Постанова 4814 № 537/5528/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/5528/16-ц Номер провадження 22-ц/814/21/22Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бутенко С. Б. суддів: Чумак О. В., Пилипчук Л. І. за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2019 року, додаткове рішення цього суду від 06 квітня 2020 року та ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2020 року, ухвалених під головуванням судді Зоріної Д. О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого за час шлюбу, в с т а н о в и в: У 2016 році ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 24 квітня 1998 року між нею та відповідачем ОСОБА_1 було укладено шлюб, від якого вони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 25 травня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано. За час шлюбу ними було набуто майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: - у серпні 2003 року будинок АДРЕСА_1 , право власності за яким зареєстровано за ОСОБА_1 ; - у вересня 2003 року будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 ; - у листопаді 2003 року вбудоване приміщення магазину промислових товарів в будинку АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 ; - у травні 2005 року квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ; - у лютому 2006 року квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ; - у липні 2006 року вбудований магазин промислових товарів в будинку АДРЕСА_5 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 ; - земельну ділянку по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 ; - в липні 2007 року вбудований магазин промислових товарів в будинку АДРЕСА_6 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_6 ; - в січні 2008 року частину вбудованого приміщення в будинку АДРЕСА_7 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 ; - у лютому місяці 2010 року нежитлове приміщення (магазин непродовольчих товарів) в будинку АДРЕСА_8 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 ; - приміщення магазину в АДРЕСА_9 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_6 ; - в травні 2011 року вбудоване прибудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_10 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 ; - автомобіль марки «Нyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , та який, згідно змісту позову, відповідач ОСОБА_1 без згоди позивача перереєстрував на його матір ОСОБА_5 ); - в травні 2005 року автомобіль марки «Lexus LS460L», державний номерний знак НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 . Оскільки згоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто, просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 майно, а саме: 1.житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; 2.вбудоване-прибудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 ; вбудований промтоварний магазин за адресою: АДРЕСА_11 ; 3.вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 ; квартиру АДРЕСА_4 ; 4.квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; 5.автомобіль марки «Lexus LS460L», державний номерний знак НОМЕР_2 ; 6.автомобіль марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 ; 7.вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення (магазин непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 ; 8.частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_7 ; 9.приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_12 ; 10. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_13 ; - провести поділ спільного сумісного майна подружжя наступним чином: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 залишити у власності позивачки; вбудоване прибудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 залишити у власності позивачки; вбудований промтоварний магазин за адресою: АДРЕСА_11 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 залишити у власності позивачки; вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 залишити у власності позивачки; квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 залишити у власності позивачки; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , право власності за якою зареєстровано за ОСОБА_2 залишити у власності позивачки; автомобіль марки «Lexus LS460L», державний номерний знак НОМЕР_2 , право власності за яким зареєстровано за ОСОБА_1 залишити у власності позивачки; вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 залишити у власність відповідача; нежитлове приміщення (магазин непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 залишити у власність за відповідачем; частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 залишити у власності відповідача; приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_12 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 залишити у його власності; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 залишити у власності відповідача; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_13 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 залишити у власності відповідача; автомобіль марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 залишити у власності ОСОБА_1 17 лютого 2017 року ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя наступним чином: ОСОБА_1 залишити у власності майно на загальну суму 190 000 дол. США, а саме: вбудоване приміщення магазину промислових товарів в будинку АДРЕСА_2 , вартістю 40 000 дол. США; будинок АДРЕСА_1 , вартістю 50 000 дол. США; частину вбудованого приміщення в будинку АДРЕСА_7 , вартістю 40 000 дол. США; приміщення магазину а АДРЕСА_12 , вартістю 10 000 дол. США; вбудоване приміщення магазину в будинку АДРЕСА_8 , вартістю 50 000 дол. США.; - ОСОБА_2 залишити у власність майно на загальну суму 322 000 дол. США, а саме: магазин промислових товарів в будинку АДРЕСА_5 , вартістю 70 000 дол. США; приміщення магазину в будинку АДРЕСА_10 , вартістю 8 000 дол. США; квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 43,79 кв.