Ухвала КАС ВС № 640/16933/21
від 21.02.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 21 лютого 2022 року м. Київ справа № 640/16933/21 провадження № К/990/4481/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення, у с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у якому просив скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20 лютого 2021 року № 11-011/2021, яким відмовлено у задоволенні скарги адвоката та залишено без змін рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 грудня 2020 року № 318/2020 щодо порушення відносно позивача дисциплінарної справи. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовом, в якій зазначити інші підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску. На виконання вимог вказаної вище ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку, в обґрунтування якої зазначав, що отримав копію оскаржуваного рішення лише 18 травня 2021 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року, визнано неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою та повернуто її позивачу. Уважаючи зазначені судові рішення ухваленими із порушенням норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Згідно частин першої, другої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частинами першою - третьою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Спеціальний строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії установлено положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI. Так, частиною сьомою статті 52 згаданого Закону встановлено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. Указаний строк обраховується з дня прийняття такого рішення і не пов`язаний на законодавчому рівні з часом отримання його копії або часом, коли особі стало або могло стати відомо про таке рішення. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої, другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Отже, звернення до суду з пропуском установленого строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами. Верховний Суд зауважує, що поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку та можливі наслідки його відновлення для інших осіб. При цьому доведення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду покладається саме на позивача. Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Судами попередніх інстанцій установлено, що поштове відправлення (рішення ВКДКА від 20 лютого 2021 року № 11-011/2021) вручено позивачу 01 квітня 2021 року, що підтверджується відстеженням поштових відправлень ДП «Укрпошта» (штрихкодовий ідентифікатор 0100188351098), проте, із позовною заявою останній звернувся до суду лише 12 червня 2021 року. В обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду позивач посилався на те, що начебто конверт з оскаржуваним рішенням ним особисто 01 квітня 2021 року не отримувався, а був отриманий іншою особою та переданий адресату лише 18 травня 2021 року. Разом з цим, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження не надав. Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини справи. Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, вірно застосував положення частини другої статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 640/16933/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур С. А. Уханенко