Постанова 4857 № 140/9509/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9509/21 пров. № А/857/23465/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Гудима Л.Я., Коваля Р.Й. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області та ДПС України, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року (суддя Димарчук Т.М., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення м.Луцьк, дата складання повного тексту не зазначено), в адміністративній справі №140/9509/21 за позовом Приватного підприємства «АВГ КАРС» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, встановив: У вересні 2021 року позивач ПП «АВГ КАРС» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ГУ ДПС у Волинській області, ДПС України, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №2922861/41400897 від 30.07.2021 року; 2) зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ПП "АВГ КАРС" №6 від 13.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Відповідачі позовних вимог не визнали, в суді першої інстанції подали спільний відзив на позовну заяву. Просили відмовити у задоволені позову повністю. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 липня 2021 року №2922861/41400897. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством "АВГ КАРС" податкову накладну від 13 серпня 2020 року №6. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 2270,00 грн та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 2000,00 грн.. З цим рішенням суду першої інстанції від 08.11.2021 року в частині задоволення позовних вимог не погодилися відповідачі та оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають скаржники, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вважають рішення суду необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянти покликаються на те, що в ГУ ДПС у Волинській області були всі підстави для прийняття спірного рішення, оскільки позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано рахунку на оплату відповідно до Договору про надання послуг №01/03/20-П від 02.03.2020р., укладеного між ПП «АВГ Каре» та ТОВ «Бетатранс». Покликаються апелянти на те, що відповідно до чинного законодавства обов`язком для платника податків є надання повного пакету первинних документів для підтвердження реєстрації податкової накладної. Апелянти також звертають увагу суду на дискреційність повноважень, виключну компетенцією уповноваженого органу контролюючого органу та вибір належного способу захисту порушеного права. За результатами апеляційного розгляду апелянти просять скасувати оскаржене рішення суду від 08.11.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ПП "АВГ КАРС" зареєстроване як юридична особа 15.06.2017. Основний вид економічної діяльності товариства згідно кодів КВЕД: 45.11 торгівля автомобілями та автотранспортними засобами. 02.03.2020 між ПП "АВГ КАРС" (виконавець) та ТОВ БЕТАТРАНС (замовник) укладено договір про надання послуг №01/03/20-П (а.с. 19-21). Відповідно до пунктів 1.2.- 1.3. вказаного договору, замовник дає завдання, а виконавець зобов`язується надавати замовнику такі послуги: - виконавець здійснює пошук товару (далі - транспортних засобів) для замовника на зовнішньоекономічному та/або внутрішньому ринку від свого імені за дорученням замовника; - виконавець зобов`язується за дорученням замовника провести всі необхідні дії по консультуванню останнього щодо вимог митного контролю, оформлення та декларування відповідних транспортних засобів. Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт, який складається сторонами. Відповідно до пунктів 4.1.- 4.2. договору, за надання послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю грошові кошти відповідно до виставлених виконавцем рахунків. Оплата виставленого рахунку є одночасно прийняттям наданої послуги. На виконання договору про надання послуг від 02.03.2020 №01/03/20-П ПП "АВГ КАРС" (виконавець) були виконані роботи (надані послуги): пошук, оформлення купівлі ТЗ під замовлення клієнта ТОВ БЕТАТРАНС у кількості 4 послуг на загальну суму 12940,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 2156,67 грн.). На підтвердження здійснення господарської операції ПП "АВГ КАРС" складено акт надання послуг від 13.08.2020 №69 на загальну суму 12940,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 2156,67 грн.) (а.с. 22). Оплата наданих послуг ТОВ БЕТАТРАНС була проведена платіжними дорученнями від 13.08.2020 №93 на суму 7000,00 грн. та від 15.09.2020 №104 на суму 5940,00 грн., що також підтверджується банківськими виписками в АТ Укрбудінвестбанк по рахунку ПП "АВГ КАРС" за 13.08.2020 та 15.09.2020 (а.с. 23-26). Позивач відповідно до вимог статті 201 ПК України на підставі акту надання послуг від 13.08.2020 №69 склав на адресу ТОВ БЕТАТРАНС податкову накладну від 13.08.2020 №6 на загальну суму 12940,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 2156,67 грн.) (а.с. 15), яку 27.08.2020 надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с. 14). Згідно квитанції від 27.08.2020 №9212193082, податкова накладна доставлена до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України її реєстрація зупинена з тих підстав, що: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с. 16). 28.07.2021 ПП "АВГ КАРС" надіслало в електронному вигляді повідомлення №8 про подання пояснень від 28.07.2021 №28/07/21-1 та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, a також пакет додаткових документів, а саме: договір про надання послуг №01/03/20-П від 02.03.2020; акт надання послуг №69 від 13.08.2020; платіжні доручення від 13.08.2020 №93 та від 15.09.2020 №104; виписки за банківськими рахунками від 13.08.2020 та від 15.09.2020; оборотно-сальдову відомість по 361 рахунку за серпень-вересень 2020 року на підтвердження факту надання послуг, що підтверджується квитанцією від 30.07.2021 про отримання ГУ ДПС у Волинській області вищевказаних пояснень та документів (а.