м, вартістю 15 000 дол. США; квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 45,69 кв.м, вартістю 15 000 дол. США; присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_13 , вартістю 5 000 дол. США; автомобіль марки «Міцубісі», державний номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 10 000 дол. США; автомобіль «Лексус ЛС 460Л», державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 22 000 дол. США; автомобіль «ДЕУ», придбаний у 2013 році, вартістю 5 000 дол. США; приватний будинок АДРЕСА_1 , вартістю 100 000 дол. США; - визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на вбудоване приміщення магазину промислових товарів з прибудовою в будинку АДРЕСА_6 , загальною площею 152,2 кв.м та підвалу площею 101,3 кв.м, вартістю 180 000 дол. США; - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за різницю у вартості часток майна, що виділяється сторонам, та ідеальною часткою кожного з них, в сумі 1 781 208 грн, що еквівалентно 66 000 дол США за курсом НБУ 26,988 грн за 1 долар США станом на 17 лютого 2017 року, та 3 920 66,69 грн половину сплаченої ОСОБА_1 суми коштів в рахунок погашення зобов`язань ОСОБА_2 за кредитними договорами з січня 2015 року, а всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 173 274,69 грн; - судові витрати по справі розділити між сторонами пропорційно. Саме такий варіант розподілу майна ОСОБА_1 мотивував джерелами походження коштів, за які воно було придбане, та здійснення кожним із сторін підприємницької діяльності у нежитлових приміщеннях, що входять до складу спірного майна. Так, ОСОБА_1 зазначає, що будинок АДРЕСА_1 був придбаний ним за кошти, подаровані його матір`ю ОСОБА_5 , а вартість переобладнання, ремонт будинку тощо, була сплачена подружжям за їх спільні кошти. Вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 , придбане та відносно нього проведено поліпшення виключно за рахунок подарованих матір`ю ОСОБА_1 коштів. Для цілей здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 використовує наступні приміщення: вбудоване приміщення магазину промислових товарів в будинку АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_1 ; частина вбудованого приміщення в будинку АДРЕСА_7 ; приміщення магазину в АДРЕСА_12 ; вбудоване приміщення магазину в будинку АДРЕСА_8 . Вартість спірного сумісного майна, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 , останній оцінює у 190 000 дол США. Приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_6 , як зазначає ОСОБА_1 , побудоване та реконструйоване ним за кошти, подаровані матір`ю, яке є його особистою власністю, використовується ним особисто. ОСОБА_2 використовуються наступні приміщення та транспортні засоби: магазин промислових товарів в будинку АДРЕСА_5 ; приміщення магазину по АДРЕСА_10 ; квартира АДРЕСА_3 ; квартира АДРЕСА_4 ; автомобіль марки «Міцубісі», державний номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль «Лексус ЛС 460Л», державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль «ДЕУ», придбаний приблизно у 2013 році; будинок АДРЕСА_1 . Вартість спільного сумісного майна подружжя, яке знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 оцінює в 322 000 дол США. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що під час шлюбу в інтересах сім`ї ОСОБА_2 було укладено кредитні договори, а саме: у 2005 році із АППБ «Райффайзен банк «Аваль» на суму 100 000 дол США; 19 травня 2008 року з АКІБ «Укрсиббанк» на суму 320 000 дол США; у 2010 році з ПАТ «ОТП-Банк» на суму 51 500 дол. США. При цьому, за період з 2015 року по час подання до суду позову ОСОБА_1 сплатив кошти а рахунок погашення кредиту в розмірі 784 133,80 грн. Таким чином, зважаючи на положення статей 60, 61, 65 Сімейного кодексу України, оскільки зазначені вище кредитні договори були укладені в інтересах сім`ї, вважає, що цивільні права та обов`язки за цими договорами виникають в обох з подружжя, а відтак вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на його користь половину сплачених ним коштів в рахунок кредитних зобов`язань, а саме в розмірі 392 066,69 грн. 09 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, у якій просив суд розподілити спільне сумісне майно у вигляді торгівельного обладнання для торгівлі ювелірними виробами, залишивши у власності ОСОБА_2 торгівельне обладнання, отримане нею від органу слідства у квітні 2015 року, та стягнути з неї на його користь 78 500 грн, що дорівнює вартості цього обладнання; інші вимоги зустрічної позовної заяви залишено без змін. Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2018 року задоволено частково клопотання представника відповідача (позивача за зустрічним позовом), ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, та задоволено клопотання представників позивача (відповідача за зустрічним позовом), ОСОБА_2 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про призначення оціночно-будівельної експертизи; призначено у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, набутого за час шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого за час шлюбу оціночно-будівельну експертизу, провадження у справі зупинено. 