Постанова 4813 № 523/12901/19

Номер провадження: 22-ц/813/3136/22 Номер справи місцевого суду: 523/12901/19 Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.02.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Дерезюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини, визначення способу участі батька у вихованні дитини, про встановлення графіку спілкування дитини з батьком, а також за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення графіку спілкування дитини з бабусею, дідусем, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, визначення розміру аліментів, визначення графіку спілкування дитини з батьком, бабусею, дідусем, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Відділ у справах дітей Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради. Позов обґрунтований тим, що 19 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_5 . Після народження дитини стосунки між сторонами погіршились, незважаючи на те, що позивач активно допомагав дружині в догляді за дитиною, в побуті, старався покращити стосунки, у зв`язку з чим позивач змушений був просити допомоги у своїх батьків. Дитина більшу частину часу перебувала з позивачем та його батьками. В червні 2019 року відповідач забрала доньку від батьків позивача і переїхала в квартиру, де зареєстрована по АДРЕСА_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинились фактично в 2018 року, сторони спілкувались тільки з питань, які стосувались доньки, а тому позивач вважає, що необхідно розірвати шлюб. При цьому позивач, усвідомлюючи відповідальність за виховання дитини, збереження фізичного та психічного здоров`я дитини, духовного та розумового розвитку дитини, просив суд визначити місце проживання дитини з її матір`ю за адресою реєстрації дитини та матері: АДРЕСА_1 , та з метою збереження батьківських прав та обов`язків, прав вільно спілкуватись з донькою, брати участь у її вихованні, мати право на власний розсуд обирати напрямки духовного та фізичного розвитку дитини і всіх прав, які передбачені законом та моральними засадами суспільства, позивач просив визначити час для його спілкування з дитиною та участі у вихованні: другу суботу та неділю кожного місяця з 10-00 годин ранку суботи до 17-00 годин неділі з правом ночівлі у помешканні за адресою: АДРЕСА_2 , а також визначити час спільного відпочинку з дитиною в зимовий період з 03 січня по 10 січня кожного року, в літній період з 01 липня по 15 липня кожного року до досягнення дитиною повноліття з правом постійного перебування з позивачем дитини за адресою: АДРЕСА_2 , та в закладах відпочинку, що попередньо узгоджені з матір`ю. У ході розгляду справи замість Відділу у справах дітей Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до участі у справі залучено орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради. Ухвалою суду від 20 січня 2020 року роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Виділені у самостійне провадження позовні вимоги: - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів. У справі залишено до розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини, визначення графіку спілкування дитини з батьком, бабусею, дідусем. Ухвалою суду від 20 січня 2020 року роз`яснено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про право вступити у справу до закінчення підготовчого провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. У березні 2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення графіку спілкування дитини з бабусею, дідусем, обґрунтовуючи позов тим, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється їхньою онукою, шлюб між батьками дитини розірваний та у позивачів є побоювання щодо можливого обмеження їх в спілкуванні та участі у вихованні дитини з боку матері дитини, у зв`язку з чим вважають за необхідне захисти свої права в судовому порядку та просили суд встановити їм графік побачення з онукою, а саме, кожна четверта субота та неділя кожного місця з 10-00 години ранку суботи до 17-00 годин неділі з правом ночівлі за адресою: АДРЕСА_2 . В літній період один раз на рік з 01 серпня по 15 серпня з правом постійного перебування дитини за адресою позивачів, та з правом відпочинку в дитячих закладах відпочинку, що обрані за попереднім узгодженням з батьками дитини, до досягнення дитиною 14 років. Ухвалою суду від 16 березня 2020 року прийнято до розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 16 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення графіку спілкування дитини з бабусею, дідусем - залишити без розгляду. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено наступний спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , а саме: кожної другої та четвертої неділі з 10-00. до 17-00 г.г., щорічно в період з 01 липня по 10 липня з правом спільного відпочинку (у санаторіях, будинках відпочинку) за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений час, згідно п. 3 рішення суду. Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково. Встановлено наступний спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дідусем ОСОБА_3 , бабусею ОСОБА_4 , а саме: кожної першої та третьої суботи з 14-00. до 18-00 г.