Постанова 4857 № 500/6255/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 500/6255/21 пров. № А/857/22456/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Гінди О. М., Пліша М. А., з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі №500/6255/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачтрансагробізнес" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Мірінович У.А., час ухвалення рішення 05.11.2021 року, місце ухвалення рішення м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 05.11.2021 року, в с т а н о в и в: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучачтрансагробізнес" звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 серпня 2021 року №3009712/43763428, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 06 серпня 2021 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Бучачтрансагробізнес» (код 43763428) за №13 від 06 серпня 2021 року відповідно до дати її надсилання. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Тернопільській області №30099712/43763428 від 20 серпня 2021 року. Зобов`язано Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучачтрансагробізнес" податкову накладну №13 від 06 серпня 2021 року. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач Головне управління ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної від №13 від 06 серпня 2021 року в ЄРПН є відповідність операцій п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, тому платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. При цьому, зауважує, що контролюючий орган не має права згідно з квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної просити надати конкретні документи, оскільки вибір конкретних документів, які підтверджують реальність здійснення конкретної господарської операції можливий тільки платником. Зазначає, що контролюючий орган вправі здійснити належну оцінку документів поданих платником до комісії регіонального рівня щодо наявності порушень законодавства у поданих документах згідно з пунктом 11 Порядку №520. Таким чином, вважає, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм чинного податкового законодавства. Також звертає увагу, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасним, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Комісії ГУДПС у Тернопільській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з метою підтвердження обставин складання та подачі на реєстрацію податкової накладної №13 від 06 серпня 2020 року позивачем було надано податковому органу платіжні доручення про проведення розрахунків за Договором купівлі-продажу №01-04-2021-К від 01 квітня 2021 року, а також первинні документи складені на підставі вказаного договору. Звертає увагу, що для вивчення та дослідження було подано не лише первинні документи по здійсненній господарській операції (продаж кукурудзи у кількості 109,7 т), а і документи зі зберігання товару, документи з придбання товару, реалізації товару. Крім того, зазначає, що відповідачем не підтверджено факт виявлення під час перевірки наданих пояснень та об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з надання послуг, дані про які зазначені в податковій накладні. Також зазначає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку, який не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, є визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення податкового органу та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну. Таким чином, враховуючи, що позивач є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог законодавства, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із неможливістю проведення відеоконференції через технічні перешкоди, представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бучачтрансагробізнес» зареєстрований як суб`єкт господарювання з основним видом економічної діяльності «46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний)», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.15-21) та взятий на облік як платник податків. Між ТОВ «Бучачтрансагробізнес» (продавець) та ДП «Бучацький мальтозний завод» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 01 квітня 2021 року № 01-04-2021-К (а.с. 29-30). За умовами цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зерно кукурудзи в строки та на умовах визначених цим договором. Загальна кількість товару по даному договору становить 175 тонн. Допускається коливання кількості продукції по даному договору в сторону збільшення або зменшення в межах за вибором покупця (підпункт 2.1. пункту 2 Договору). Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 вказаного Договору ціна товару за 1 тонну становить 8149, 86 грн, в тому числі податок на додану вартість 14%. Згідно з підпунктом 4.1 та 4.2 пункту 4 вказаного Договору поставка товару здійснюється силами та за рахунок продавця на склад покупця. Пункт призначення: Тернопільська область, Бучацький район, м. Бучач, вул. Степана Бандери,

2. Сторонами узгоджено, що партія товару може поставлятись окремими частинами відповідно до оформлених видаткових накладних/акту приймання-передачі товару. Приймання-передача товару здійснюється в місці поставки повноважними представниками сторін. За змістом підпункту 4.3 та 4.5 пункту 4 вказаного Договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту прийняття покупцем товару та підписання сторонами накладної/акту приймання-передачі товару. Право власності на продукцію та ризики його випадкового знищення чи пошкодження переходить від продавця до покупця в момент фактичної передачі продукції покупцю, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної. Підпункт 5.1 пункту 5 цього Договору передбачає, що оплата вартості товару здійснюється покупцем згідно з виставленим продавцем рахунком на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в даному договорі або у рахунку на оплату шляхом безготівкового переказу грошових коштів. Відповідно до підпункту 8.2 пункту 8 вказаного Договору продавець зобов`язаний видати покупцю за першою подією (отримання грошей чи відвантаження товарів) податкову накладну оформлену відповідно до правил, встановлених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Крім того, між тими ж самими сторонами ТОВ «Бучачтрансагробізнес» (здавальник) та ДП «Бучацький Мальтозний завод» (зберігач) було укладено Договір зберігання №050221 від 05 квітня 2021 року, за умовами якого позивач передавав зерно кукурудзи на зберігання, про що свідчать акти приймання-передачі на зберігання, товарно-транспортні накладні. На підставі Договору купівлі- продажу сільськогосподарської продукції № 01-04-2021-К від 01 квітня 2021 року позивачем здійснювались відповідні поставки товару покупцю ДП «Бучацький мальтозний завод» та складались податкові накладні за номенклатурою товару «кукурудза» із зазначенням коду УКТ ЗЕД «1005», які зареєстровано контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкова накладна № 11 від 04 серпня 2021 року на обсяг постачання 206339,85 грн, в т. ч. ПДВ 28887,579 грн із зазначенням коду УКТ ЗЕД «1005» (а.