19 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просила розподілити спірне майно наступним чином: ОСОБА_2 залишити у власності майно на загальну суму 8 245 900 грн: - житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 2 180 070 грн; - вбудоване прибудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 , вартістю 369 140 грн; - вбудований промтоварний магазин за адресою: АДРЕСА_11 , вартістю 1 017 030 грн; - вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 , вартістю 3 745 760 грн; - квартиру АДРЕСА_14 , вартістю 372 190 грн; - квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 361 710 грн; - автомобіль марки «Lexus LS460L», державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 200 000 грн. ОСОБА_1 залишити у власності майно на загальну суму 5 620 750 грн: - вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 921 777 грн; - нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 , вартістю 1 784 030 грн; - частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , вартістю 283 810 грн; - приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_15 , вартістю 230 670 грн; - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 201 450 грн; - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_13 , вартістю 199 020 грн. 11 квітня 2019 року представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ОСОБА_8 надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив, з урахуванням висновку судової оціночно-будівельної експертизи, ухвалити рішення, яким розподілити майно, набуте за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступним чином: ОСОБА_2 залишити у власності майно на загальну суму 8 245 900 грн: - житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 2 180 070 грн; - вбудоване прибудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 , вартістю 369 140 грн; - вбудований промтоварний магазин за адресою: АДРЕСА_11 , вартістю 1 017 030 грн; - вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 , вартістю 3 745 760 грн; - квартиру АДРЕСА_14 , вартістю 372 190 грн; - квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 361 710 грн; - автомобіль марки «Lexus LS460L», державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 200 000 грн. ОСОБА_1 залишити у власності майно на загальну суму 6 620 750 грн: - вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 921 777 грн; - нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 , вартістю 1 784 030 грн; - частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , вартістю 283 810 грн; - приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_15 , вартістю 230 670 грн; - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 201 450 грн; - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_13 , вартістю 199 020 грн. Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13 вересня 2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гольдінова Ю. Л. про призначення додаткової судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи відмовлено. Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, задоволено; позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя задоволено частково. Визнано вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 ; вбудоване приміщення промтоварного магазину за адресою: АДРЕСА_11 ; частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_7 ; вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 ; вбудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 ; квартиру АДРЕСА_14 ; квартиру АДРЕСА_16 ; приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_15 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_13 ; житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль марки «Lexus LS460L» державний номерний знак НОМЕР_2 - об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Проведено розподіл спільної сумісної власності майна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 наступним чином: Виділено ОСОБА_2 та визнано за нею права власності на наступне майно: - вбудоване приміщення промтоварного магазину за адресою: АДРЕСА_11 ; - вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 ; - вбудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 ; - квартиру АДРЕСА_14 ; - квартиру АДРЕСА_16 ; - житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; - автомобіль марки «Lexus LS460L» державний номерний знак НОМЕР_2 Виділено ОСОБА_1 та визнано за ним права власності на наступне майно: - вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 ; - нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 ; - частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_7 - приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_15 ; - житловий будинку за адресою: АДРЕСА_1 - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_13 ; Припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_13 ; припинено право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Lexus LS460L» державний номерний знак НОМЕР_2 ; вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію, що складається з різниці вартості присудженого майна в розмірі 947 160 грн. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо розподілу спільного майна подружжя в частині автомобілів марки «MitsubishiOutlander» державний номерний знак НОМЕР_3 та транспортного засобу марки ZAZ Vida SF69YO відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, понесені останньою на оплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 6890 грн та 35 035 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені останнім на оплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 3835,20 грн та 1 006,74 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи. Не погодившись з ухвалою суду від 13 вересня 2019 року та з рішенням суду від 16 вересня 2019 року, ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та призначити по справі додаткову судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити Полтавському відділенню ХНІДСЕ, а рішення суду від 16 вересня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення яким ОСОБА_1 залишити наступне майно: вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_7 ; приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_12 ; вбудоване приміщення магазину в будинку АДРЕСА_8 . ОСОБА_10 залишити у власність наступне майно: магазин промислових товарів в будинку по АДРЕСА_5 ; приміщення магазину по АДРЕСА_10 ; квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 43, 79 кв.м; квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 45,69 кв.м; земельну ділянку по АДРЕСА_13 ; автомобіль «Lexus LS460L» державний номер НОМЕР_2 ; приватний будинок АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на вбудоване приміщення магазину промислових товарів з прибудовою в буд. АДРЕСА_6 , загальною. площею 152,2 кв.м та підвал площею 101,3 кв.м Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію Ѕ частини витрат за погашення ним кредитних зобов`язань за ОСОБА_2 за період з січня 2015 року по вересень 2019 року в розмірі 711 513,85 грн перед АТ «Райфайзенбанк Аваль», АТ «Укрсиббанк», АТ «ОТП Банк». Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини автомобілів Мітсубісіаутлендер державний номер НОМЕР_3 та ЗАЗ ВІДА в розмірі 367 000 грн. Власноруч виготовлене торгівельне обладнання для торгівлі ювелірними виробами залишити у власності ОСОБА_2 та стягнути з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію його вартості у розмірі 78 500 грн. Питання про остаточний баланс розподілення майна, стягнення з однієї із сторін на користь іншої грошової компенсації за різницю в вартості часток майна, що виділяється сторонам, та ідеальною частиною кожного з них, вирішити після визначення вартості нерухомого майна за висновком додаткової судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, та з урахуванням згоди сторони, з якої буде проводитися стягнення, на внесення коштів на депозит суду. Вирішити питання судових витрат. 07 листопада 2019 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Артюх Анжели Петрівни подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі. Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2019 року вказане клопотання задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки LEXUS, модель LS 460L, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_4 , який належав ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , зареєстрований 25 травня 2012 року Кременчуцьким ВРЕР, ідентифікаційний номер складових частин транспортного засобу: марка LEXUS, модель LS 460L, тип Легковий седан - В, номер шасі (кузова, радими) НОМЕР_4 . Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 квітня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за ним права приватної власності на вбудоване приміщення магазину промислових товарів з прибудовою за адресою: АДРЕСА_6 та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , позовних вимог в частині розподілення боргових зобов`язань між подружжям та стягнення з ОСОБА_2 половини сплачених коштів на виконання кредитних зобов`язань в розмірі 320 006,69 грн, стягнення з ОСОБА_2 коштів в розмірі 78 500 грн, що дорівнює половині вартості торгівельного обладнання відмовлено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо розподілу транспортного засобу марки «Hyundai» як об`єкту спільного майна подружжя набутого під час шлюбу відмолено. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2020 року виправлено описку, допущену в тексті вступної та резолютивної частини додаткового рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 квітня 2020 року по справі № 537/5528/16-ц. Доповнено вступну та резолютивну частину додаткового рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 квітня 2020 року по справі №537/5528/16-ц абзацом наступного змісту: «В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо розподілу транспортного засобу марки «Hyundai», як об`єкту спільного майна подружжя набутого під час шлюбу відмовити». 12 червня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 квітня 2020 року та на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 квітня 2020 року. Зазначав, що ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції описав зміст позовних вимог, які не були розглянуті в рішення цього ж суду від 16 вересня 2019 року, не навів доводи сторін, мотиви, за якими він прийняв рішення про відмову в задоволенні його зустрічних вимог, щодо кожної із них окремо, та в їх сукупності; не послався на докази, не надав правову оцінку обставинам справи, обмежившись посиланням на те, що в мотивувальній частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 вересня 2019 року зазначені вище позовні вимоги були розглянуті, і їм надана належна оцінка, однак таке твердження суду суперечить вимогам закону, зокрема абз. 2 ч. 3 ст. 270 ЦПК України. Окрім того, під час розгляду справи, він продовжував сплачувати кошти в рахунок погашення кредитів, та надавав суду першої інстанції відповідні докази на підтвердження цього. Зокрема ним в заяві по суті від 12 вересня 2019 року наведено та обґрунтовано належними та допустимими доказами про сплату ним коштів в рахунок погашення кредитів за період з січня 2015 року по вересень 2019 року за ОСОБА_2 за кредитними договорами на загальну суму 14 230 227,70 грн, з яких 229 626,25 грн в АТ «Райфайзенбанк Аваль», 246259,59 грн в ПАТ «Укрсиббанк», 947 141,86 грн в АТ «ОТП Банк». Ним було наведено обґрунтування обставин, які спонукали виконувати за ОСОБА_2 зобов`язання з погашення кредитів, у тому числі обов`язки поручителя, перебування в заставі (іпотеці) об`єктів нерухомості. Також зазначав, що судом не було враховано, що кредити, у т.