г., щорічно в період з 01 серпня по 10 серпня з правом спільного відпочинку (у санаторіях, будинках відпочинку) за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений час, згідно п. 6 рішення суду. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2021 року та визначити способи його участі у вихованні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення перебування дитини з батьком: кожну другу суботу та неділю місяця з правом ночівлі з суботи на неділю, спільний відпочинок в зимовий період з 03 січня по 10 січня, спільний відпочинок в літній період з 01 липня по 15 липня, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Тобто, рішення суду оскаржується батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , лише в частині визначеного судом способу участі в контексті часу та тривалості зустрічі без врахування пропозиції ОСОБА_1 щодо залишення дитини на ночівлю за місцем його фактичного проживання, а також не врахування судом у повному обсязі пропозиції щодо тривалості спільного з дитиною літнього відпочинку з 01 по 15 липня щорічно, а також неврахування про спільний відпочинок батька з дитиною взимку з 03 до 10 січня щорічно. В іншій частині рішення суду не оскаржується, і тому в апеляційному порядку не переглядається. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню на таких підставах. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті. Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. У повній мірі всім зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Задовольняючи позов частково, визначаючи місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлюючи наступний спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , а саме: кожної другої та четвертої неділі з 10-00. до 17-00 г.г., щорічно в період з 01 липня по 10 липня з правом спільного відпочинку (у санаторіях, будинках відпочинку) за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 , зобов`язуючи ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений час, згідно п. 3 рішення суду, суд першої інстанції, частково відступивши від висновку органу опіки та піклування, виходив з того, що: - під час розгляду справи в суді сторони дійшли до спільної згоди, що малолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , буде проживати спільно з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; - спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , саме кожної другої та четвертої неділі з 10.00. до 17.00 г.г. є доцільним з урахуванням віку дитини, особливостей раннього розвитку, а також враховуючи, що позивач ОСОБА_1 будучи зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає спільно з батьками за адресою: АДРЕСА_2 ; - не надані акти обстеження вищевказаних жилих приміщень, а отже неможливо встановити чи перебувають данні приміщення у житловому стані, чи має дитина окремо ліжко, а також чи не буде спільне проживання заважати мешканцям даних приміщень; - малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у школі щотижня до 14.00 г., а також у будні дні відвідує додаткові секції зі спорту та дитячого розвитку, і тому залишення дитини у батька у нічний час може привести до порушення звичного для дитини способу життя; Проте повністю погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції не можна. Судом встановлено, що: - 19 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місті Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 19 вересня 2008 року внесено реєстраційний запис за номером 317. (а. с. 13 т. 1); - ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що 11 лютого 2014 року складено відповідний актовий запис номер №1312. (а. с. 14 т. 1); - позивач спільно з дружиною та дитиною проживали у його батьків за адресою: АДРЕСА_2 ; - після народження дитини стосунки між сторонами значно погіршились; - в червні 2019 року відповідачка забрала доньку від батьків позивача і переїхала в квартиру, де зареєстрована по АДРЕСА_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинились фактично в 2018 році; - малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає спільно з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; - згідно з висновком органу опіки та піклування Суворовської РА Одеської міської ради від 06.12.2019 року №01-05-3/506вх., останній вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю, ОСОБА_2 , та визначити способи участі батька, ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення перебування дитини з батьком: - кожну другу суботу та неділю місяця з правом ночівлі з суботи на неділю; - спільний відпочинок в зимовий період з 03 січня по 10 січня, - спільний відпочинок в літній період з 01 липня по 15 липня. Колегія суддів виходить з наступного. Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Пунктами 2, 3 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Крім того, у відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Суд першої інстанції вірно визначився з нормами законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції вірно зазначив, що спір між сторонами полягає не в тому, що мати дитини не визнає права батька на спілкування з дитиною взагалі, а в тому, що сторони не можуть до кінця визначитися з конкретним часом спілкування та побачення батька з дитиною, їх тривалістю та регулярністю. Частково відступивши від висновку органу опіки та піклування Суворовської РА Одеської міської ради від 06.12.2019 року №01-05-3/506вх щодо часу спілкування батька з дитиною, зокрема в частині залишення дитини на ночівлю з батьком за місцем його фактичного проживання, тривалості спільного відпочинку в літній період з 01 липня по 15 липня та щодо спільного відпочинку у зимовий період з 03 по 10 січня, суд першої інстанції звернув увагу, що: - у висновку органу опіки та піклування зазначено про відсутність можливості обстеження житлово-побутових умов квартири АДРЕСА_4 через те, що під час неодноразових виходів за цією адресою працівникам органу опіки та піклування ніхто не відчинив двері, а передані сусідам запрошення були проігноровані. - суду не надані акти обстеження вищевказаних жилих приміщень, а отже неможливо встановити чи перебувають данні приміщення у житловому стані, чи має дитина окремо ліжко, а також чи не буде спільне проживання заважати мешканцям даних приміщень. Проте, колегія суддів звертає увагу, що листом Одеського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Одеської міської ради від 24.10.2019 року на адресу заступника начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради повідомлено, що 16.10.2019 року фахівцями із соціальної роботи ВСР центру здійснено вихід для проведення оцінки потреби сім`ї/особи за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та зафіксовано, що у квартирі створені належні умови для розвитку та виховання дитини. В приміщенні дотримуються санітарно-гігієнічні норми. 18.10.2019 року фахівцями центру було здійснено вихід проведення оцінки потреби сім`ї/особи за місцем проживання матері дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та зафіксовано, що у квартирі створені належні умови для розвитку та виховання дитини. У приміщенні квартири дотримуються санітарно-гігієнічні норми (т.1 а. с.194-199). Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка можу висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання у тому числі при вирішенні спору щодо позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Колегія суддів звертає увагу, що спілкування батька і дитини несе функцію виховання дитини і є реалізацію батьком свого права та обов`язку участі у вихованні дитини. Проте, під час розгляду справи судом першої інстанції не вжито заходів для заслуховування думки малолітньої дитини ОСОБА_5 , 2014 року народження, яка досягла на час розгляду справи в суді першої інстанції 7 річного віку і відносно якої відсутні відомості щодо наявності обставин, які перешкоджають з`ясуванню думки дитини з приводу реалізацієї батьком свого обов`язку виховання дитини у запропонований ним спосіб спілкування. Апеляційним судом, з урахуванням пояснень наданих матір`ю дитини та її представником щодо особливостей розвитку і емоційного стану дитини, приймаючи до уваги і думку батька дитини та його представника, а також з огляду на карантинні заходи, з метою запобігання додаткового ризику і уникнення контакту дитини зі сторонніми особами в приміщеннях Одеського апеляційного суду, доручено органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради провести з дотриманням карантинних вимог та врахуванням особливостей розвитку та емоційного стану ОСОБА_5 співбесіду з малолітньою ОСОБА_5 , 2014 року народження, по місцю її фактичного проживання на предмет з`ясування думки дитини з питання залишення на ночівлю за місцем проживання батька, про що постановлено відповідну ухвалу від 16.11.2021 року. Відповідно до листа Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.02.2022 року повідомлено апеляційний суд про неможливість виконання ухвали суду через перешкоди з боку матері дитини, яка спочатку посилалася на хвороби членів сім`ї, хворобу дитини, а в подальшому взагалі перестала відповідати на дзвінки працівників органу опіки та піклування. Заслухана в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що вона не перешкоджала працівникам органу опіки та піклування у проведенні бесіди з дитиною вдома, але вранці того дня, коли мали за домовленістю з нею прийти працівники органу опіки та піклування, дитина ночувала у батька, і коли той привіз її додому, дитина перебувала в такому емоційному стані, що відмовилася спілкуватися з працівниками органу опіки та піклування. Представник ОСОБА_3 адвокат Криворучко Л.С. заперечувала проти повторного направлення апеляційним судом доручення до органу опіки та піклування для з`ясування думки дитини за місцем її фактичного проживання і заперечувала проти виклику дитини до суду. Дана думка адвоката Криворучко Л.