с. 113); податкова накладна № 12 від 05 серпня 2021 року на обсяг постачання 1018589,52 грн, в т.ч. ПДВ 142602,5328 грн із зазначенням коду УКТ ЗЕД «1005» (а.с. 115); податкова накладна №14 від 07.08.2021 на обсяг постачання 537032,88 грн, в т. ч. ПДВ 75184,6032 грн з із зазначенням коду УКТ ЗЕД «1005» (а.с. 117). Разом з тим, 06 серпня 2021 року відповідно до видаткової накладної №11 від 06 серпня 2021 року (тобто в проміжку між поставками 04 серпня 2021 року, 05 серпня 2021 року та 07 серпня 2021 року щодо яких проведено реєстрацію податкових накладних зазначених вище), позивачем поставлено сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу у кількості 109 т на суму 894039, 64 грн, в т. ч. ПДВ 109 794,34 грн (а.с. 22). За правилом «першої події» - факт відвантаження товару - позивачем було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №13 від 06 серпня 2021 року на обсяг постачання 784245,30 грн, в т. ч. ПДВ 109794,342 грн з із зазначенням коду УКТЗЕД «1005» (а.с. 24) Реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію такої в ЄРПН (а.с. 25). Позивачем подано до комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області Повідомлення №1 від 17 серпня 2021 року про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено (а.с. 26). Зважаючи на те, що в спірному випадку поставка кукурудзи за договором №01-04-2021-К від 01 квітня 2021 року відбувалась не вперше, позивачем було надано для вивчення та дослідження податковим органом платіжні доручення про проведення розрахунків за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №01-04-2021-К від 01 квітня 2021 року, а також інші первинні документи, складені на підставі вказаного договору. Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано на розгляд Комісії такі первинні документи, а саме: договір купівлі-продажу №01042021/1-К від 01 квітня 2021 року (а.с. 34-35); договір купівлі-продажу від 22 квітня 2021 року №22042021-К про попередню закупку кукурудзи у ПАП «Довіра» (а.с. 37-38); договір купівлі-продажу від 02 квітня 2021 року №02-042021-К про попередню закупку кукурудзи у ФГ «Ласківчанка» (а.с. 40-41); договір купівлі-продажу від 08 квітня 2021 року №08-042021-К про попередню закупку кукурудзи у ПАП «Богдан» (а.с. 43-44); договір зберігання №052021 від 05 квітня 2021 року; видаткова накладна №22 від 15 квітня 2021 року (а.с. 46); видаткова накладна №23 від 16 квітня 2021 року (а.с. 48); видаткова накладна №21 від 14 квітня 2021 року (а.с. 50), видаткова накладна №19 від 09 квітня 2021 року (а.с. 52), видаткова накладна №18 від 08 квітня 2021 року (а.с. 54), видаткова накладна №17 від 07 квітня 2021 року (а.с. 56), видаткова накладна №16 від 05 квітня 2021 року (а.с. 58), рахунок на оплату №11 від 05 квітня 2021 року (а.с.60), товарно-транспортна накладна №473008 від 07 квітня 2021 року (а.с. 62), товарно-транспортна накладна №473010 від 08 квітня 2021 року (а.с. 64), товарно-транспортна накладна № 473011 від 09 квітня 2021 року (а.с. 66), товарно-транспортна накладна № 473007 від 05 квітня 2021 року (а.с. 68), товарно-транспортна накладна №473012 від 14 квітня 2021 року (а.с. 72), товаро-транспортна накладна №473013 від 15 квітня 2021 року (а.с. 70), товарно-транспортна накладна №473014 від 16 квітня 2021 року (а.с.74), акт приймання-передачі на зберігання №11 від 16 квітня 2021 року (а.с. 76), акт приймання - передачі на зберігання №10 від 15 квітня 2021 року (а.с. 78), акт приймання-передачі на зберігання №4 від 08 квітня 2021 року (а.с. 80), акт приймання-передачі на зберігання №3 від 07 квітня 2021 року (а.с. 82), акт приймання-передачі на зберігання №1 від 05 квітня 2021 року (а.с. 84), акт приймання-передачі на зберігання №5 від 09 квітня 2021 року (а.с. 86), акт приймання-передачі на зберігання №5/1 від 09 квітня 2021 року (а.с. 87), акт приймання-передачі на зберігання №9 від 14 квітня 2021 року (а.с. 89), акт приймання-передачі на зберігання №10 від 06 квітня 2021 року (а.с. 91), видаткова накладна №11 від 06 серпня 2021 року (а.с. 93), акт звіряння №1 від 17 серпня 2021 року (а.с. 95), платіжне доручення №38 від 12 травня 2021 року (а.с. 97), платіжне доручення №25 від 05 травня 2021 року (а.с. 99), платіжне доручення №19 від 22 квітня 2021 року (а.с. 101), платіжне доручення №13 від 15 квітня 2021 року (а.с. 103), платіжне доручення №10 від 12 квітня 2021 року (а.с. 105), платіжне доручення №6 від 09 квітня 2021 року (а.с. 107), платіжне доручення №4 від 05 квітня 2021 року (а.с. 109). За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів, податковим органом прийнято оскаржуване Рішення №3009712/43763428 від 20 серпня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №13 від 06 серпня 2021 року, в якому в якості підстави відмови у реєстрації податкової накладної вказано ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а. с.112). Надалі, керуючись пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», ТОВ «Бучачтрансагробізнес» подано до Державної податкової служби України скарги на зазначене рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову в реєстрації податкових накладних, однак за результатом розгляду поданих скарг прийнято рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін, однак до підстав, з яких відмовлено у реєстрації податкових накладних зазначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних». Позивач, не погодившись із рішенням відповідача, звернувся із цим позовом в суд. Предметом оскарження в межах цієї судової справи є рішення суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Тернопільській області, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 06 серпня 2021 року з підтавав ненадання податковому органу копій документів, а саме: «не надано розрахункові документи по придбаних ТМЦ , які використовуються для вирощування с\г продукції». Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області №3009712/43763428 від 20 серпня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 06 серпня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та відповідачі не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №13 від 06 серпня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем набрання даним судовим рішенням законної сили. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України. Відповідно до підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. П.201.1 статті 201 ПК України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї стані та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статі, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. За змістом п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (далі Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктів а або б пункту 185.1 статті 185, підпунктів а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Відповідно до пункту 1 Критеріїв (додаток №3 до Порядку №1165) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем зазначено одну і ту ж причину зупинення їх реєстрації в ЄРПН, а саме: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому, за приписами п.12, 14 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Зі змісту зазначених норм вбачається, що подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку, а рішення суб`єкта владних повноважень, прийняте за результатами розгляду такої таблиці є окремим предметом судового оскарження, в силу приписів пункту 22 Порядку №1165. Колегія суддів зазначає, що з аналізу змісту пункту 2 Порядку №1165 вбачається, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Також, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому необхідно навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм. Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Матеріалами справи стверджується, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Разом з тим, як правильно зазначив в суд першої інстанції, у квитанції не зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які необхідно надати. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у пункту 5 Порядку №520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України. Згідно з п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Пункт 7 Порядку №520 передбачає, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пунктів 9-13 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За приписами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Матеріалами справи стверджується, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, приписи ст.85 ПК України стосуються надання платниками податків документів при проведенні контролюючим органом податкових перевірок, види яких визначено статтею 75 Податкового кодексу України, а механізм реєстрації податкових накладних, який передбачено Порядком №520 від 12 грудня 2019 року не є способом податкового контролю, в розумінні статті 61 ПК України, а тому відповідач безпідставно покликається на приписи ст.85 ПК України в межах даних правовідносин. За змістом пп.20.1.2 ст.20 ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом. Надалі, п.20.2 ст.20 ПК України передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з метою прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, він наділений Податковим кодексом України визначеним обсягом прав, в тому числі і правом отримувати безоплатно необхідні для прийняття рішення у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність платника податків. Таким чином, з врахування наведеного вище покликання відповідача на те, що контролюючий орган не має права згідно з квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної просити надати конкретні документи, оскільки вибір конкретних документів, які підтверджують реальність здійснення конкретної господарської операції можливий тільки платником, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі не відповідають загальним вимогам, які висуваються до акта індивідуальної дії, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520). Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520). Згідно з п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520). Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до контролюючого органу подано, крім первинних документів, також пояснення щодо господарської діяльності та надано документи, які підтверджують факт постачання кукурудзи на ДП «Бучацький мальтозний завод» за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №01042021/1-К від 01 квітня 2021 року. Крім того, підприємством надано первинну документацію, яка надавалась до Головного управління ДПС у Тернопільській області разом з поясненнями щодо реальності господарської операції. Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, тому зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. Крім того, колегія суддів зазначає, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. При цьому, за змістом ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків. У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим. Згідно з п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку необхідно вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №13 від 06 серпня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних судом не встановлено. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області №3009712/43763428 від 20 серпня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 06 серпня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та відповідачі не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №13 від 06 серпня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем набрання даним судовим рішенням законної сили. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст. 139, 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі № 500/6255/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 23 лютого 2022 року.