Постанова 4802 № 158/1325/21

Справа № 158/1325/21 Провадження №33/802/22/22 Головуючий у 1 інстанції:Польова М. М. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2022 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 липня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. В дохід держави із ОСОБА_1 стягнуто 454 грн. судового збору. Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03 травня 2021 року об 03 год. 05 хв. на автодорозі Р-14 30км +100м, керував автомобілем марки "ВАЗ 21063", державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, і відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає вищевказану постанову судді необґрунтованою та незаконною з підстав неправильного застосування діючого законодавства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує про те, що працівниками поліції було порушено вимоги законодавства, яке передбачає процедуру проведення огляду на виявлення тану алкогольного сп`яніння. Так, він не заперечує, що відмовився від огляду на місці зупинки транспортного засобу, проте дана обставина не є підставою для оформлення поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, а відповідно до ст.266 КУпАП зобов`язує останнього провести огляд в найближчому медичному закладі, де відмова фіксується відповідним актом, що й є підставою для складання протоколу. Оскільки його огляд проведений з порушенням вимог чинного законодавства, то він вважається, недійсним. Крім того, на відеозаписі не зафіксовано процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, його було ознайомлено з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності та запропоновано поставити підпис в протоколі про адміністративне правопорушення без його попереднього виготовлення. Вказані події мали місце об 02:20 год., що не відповідає протоколу, в якому дата його заповнення зазначається, як 03.05.21 об 04:00 год. Проте, такі розбіжності не були спростовані в судовому засіданні, що є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом. Тому, вважає, що суд першої інстанції відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, а також порушення його прав, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Посилаючись на вказані обставини, просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 та його захисник Марчук М.С. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи 23 лютого 2022 року, до суду не подавали. Водночас, до суду було передано виписку із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , на підтвердження неявки до суду 17 січня 2022 року, з якої вбачається, що він в період з 11.01.21 до 20.01.22 перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку. За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, або діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №073810 від 03.05.2021 року, за змістом якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку. Від надання будь-яких пояснень відмовився, а також відмовився від отримання копії протоколу; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного/наркотичного або іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 03.05.2021 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду; - письмовою розпискою ОСОБА_1 від 03.05.2021 року, в якій ОСОБА_1 зобов`язався не керувати транспортним засобом до повного витверезіння. - відеозаписом з боді-камери, яка встановлена в службовому автомобілі, на якому зафіксовано події, викладені у протоколі. Зокрема, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння як водію транспортного засобу на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або в медичному закладі, тобто у встановленому законом порядку, однак він відмовився. Зафіксовано і той факт, що ОСОБА_1 пропонують ознайомитись із складеним щодо нього протоколом, проте він відмовився. Апеляційний суд не вбачає підстав для визнання в якості недопустимого доказу цього відеозапису, як про це просить сторона захисту. Крім того, винність ОСОБА_1 доводиться і поясненням поліцейського ОСОБА_2 , який в суді першої інстанції фактично підтвердив обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та ухиленні від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Викладені в апеляційній скарзі доводи сторони захисту як на підставу для скасування судового рішення про те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду, який передбачений чинним законодавством, так як не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовуються оглянутим відеозаписом подій, які мали місце за участі ОСОБА_1 . Дії працівників поліції відповідали законодавству, яке передбачає процедуру проведення огляду, а також процедуру складення протоколу. Посилання сторони захисту як на підставу для скасування судового рішення на невідповідність часу вчинення правопорушення, зазначеного на відеозаписі, який наявний в матеріалах справи, судом до уваги не береться, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, жодним чином не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який доводиться доказами у справі, які є належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП. Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки судом було правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає. А тому, постанова судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 06.07.2021 року щодо ОСОБА_1 підлягає залишенню без змін. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 , - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк