Постанова 4803 № 173/1191/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/355/22 Справа № 173/1191/21 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю., при секретарі Панасенко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИЛА: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що від державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) він дізнався, що на його рахунки накладено арешт при примусовому виконанні (ВП № 55831186 відкритого 21 лютого 2018 року) виконавчого напису № 14802 від 22 грудня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., про стягнення з нього заборгованості у розмірі 219 454, 07 грн за кредитним договором № DZHCG212810508 від 27 липня 2007 року. Вважав даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки у ньому відсутня достатня інформація щодо безспірності заборгованості боржника. До виконавчого напису не додані документи, на підставі яких можна було б зробити висновок про безспірність наявної заборгованості. Крім того, вважає, що виконавчий напис вчинений з пропущенням строку позовної давності. Всі вищенаведені доводи свідчать про відсутність безспірності стягнення. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №14802 від 22 грудня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А, про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № DZHCG112810508 від 26 липня 2007 року у розмірі, станом на 06 вересня 2017 року, в сумі 8 387, 44 доларів США, що за курсом НБУ 25, 95 складає 217 654, 07 грн, та витрат за вчинення виконавчого напису у розмір 1 700, 00 грн. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., Верхньодніпровський районний відділ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №14802 від 22 грудня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № DZHCG112810508 від 26 липня 2007 року за період з 27 липня 2007 року по 06 вересня 2017 року, станом на 06 вересня 2017 року, в сумі 8 387, 44 доларів США, що за курсом НБУ 25, 95 складає 217 654, 07 грн та витрат за вчинення виконавчого напису у розмір 1 700, 00 грн відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову застосовані за ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №55831186, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. №14802 від 22 грудня 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АК КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 219 454,07 грн та витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису 1 800 грн. Також вирішено питання розподілу судових витрат. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заявлених ним позовних вимог. АК КБ «ПриватБанк», відповідно до ст. 360 ЦПК України, подало відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів скарги. Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, з огляду на таке. Судом встановлено, що 22 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №14802, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № DZHCG212810508 від 27 липня 2007 року за період з 27 липня 2007 року по 06 вересня 2017 року в сумі 8 387, 44 доларів США, що за курсом НБУ 25, 95 складає 217 654, 07 грн, та витрат за вчинення виконавчого напису у розмір 1 700, 00 грн, що підтверджується копією виконавчого напису. Згідно вказаного виконавчого напису з позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором №DZHCG212810508 від 27 липня 2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , за період з 27 липня 2007 року по 06 вересня 2017 року в сумі 8 387, 44 доларів США, що за курсом НБУ 25, 95 складає 217 654, 07 грн, та витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису в сумі 1 700,00 грн. 21 лютого 2018 року постановою державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження №55831186 щодо виконання виконавчого напису №14802, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у вищевказаному розмірі. 21 травня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило свою назву на АТ КБ «ПриватБанк», при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства, з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних із зміною назви, тому назва позивача вказується АТ КБ «ПриватБанк». Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів про вчинення приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. виконавчого напису за кредитним договором № DZHCG112810508 від 26 липня 2007 року, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах, встановлених договором. Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цивільного законодавства та у встановлений в законодавстві строк. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Так, статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , як і у тому числі в своїй позовній заяві, посилається на те, що даний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений без врахування всіх необхідних документів, передбачених ЗУ «Про нотаріат», які підтверджують безспірність вимоги, а також з пропуском строку позовної давності. Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2007 року між позивачем та АТ (ЗАТ) КБ «ПриватБанк» було укладено два кредитних договори: №DZHCG112810508, за яким позивачеві були видані кредитні кошти на суму 20 000, 00 доларів США на придбання квартири і 4 000, 00 доларів США на сплату страхових платежів, та №DZHCG 212810508, за яким позивачеві були видані 5 000, 00 доларів США на придбання квартири. Виконавчий напис від 22 грудня 2017 року вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального кругу Завалієвим А.А., зареєстрований в реєстрі за №14802, за кредитним договором №DZHCG 212810508. Проте, позивач, згідно прохальної частини позовної заяви, ставив вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №14802, від 22 грудня 2017 року вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №DZHCG112810508 від 26 липня 2007 року, станом на 06 вересня 2017 року в сумі 8 387, 44 доларів США, що за курсом НБУ 25, 95 складає 217 654, 07 грн, та витрат за вчинення виконавчого напису у розмір 1 700, 00 грн, при цьому, доказів того, що виконавчий напис був вчинений саме за кредитним договором №DZHCG112810508 від 26 липня 2007 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального кругу Завалієвим А.А. ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надав. Водночас, колегія суддів вважає неспроможними доводи скаржника, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року з нього вже стягнуто заборгованість за даним кредитним договором та відповідачем отримувались виконавчі листи, адже за даним рішенням зі скаржника стягувалась заборгованість за кредитним договором №DZHCG112810508 від 26 липня 2007 року, а виконавчий напис нотаріусом вчинено за кредитним договором №DZHCG212810508 від 26 липня 2007 року. Таким чином, судом першої інстанції було повно з`ясовано обставини справи, а саме, що 26 липня 2007 року між позивачем та АТ (ЗАТ) КБ «ПриватБанк» було укладено два кредитних договори: №DZHCG112810508 та №DZHCG212810508. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №14802 від 22 грудня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А, про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №DZHCG112810508 від 26 липня 2007 року у розмірі, станом на 06 вересня 2017 року, в сумі 8 387, 44 доларів США, що за курсом НБУ 25, 95 складає 217 654, 07 грн, та витрат за вчинення виконавчого напису у розмір 1 700, 00 грн, тоді як з матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис від 22 грудня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №14802, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального кругу Завалієвим А.А. за кредитним договором №DZHCG212810508, а тому колегія суддів приходить до висновку про правомірність такої відмови у задоволенні заявлених позовних вимог. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №55831186, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. №14802 від 22 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АК КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 219 454, 07 грн та витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису 1 800 грн, застосованих за ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року, оскільки, відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права, не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до чинного законодавства, та не спростовують законність оскаржуваного судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх. Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні. Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи судове рішення без змін, не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: О.В. Лаченкова М.Ю. Петешенкова