С. була підтримана і відповідачкою ОСОБА_3 . Будучи заслуханим в засіданні судової колегії, батько дитини пояснив, що дійсно дитина з дозволу матері ночувала у нього і він привіз її до ОСОБА_3 заздалегідь вранці того дня, коли працівники органу опіки та піклування мали провести з нею співбесіду. Дитина була в доброму настрої і нормально себе почувала. В подальшому він дізнався, що співбесіда не відбулася, оскільки мати дитини повідомила працівникам органу опіки, що дитина не хоче з ними спілкуватися. Він підтвердив, що періодично позивач дозволяє дитині ночувати в нього, ніколи дитина не була після цього у пригніченому стані і завжди хотіла ночувати у нього. Проте, все залежало виключно від настрою матері дитини. Коли відповідач не хотіла, щоб дитина ночувала у нього, то вона впливала на дитину тим, що казала, що викличе для неї психологів. Це неодноразово відбувалося в його присутності, і дочка також йому про це говорила. Він не виключає, що відповідач дозволила забрати йому дитину на ніч, щоб потім використати це, як привід пояснення поганого емоційного стану дитини і причину не допуску працівників органу опіки та піклування для проведення бесіди з дитиною для з`ясування її думки про ночівлю у батька під час їхньої зустрічі. Представник позивача адвокат Шалару О.І. і позивач ОСОБА_1 не заперечували проти повторного направлення апеляційним судом доручення до органу опіки та піклування для з`ясування думки дитини за місцем її фактичного проживання, але звернули увагу, що з урахуванням позиції позивача це може не надати дієвого результату і буде марним витрачанням часу. Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що апеляційний суд вжив всі необхідні заходи для з`ясування думки малолітньої дитини з приводу запропонованого батьком дитини способу його участі у її вихованні, колегія суддів, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без повторного доручення органу опіки та піклування та без забезпечення явки дитини до суду. Виходячи, що в матеріалах справи є задокументовані відомості про наявність створених у квартирі, де фактично проживає батько дитини, належних умов для розвитку та виховання дитини, відповідність квартири санітарно-гігієнічним умовам, приймаючи до уваги, що мати дитини вже неодноразово сама довіряла ночівлю дитини у її батька, раніше сама мешкала у цій квартирі під час проживання з позивачем однією сім`єю у зареєстрованому шлюбі до досягнення дитиною 5 річного віку (до червня 2019 року), колегія суддів вважає, рішення суду підлягає зміні в частині визначення ОСОБА_1 способу спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом перебування дитини з батьком починаючи з 10-00 г. кожної другої суботи календарного місяця до 15-00 г. кожної другої неділі календарного місяця з правом ночівлі дитини у батька. При цьому, колегія суддів, встановлюючи кінцевий час 15-00 г. кожної другої неділі, приймає до уваги і інтереси матері дитини, яка має мати достатньо часу проконтролювати у другій половині дня неділі стан здоров`я дитини, її готовність до навчання і спроможність відвідування учбового закладу. Інші доводи апеляційної скарги про збільшення встановленого судом часу щодо права спільного відпочинку батька з дитиною в період з 01 липня по 10 липня щорічно у санаторіях, будинках відпочинку за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 на період з 01 по 15 липня щорічно та про право спільного відпочинку з дитиною з 03 по 10 січня щорічно задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду в цій частині є розумним і справедливим. Так, спільний літній відпочинок батька з дитиною протягом 10 днів є достатнім з огляду на регулярне спілкування батька з дитиною протягом всього року, а також враховуючи і інтереси матері дитини. Також є правильним рішення суду в частині залишення без задоволення пропозиції батька про встановлення права на спільний відпочинок з дитиною щорічно з 03 по 10 січня. При цьому, батьки дитини вправі дані питання вирішувати між собою за домовленістю, не будучи пов`язаними обов`язковістю виконання судового рішення. Таким чином, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2021 року в частині встановлення ОСОБА_1 способу спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної другої та четвертої неділі з 10-00 до 17-00 г.г., з визначенням ОСОБА_1 способу спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом перебування дитини з батьком починаючи з 10-00 г. кожної другої суботи календарного місяця до 15-00 г. кожної другої неділі календарного місяця з правом ночівлі дитини у батька. В іншій частині рішення слід залишити без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2021 року в частині встановлення ОСОБА_1 способу спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної другої та четвертої неділі з 10-00 до 17-00 г.г. змінити. Визначити ОСОБА_1 спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом перебування дитини з батьком починаючи з 10-00 г. кожної другої суботи календарного місяця до 15-00 г. кожної другої неділі календарного місяця з правом ночівлі дитини у батька. В іншій частині рішення - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено: 01.03.2022 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін С.О. Погорєлова