Постанова Львівський апеляційний суд № 464/2910/21

Справа № 464/2910/21 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М. Провадження № 33/811/239/22 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Мартинюка Є.О. на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 03 лютого 2022 року, встановив: Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 03 лютого 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування усіма видами транспортнх засобів на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 13 квітня 2021 року о 17.35 год. по вул. Морозна,21 у м.Львові, керував автомобілем марки «Opel н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. На постанову судді захисник ОСОБА_1 адвокат Мартинюк Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_1 перебуваючи у своєму автомобілі не здійснював керування транспортним засобом, а лише перебував в припаркованому автомобілі. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які достатні та належні докази керування ОСОБА_1 автомобілем 13 квітня 2021 року. У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Мартинюк Є.О., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Отже, сукупність вищевказаних обставин свідчить про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та його захисник Мартинюк Є.О., оскільки згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Мартинюка Є.О., Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп`яніння відмовився. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №197572 від 13.04.2021 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; відеозаписом події; постановою про накладення адміністративного правопорушення серії ЕАН №4064203 та іншими наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, то апеляційний суд оцінює такі критично, вважає їх такими, які направлені на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки крім наведених мотивів з даного приводу в постанові судді, з якими погоджується апеляційний суд, факт керування транспортним засобом підтверджується і постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4064203 складеною 13 квітня 2021 року інспектором лейтенантом поліції Романишиним Я.Г. стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП на підставі якої накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень. Таким чином, докази здобуті працівниками поліції, згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. Доводи апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 03 лютого 2022 року, в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА