Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/8067/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8067/21 пров. № А/857/23653/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., за участю секретаря Пославського Д.Б. представника апелянта Полуліх Н.І., представника позивача Крикливець Д.Є, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (ухвалене головуючим суддею Сподарик Н.І. о 14 год. 00 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 12 жовтня 2021 року) у справі № 380/8067/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 5119-4264/С-52/8-1300/21 від 06.05.2021 в частині обмеження максимального розміру призначеної позивачці у зв`язку з втратою годувальника пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок призначеної позивачці у зв`язку з втратою годувальника пенсії та призначити її у розмірі 60 відсотків середньомісячного заробітку її померлого чоловіка ОСОБА_2 , що вказаний у довідці Львівської обласної прокуратури № 21/24вих-21 від 31.01.2021, тобто без обмеження максимального розміру пенсії, провести перерахунок пенсії з 25.01.2021 та виплатити різницю суми нарахованої після перерахунку та фактично отриманої пенсії за минулий період з 25.01.2021. В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». 10.04.2021 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії у розмірі 60 % середнього заробітку померлого чоловіка, що вказаний у довідці Львівської обласної прокуратури № 21/24вих-21 від 13.01.2021. Відповідач, листом від 06.05.2021 повідомив, що при проведенні перерахунку пенсії застосовано норму абз. 6 п. 15 ст. 85 Закону України Про прокуратуру , згідно якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, а тому з 25.01.2021 призначено у розмірі 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, тобто у розмірі 17690 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладеного у листі № 5119-4264/С-52/8-1300/21 від 06.05.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60% середньомісячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно довідки від 13.01.2021 за № 21/24вих-21 з 25.01.2021 та здійснити виплату перерахованої пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у позивачки наявне право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставі ч.19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 60% середньомісячного заробітку померлого чоловіка, тобто без обмеження максимального розміру пенсії. Обмеження 10 прожитковими мінімумами на підставі Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи до позивачки не застосовуються, так як вона отримує пенсію в разі втрати годувальника. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Позивач скористалася своїм правом та подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що позивачці , відповідно до ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, призначена і виплачується пенсія у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 10.04.2021 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області із заявою про перерахунок зазначеної пенсії по втраті годувальника у розмірі 60% середньомісячного заробітку, на підставі довідки Львівської обласної прокуратури від 13.01.2021 за № 21/24вих-21 про заробітну плату покійного чоловіка ОСОБА_2 . Листом № 5119-4264/С-52/8-1300/21 від 06.05.2021 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що з 25.01.2021 її було переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, здійснено перерахунок за поданою довідкою від 13.01.2021 за № 21/24вих-21 та у відповідності до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону «Про прокуратуру «максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, відтак розмір пенсійної виплати з 25.01.2021 становить 17690 грн. Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ). Згідно п. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VI пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. З наведеного слідує, що позивач, як дружина померлого працівника прокуратури, має право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% середньомісячного заробітку померлого годувальника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі № 591/1135/17. Щодо вимог перерахунку призначеної позивачці у зв`язку з втратою годувальника пенсії без обмеження максимального розміру пенсії то колегія суддів вважає за потрібне зазначити таке. 14.10.2014 прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015. Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 3 розділу XII Прикінцевих положень Закону №1 697- VII Попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1 Закону. Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - Закон №213-VIII) внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а саме: в частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ - максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідно до ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2020 рік встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2020 - 1712, 00 грн, з 01.12.2020 - 1769, 00 грн, відповідно до Закону України» Про Державний бюджет України» на 2021 рік встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2021 - 1769, 00 грн. Отже, максимальний розмір пенсії, за законом, не може перевищувати з 01.07.2020-17120, 00 грн, з 01.12.2020 - 17690, 00 грн, з 01.01.2021 - 17690, 00 грн. Більш того, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697- VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки . Згідно заяви, позивача Головним управлінням переведено на пенсію по втраті годувальника, обчислену відповідно до Закону №1697-VII, з урахуванням приписів частини п`ятнадцятої та дев`ятнадцятої статті 86 зазначеного Закону. Так, норми ст. 86 Закону № 1697-VII, що встановлюють обмеження максимального розміру на час перерахунку пенсії позивачці є чинними, неконституційними не визнавались, а отже підлягають застосуванню. Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожному достатнього життєвого рівня. Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов`язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може змінюватись державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першої статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. Таким чином, вимога позивача про виплату пенсії без обмеження її граничного розміру є необґрунтованою та такою, що суперечить наведеним вище правовим обґрунтуванням. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі № 380/8067/21 в частині задоволенні позовних вимог щодо перерахунку призначеної позивачці у зв`язку з втратою годувальника пенсії без обмеження максимального розміру пенсії скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 04 березня 2022 року