с. 14, 17-27). 30.07.2021 комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийнято рішення №2922861/41400897 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.08.2020 №6 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додаткова інформація: Не надано рахунок на оплату (а.с. 12-13). Не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України). За приписами пункту 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (надалі - Порядок №1165). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165). Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Водночас, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (пункт 11 Порядку №1165). Наявна в матеріалах справи квитанція від 27.08.2020 свідчить, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 13.08.2020, слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати. У постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку №1165. Пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 наводить серед ознак ризиковості платника податку - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. З аналіз пункту 8 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зумовлюється висновок про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтування та розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165. Отже відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, і в цілому підтверджує необґрунтованість та невідповідність такої квитанції вимогам Порядку №1165. Водночас, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520). Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Також, пунктом 5 Порядку №520 визначено орієнтовний перелік документів, з огляду на словосполучення «може включати», необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Вичерпний перелік підстав для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування наведено у пункті 11 Порядку №520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Як зазначено у спірному рішенні від 30.07.2021 №2922861/41400897, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 13.08.2020 №6 в ЄРПН слугувало ненадання платником податків копій документів. Додаткова інформація: не надано рахунок на оплату. Проте, в матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено і судом таких не встановлено. Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд першої інстанції цілком правильно зазначає, що в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 30.07.2021 №2922861/41400897 не містить підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Відповідні позначки х про ненадання документів стосуються: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення та позбавляє можливості встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Можливість надання платником податків необхідних документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 червня 2021 року в справі №2040/7098/18. На переконання колегії суддів, позивачем надані усі належні документи, які стосуються господарської операції з пошуку, оформлення купівлі ТЗ під замовлення клієнта ТОВ БЕТАТРАНС відповідно до укладеного договору про надання послуг №01/03/20-П від 02.03.2020 в кількості 4 послуг на загальну суму 12940,00 грн., достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної від 13.08.2020 №6, а саме: позивачем складено акт надання послуг №69 від 13.08.2020 на загальну суму 12940,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 2156,67 грн.), а надані послуги замовник - ТОВ БЕТАТРАНС оплатив платіжними дорученнями від 13.08.2020 №93 на суму 7000,00 грн. та від 15.09.2020 №104 на суму 5940,00 грн., що також підтверджується банківськими виписками в АТ Укрбудінвестбанк по рахунку ПП "АВГ КАРС" за 13.08.2020 та 15.09.2020, та підтверджує оплату наданих послуг у повному обсязі. Таким чином, наведені документи вказують на виконання обов`язків сторонами за договором. Самі ж первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції. Що стосується посилання контролюючого органу на відсутність рахунку на оплату, передбаченого розділом 4 договору про надання послуг №01/03/20-П від 02.03.2020 як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення, то як видно з оскаржуваного рішення, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а також відповідача не обґрунтували взаємозв`язок між відсутністю рахунку на оплату та ризиковістю здійснення самої господарської операції. Отже, суд першої інстанції правильно вважав, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Тому рішення від 30.07.2021 №2922861/41400897, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 13.08.2020, є протиправними та підлягає скасуванню. Колегія суддів також зазначає, що згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалозакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд. Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України. Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №6 від 13.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено. Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію такої. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області та ДПС України залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року в адміністративній справі №140/9509/21 за позовом Приватного підприємства «АВГ КАРС» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Л. Я. Гудим Р. Й. Коваль