумілості цієї інформації з будь-яких причин, особа, що переміщує товари через митний кордон України, не позбавлена можливості звернутися до працівників митниці за роз`ясненнями. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 придбала препарати в роздрібній мережі відкрито та їх не приховувала, не спростовують наявності в діях останньої складу інкриміновано їй правопорушення. Окрім того, ОСОБА_1 не надала а ні чеку щодо придбання вказаних препаратів, а ні рецепту лікаря, що стороною захисту не заперечується. Отже, висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи і є правильними. Твердження апелянта про те, що відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б вину ОСОБА_1 , є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Так, відомості з протоколу і долучених до нього документів в своїй сукупності підтверджують фактичні обставини, вказані у протоколі, який істотних недоліків не має. Порушення процесуальних прав ОСОБА_1 при оформленні адміністративного матеріалу не убачається. Інші доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, також правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді вказаної справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбаченіст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини і наклав стягнення у межах, встановлених МК України. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Лишенка С.С. залишити без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ст.471 МК України залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 334/8558/21