ч., які були отримані ОСОБА_2 , бралися в інтересах сім`ї, під час шлюбу, витрачалися на потреби сім`ї, тому і зобов`язання з їх повернення є предметом розподілу в сумі станом на день ухвалення рішенні суду, поряд з розподілом майна. Також, в ухвалі суду першої інстанції від 13 квітня 2020 року про виправлення описки, зазначено, що у додатковому рішенні від 06 квітня 2020 року, в його вступній та резолютивній частинах, судом було допущено описку технічного характеру, внесення у вступну та резолютивну частини додаткового рішення доповнень, які складаються з цілого речення, та за своєю суттю є викладом вирішення судом однієї з вимог, нерозглянутих судом при ухваленні судового рішення у справі, не можна вважати виправленням описки, а це є зміна змісту додаткового рішення суду. Враховуючи вищенаведене, просив скасувати додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 квітня 2020 року та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13 квітня 2020 року про виправлення описки в додатковому рішення від 06 квітня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення стосовно позовної вимоги про розподіл автомобіля «Hyundai». На апеляційну скаргу ОСОБА_1 надіслала свій відзив ОСОБА_2 , у якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 вересня 2019 року, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 вересня 2019 року, додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 квітня 2020 року, ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 квітня 2020 року про виправлення описки залилишити без змін. Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 вересня 2019 року, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 вересня 2019 року, додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 квітня 2020 року, ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 квітня 2020 року про виправлення описки залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Судом першої інстанції встановлено, що період з 24 квітня 1998 року по 25 травня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. В період перебування у шлюбі сторонами по справі було набуто у власність наступне майно: - житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 203, 6 кв.м, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області про оформлення права власності, що вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 01 жовтня 2003 року Управлінням ЖКГ міської ради Полтавської області, та із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №1620769 від 01 жовтня 2003 року; - вбудовано прибудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів, розташоване за адресою: АДРЕСА_10 , право власності за яким зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Світловодської міської ради від 20 квітня 2011 року, що вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Світловодської міської ради від 20 травня 2011 року та із витягу про державну реєстрацію прав Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації №30436240 від 28 червня 2011 року; - вбудований промтоварний магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_11 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24 липня 2006 року, що вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 12 вересня 2006 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області, та із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №11805876 від 12 вересня 2006 року; - вбудований магазин промислових товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області від 06 липня 2007 року, що вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 12 липня 2007 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області, та із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №15254014 від 16 липня 2007 року; - квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01 лютого 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрованого у реєстрі за номером 1199, що вбачається із відповідного договору; - квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11 квітня 2005 рок приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А. Г. та зареєстрованого в реєстрі за номером 2138, що вбачається із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» № 7199038 від 10 травня 2005 року; - вбудовані приміщення магазину промислових товарів, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07 листопада 2003 року та вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 24 листопада 2003 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області, в також із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» № 2097676 від 26 листопада 2003 року; - нежитлові приміщення (магазин продовольчих товарів), розташовані за адресою: АДРЕСА_8 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Октябрської районної у місті Полтава радів від 08 лютого 2010 року, що вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Управлінням ЖКГ міста Полтава 19 березня 2010 року, та із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № 25667049 від 24 березня 2010 року; - частину вбудованого приміщення площею 63,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 10 січня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. за реєстровим номером 127, що вбачається із відповідного договору та з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації №17449566 від 22 січня 2008 року; - незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 10 вересня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Сапко О.Б., що вбачається із відповідного договору; - земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_13 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого 26 квітня 2008 року приватним нотарісуом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., що вбачається із відповідного договору та із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 4665821 від 11 червня 2013 року; - автомобіль Lexus LS 460L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 , 25 травня 2012 року зареєстрований за ОСОБА_1 ; - автомобіль Hyunday, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 , 11 вересня 2008 року зареєстрований за ОСОБА_2 , 24.05.2016 була проведена реєстрація за ОСОБА_11 , 26.07.2016 знятий з реєстрації, 07 вересня 2016 року проведена реєстрація за ОСОБА_12 - автомобіль MitsubishiOutlander 2.4 АТ, покупцем за договором №31 від 18 квітня 2005, укладеного між ТОВ «Астра М» та ОСОБА_2 , виступила ОСОБА_2 . Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно із частиною 1 статті 61 Сімейного кодексу України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Наведені вище положення Сімейного кодексу України 2004 року не суперечать положенням Кодекс про шлюб та сім`ю України, діючого на час укладання шлюбу між сторонами. Відповідно до досліджених в судовому засіданні правовстановлюючих документів, зі змісту яких вбачається період часу набуття сторонами права власності на рухоме та нерухоме майно і встановлених в судовому засіданні підстав виникнення у сторін права на користування та розпорядження останнім, суд приходить до висновку що наведений вище в описовій частині рішення перелік майна є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки останнє було придбано під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, що підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Разом з тим, суд оцінюючи надані стороною відповідача до первісного позову (позивача по зустрічній позовній заяві) ОСОБА_1 докази на підтвердження факту придбання будинку по АДРЕСА_15 та магазину по Халаменюка, 6 в місці Кременчуці Полтавської області за власні кошти, які він отримав в дар від своєї матері, виходить з наступного. В обґрунтування наведених вище доводів, щодо обставин придбання двох об`єктів спірного нерухомого майна, сторона ОСОБА_1 надала до суду копію договору дарування валютних цінностей від 01 січня 2005 року, укладеного між ним та ОСОБА_5 , згідно якого остання передала своєму сину ОСОБА_1 належні їй валютні цінності в розмірі 100 000 дол. США для придбання приміщення магазину непродовольчих товарів по АДРЕСА_6 , а також договір дарування валютних цінностей від 10 жовтня 2002 року, укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , за яким остання передала у дарунок ОСОБА_1 належні їй валютні цінності в розмірі 7 000 дол. США для цілей придбання житла, при цьому одночасно посилаючись на наявні рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області щодо визнання цих правочинів дійсними. Однак, з огляду на норми чинного цивільно-процесуального законодавства, які регламентують принципи доказування у цивільному процесі, суд приходить до висновку про неналежність та недостатність наданих стороною відповідача по первісному позову (позивача по зустрічній позовній1 заяві) ОСОБА_1 доказів, на підтвердження факту придбання об`єктів спірного майна за власні кошти, оскільки рішення судів на які останній посилається як на підставу своїх вимог в частині визнання за ним права власності на наведені вище об`єкти нерухомого майна, було скасовано рішеннями судів апеляційної інстанції, а відповідно до вимог статті 47 ЦК УРСР 1963 року, положення якого регулювали порядок укладення договору дарування від 10 жовтня 2002 року, нотаріальне посвідчення угод визнавалась обов`язковим у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми мало наслідком недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Таким чином факт придбання зазначеного ОСОБА_1 нерухомого майна за власні кошти в судовому засіданні не був доведений належним та допустимим доказами, та презумпція права спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно не спростована. На виконання ухвали Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2018 року судовим експертом Полтавського відділення Харківського НДІ СЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Дудник Т.Г. проведено судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизу, за результатами якої складено висновок від 28 вересня 2018 року, за яким визначена ринкова вартість спірного нерухомого майна: - вбудованого приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 921 770 грн.; - вбудованого промтоварного магазину за адресою: АДРЕСА_11 1 017 030 грн; - частина вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_7 1 283 810 грн.; - вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 3 745 760 грн.; - нежитлового приміщення (магазину непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 1 784 030 грн. 00 коп.