Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/183/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/183/21 пров. № А/857/23535/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В, розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю (прийняту у м. Ужгороді, суддею Гебеш С.А.) в справі № 260/183/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в адміністративній справі № 260/183/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2019 р. по 31 травня 2020 р. в розмірі 19 533,73 грн. Зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії за період з 01 жовтня 2019 р. по 31 травня 2020 р. в розмірі 19 533,73 грн. Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 пенсії за один місяць підлягає до негайного виконання. 12 листопада 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 в порядку статті 382 КАС України, відповідно до якого остання просила суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 260/183/21, оскільки відповідач тривалий час не виконує судове рішення. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у задоволенні клопотання представника позивача про встановлення контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Закарпатській області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої пенсії - відмовлено. Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржила ОСОБА_1 яка вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому, з урахуванням вимог апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати до суду протягом 30 днів з дня отримання копії ухвали звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в адміністративній справі № 260/183/21. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що зважаючи на те, що відповідач не здійснив виплату позивачу заборгованості в сумі 19 533,73 грн, такий спосіб судового контролю за виконанням судового рішення як встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення буде доцільним у даній ситуації, щоб перевірити хід виконання рішення суду, оскільки боржник стверджує, що виконав рішення суду, проте станом на 14 лютого 2021 року рішення виконано частково, а саме боржником здійснено виплату за один місяць, що підлягало до негайного виконання. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують оскаржуваної ухвали суду першої інстанції; жодних доказів в обґрунтування порушення судом першої інстанції при ухваленні цієї ухвали норм матеріального та процесуального права позивачем при поданні апеляційної скарги не надано. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та досліди-вши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 05 липня 2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 260/183/21. 12 липня 2021 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 66054538. Листом від 20.07.2021 № 0700-0401-5/27837 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 в справі № 260/183/21 виконано 21.04.2021, а саме - проведено нарахування та виплату пенсії за один місяць. Що стосується боргу в сумі 17 262,92 грн, зазначену виплату обліковано та буде виплачено відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Украни від 08.06.2016 № 365 після прийняття Порядку виплати боргів. Приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції мотивував її тим, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав. За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст. 382 КАС України, за приписами частини першої та другої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення. При цьому, зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього. Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.05.2020 р. у справі № 800/320/17. Апеляційний суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача. З аналізу зазначених норм законодавства видно, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Необхідно зауважити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення. В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року). Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення. Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду. У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень, від виконання судового рішення, суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи. Як видно з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в справі № 260/183/21 виконало лише в межах стягнення за один місяць, а саме - здійснило нарахування та виплату пенсії позивача в сумі 2270, 81 грн. Що стосується боргу в сумі 17 262,92 грн, ГУ ПФУ в Закарпатській області зазначило, що виплату обліковано та буде виплачено відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Украни від 08.06.2016 № 365 після прийняття Порядку виплати боргів. Так, відповідно до пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365, в редакції Постанови Кабінету Міністрів від 25 квітня 2018 р. № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365», орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 640/18720/18 визнано протиправним та нечинним підпункт 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365" в частині, що стосується сум невиплачених пенсій). У вказаному рішенні суд зазначив, що положення підпункту 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365» обмежують позивача та інших внутрішньо переміщених осіб у реалізації їхніх прав, зокрема, права на виплату пенсії за минулий період відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, відсутні перешкоди для виконання ГУ ПФУ в Закарпатській області рішення у цій справі в загальному порядку. За встановлених обставин, надаючи правову оцінку наведеним заявником обставинам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення заяви позивача шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області подати до суду звіт про виконання рішення суду від 31 березня 2021 року в справі № 260/183/21. Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні заяви, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року скасувати та прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 260/183/21 задовольнити. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в справі № 260/183/21. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин