LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814524/5331/21

від 22.02.2022 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/5331/21 Номер провадження 22-ц/814/178/22Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2022 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі: головуючого судді Чумак О.В., суддів Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Філатової Олени Петрівни на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2021 року, постановлену суддею Предоляк О.С., за копіями матеріалів цивільної справи за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Філатової Олени Петрівни про забезпечення позову. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2021 р. представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Філатова О.П. звернулася до місцевого суду з клопотанням про забезпечення позову у цивільній справі № 524/5331/21, в якому прохала вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири, що належить ОСОБА_2 , та на 1/3 частину квартири, що належить ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 . Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено. З вказаною ухвалою не погодилась відповідачка ОСОБА_1 , оскарживши її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, поданій її представникомадвокатом Філатовою О.П. остання прохає скасувати ухвалу суду, постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, накласти арешт на 1/3 частину квартири, що належить ОСОБА_2 , та на 1/3 частину квартири, що належить ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо спірного нерухомого майна, а вжиття заходів забезпечення позову може унеможливити чи утруднити виконання рішення суду про усунення перешкод в користуванні квартирою, зобов`язання провести інвентаризацію та привести її в попередній стан. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Від інших осіб клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. З огляду на положення ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність осіб, які до суду не з`явилися. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України. Суд першої інстанції встановив, і це вбачається з матеріалів справи, що в провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває цивільна справа № 524/5331/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні та стягнення коштів. У жовтні 2021 р. представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Філатова О.П. звернулася до місцевого суду з клопотанням, в якому прохала вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири, що належить ОСОБА_2 , та на 1/3 частину квартири, що належить ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 . В обґрунтування клопотання вказувала, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками вищевказаної квартири, щодо якої існує спір. Оскільки позивач ОСОБА_2 може розпорядитися належним їй майном у будь-який час, без згоди інших співвлансиків, що може істотно утруднити чи ускладнити виконання можливого рішення суду, просила задовольнити клопотання та вжити заходи забезпечення позову. Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено. При постановленні вказаної ухвали суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що позивачами вчиняються дії, спрямовані на відчуження належним їм часток у праві власності на спірну квартиру, а також доказів, які б підтверджували те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частки квартири може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні квартирою, зобов`язання провести інвентаризацію квартири в попередній стан, стягнення орендної плати. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктом один частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ст. 154 ч. 1 ЦПК України). Як правильно встановив суд першої інстанції, заявником не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняються дії по відчуженню належних їм часток у праві власності на спірну квартиру, а також доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні їм частки квартири може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні квартирою, зобов`язання провести інвентаризацію квартири в попередній стан, стягнення орендної плати. Заходи забезпечення позову у вигляді арешту на належні позивачам частки у праві власності на спірну квартиру не є співмірними із заявленими позовними вимогами. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про забезпечення позову. При цьому, колегія суддів враховує, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, стягнення вартості частки квартири та стягнення витрат на утримання квартири задовольнити частково. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 в сумі 146 043 (сто сорок шість тисяч сорок три) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на утримання квартири в сумі 17597 (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн. 59 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у повернення сплачених судових витрат: на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та у повернення сплаченого судового збору 1215 (одна тисяча двісті п`ятнадцять) грн. 99 коп. У задоволенні позову в частині визнання права власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 відмовити. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області», про усунення перешкод в користуванні квартирою, надати доступ, зобов`язання провести інвентаризацію квартири та привести її в попередній стан, стягнення орендної плати відмовити. Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок ОСОБА_1 . Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука, а саме знято арешт з 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 . Рішення оскаржено в апеляційному порядку, на час розгляду цієї справи законної сили не набрало. Доводи апеляційної скарги позивача правильних висновків суду не спростовують. Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382-384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Філатової Олени Петрівни залишити без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді: Ю.В.Дряниця Т.О.Кривчун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»