% - вбудовано прибудованого нежитлового приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 396 140 грн. 00 коп.; - квартири АДРЕСА_17 190 грн.; - квартири АДРЕСА_18 710 грн.; - приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_15 230 670 грн.; - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 2 201 450 грн. 00 коп.; - земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_13 199 020 грн. 00 коп.; - житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 2 180 070 грн. 00 коп. Відповідно до наданого стороною ОСОБА_1 висновку експерта № 38-19 від 01 квітня 2019 року ринкова вартість автомобілю Lexus LS 460L складає 473 170 грн. Вирішуючи питання щодо реального розподілу спірного майна подружжя ОСОБА_14 в натурі, суд виходить з того, що запропоновані сторонами варіанти розподілу майна, що містяться в позовних заявах останніх, фактично містять однаковий перелік нерухомого майна, яке сторони прохають залишити при розподілі у власності тій чи іншій стороні, за виключенням магазину промислових товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 та земельної ділянки по АДРЕСА_13 , яку ОСОБА_1 прохає виділити ОСОБА_2 . Як вбачається із наданих сторонами пояснень та доказів, якими останні обґрунтовують свої вимоги щодо доцільності залишення у власності той чи іншої сторони, зазначеного вище приміщення магазину, вбачається, що позивач по первісному позову ОСОБА_2 посилається по-перше: на факт здійснення саме нею підприємницької діяльності пов`язаної із торгівлею ювелірними виробами, продаж яких здійснюється в спірному магазині, приміщення якого було придбано та переобладнано саме з цією метою і по-друге: що саме нею проводиться погашення необхідних періодичних платежів по кредитному договору № 11348091000 укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» на придбання та переобладнання зазначеного нерухомого майна. Тоді як відповідач по первісному позову (позивач по зустрічній позовній заяві) ОСОБА_1 також посилається на факт здійснення саме ним платежів по зазначеному вище кредитному договору, а також і на ту обставину, що спірне майно було придбано на його власні кошти, отримані останнім в дар від своєї матері. Відповідно до наявних в матеріалах справи свідоцтва про сплату єдиного податку від 12 грудня 2008 року видане суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 зазначено роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, як вид підприємницької діяльності останньої, тоді як ОСОБА_1 здійснюються підприємницька діяльність у виді надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т. 2 а. с. 98 т. 3, а. с. 147). Вирішуючи питання щодо поділу між сторонами спірного майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що за правилами частини першої статті 70 СК України, частини другої статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (частина перша статті 71 СК України). Згідно роз`яснень пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб. Разом з тим, здійснений судом першої інстанції поділ майна сторін, що є їх спільною сумісною власністю, зроблений без додержання вказаних правил та з порушенням вимог частини четвертої та п`ятої статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної суми на депозитний рахунок суду. Присудження ОСОБА_1 грошової компенсації замість майна на суму 947 160 грн, у той час, як окремі об`єкти майна, що розподілялися, мають значно меншу вартість, не відповідає вказаним нормам права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні з урахуванням факту відчуження ОСОБА_2 об`єктів спірного нерухомого майна - вбудованого приміщення промтоварного магазину за адресою: АДРЕСА_11 , вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_6 , та квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 за договорами дарування від 22.07.2020, які сторонами та іншими заінтересованими особами не оспорювались та у силу встановленої статтею 204 ЦК України презумпції є правомірними, а особи, які є набувачами майна за цими договорами не мають відповідати за позовом про поділ майна подружжя та не є відповідачами у справі. Таким чином, розподілу між сторонами замість частини грошової компенсації ОСОБА_1 підлягає вбудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 вартістю 396 140 грн, яке є наявним на час розгляду справи в апеляційному суді та може використовуватись відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) за видами здійснення ним підприємницької діяльності. Відповідно розмір грошової компенсації різниці вартості присудженого майна, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з урахуванням його згоди у позовній заяві на одержання грошової компенсації, підлягає зменшенню на суму вартості додатково присудженого йому майна. Виплата такої компенсації має бути здійснена за рахунок суми грошових коштів, внесених ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду 10 листопада 2021 року, що підтверджується квитанцією № 59228945 (т. 8 а.с. 111). В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.09.2019, додаткове рішення цього суду від 06.04.2020, з урахуванням виправленої у ньому ухвалою суду від 13.04.2020 описки, в частини позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази та пояснення, проте рішення ухвалено не було, підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права та доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовуються. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2019 року змінити в частині розподілу вбудованого нежитлового приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_10 вартістю 396 140 грн., присудивши його ОСОБА_1 та припинивши право власності на це майно ОСОБА_2 . Відповідно змінити розмір грошової компенсації різниці вартості присудженого майна, стягнутого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , зменшивши її з 921 770 грн. до 551 020 грн. Суму грошової компенсації у розмірі 551 020 грн. стягнути за рахунок коштів, покладених ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду. В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2019 року, додаткове рішення цього суду від 06 квітня 2020 року та ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. В. Чумак Л. І. Пилипчук