Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/4525/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року справа №360/4525/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 р. у справі № 360/4525/21 (головуючий І інстанції Т.І. Чернявська) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови позивачу у зарахуванні в страховий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року на Державному підприємстві шахта Черкаська, з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс; скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 червня 2021 року № 121130001563; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу позивача для призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року на Державному підприємстві шахта Черкаська прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (код підстави для обліку спецстажу ЗП3014А1) та з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (коди підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1, ЗП3014А2, ЗП3014А4) з 01 червня 2021 року. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року відмовлено в задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу позивача у період з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року, які дають право на зарахування вказаного стажу до пільгового за Списком №1. Апелянт зазначає, що відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 позивач має більше 25 років роботи. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області із заявою від 04 червня 2021 року, зареєстрованою за № 2632, про призначення йому пенсії за віком згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні (а.с. 120-121, 122-123). Згідно з інформацією, що міститься в розрахунку стажу та в оскаржуваному рішенні І відповідача, стаж позивача для розрахунку права на пенсію за віком складає 47 років 08 місяців 03 дні, пільговий стаж за Списком № 1 20 років 03 місяці 11 днів, з яких 18 років 02 місяці 24 дні підземні роботи, провідні професії, 03 місяці 08 днів стаж, врахований за Постановою № 202, 01 рік 09 місяців 09 днів пільговий стаж за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 15-16, 156-157). У межах спірних правовідносин ІІ відповідачем до пільгового стажу не зараховано: період роботи позивача з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року на шахті Черкаська ДХК Луганськвугілля; період роботи позивача з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс; період роботи позивача з 03 травня 2013 року по 27 серпня 2013 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Елітбізнеспром. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11 червня 2021 року б/н про відмову в призначенні пенсії (за списком 1 + підземні гірничі роботи) позивачу відмовлено у призначенні пенсії через недосягнення 50-річного віку. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року, з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року та з 03 травня 2013 року по 27 серпня 2013 року відповідно до попередніх рішень Пенсійного фонду про відмову та враховуючи рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі № 360/2130/20 (арк. спр. 82). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 червня 2021 року № 121130001563 про відмову в призначенні пенсії позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах (арк. спр. 15-16, 152-155). Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 червня 2021 року № 121130001563 та розрахунку стажу період роботи з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року прохідником на шахті Черкаська ДХК Луганськвугілля не зараховано до стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно з пунктом 1 частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю даних про зайнятість повний робочий день в шкідливих умовах праці на підземних роботах протягом повного робочого дня, про відволікання та переведення на іншу роботу, про участь у страйках та користування відпустками без збереження заробітної плати. Період роботи з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року прохідником у Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс враховано за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до статті 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, і становить 2 роки 2 місяці 9 днів, із них з ознакою спеціального стажу, який дає право на пенсію згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 - 1 рік 9 місяців 9 днів, з ознакою спеціального стажу, який дає право на пенсію незалежно від віку - 5 місяців. Період роботи з 03 травня 2013 року по 27 серпня 2013 року прохідником підземним у Товаристві з обмеженої відповідальністю Елітбізнеспром до пільгового стажу не враховано за відсутністю в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування ознаки спеціального стажу, який дає право на пенсію незалежно від віку. Позивач у позовній заяві ставить питання про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року на Державному підприємстві шахта Черкаська прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (код підстави для обліку спецстажу ЗП3014А1) та з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (коди підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1, ЗП3014А2, ЗП3014А4) з 01 червня 2021 року. Відповідно до записів у трудовій книжці від 25 грудня 1990 року серії НОМЕР_5 (арк. спр. 7-14, 44-59), у межах спірних правовідносин позивач працював: з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року прохідником 5 розряду с повним робочим днем під землею на Державному підприємстві шахта Черкаська Державної холдингової компанії Луганськвугілля; з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею на гірнично-прохідницькій ділянці на Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення з заявою про переведення на пенсію по інвалідності) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно з абзацами 14, 21 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок. Відповідно до абзацу першого частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. Абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку 50 років, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією. Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи. Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637). Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку). Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5) У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, зазначеним Порядком передбачено у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою. Як свідчать матеріали справи, а саме оскаржуваного рішення, відповідача при призначені пенсії не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року на Державному підприємстві шахта Черкаська прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею та з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею. Професії (посади) позивача, за якими він працював у спірні періоди, відносяться до Списку №1. Також, в індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача (форма ОК-5) від 19 травня 2021 року та від 04 червня 2021 року наявні відомості про спецстаж роботи за кодом підстави ЗПЗ013А1 (працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам), ЗПЗ014А1 (працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років) та ЗПЗ014А4 (інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, - за Списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, за наявності стажу на підземних роботах). Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що записи у трудовій книжці проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також місять всю необхідну інформацію про характер виконуваною позивачем роботи, зокрема, повний робочий день під землею та записи про проведення атестації робочих місць, що спростовує висновки відповідача та суду першої інстанції. З огляду на зазначені обставини, суд, належним чином дослідивши всі докази встановив, що записами у трудовій книжці та поданими позивачем документами підтверджується його право на зарахування до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року та з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року. Отже, вказані періоди роботи позивача віднесено, як до Списку 1 так і Списку №

202. Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію мають особи за умовами, зокрема, безпосередньої зайнятості на роботах працівники, професії яких містяться у Списку № 202 повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи, а саме 25 років. Відповідно до частини 5 статті 114 Закону №1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Отже, вказаною нормою передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 ст. 114 Закону проводиться взаємне зарахування періодів роботи. Проте, вказана норма не містить порядку обчислення та розміру взаємного зарахування періодів роботи. Пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-Х1І «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно пункту 6 зазначеної постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону №1788-XII. Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить ПЕРЕЛІК проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною. Також, 02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз`яснення №

8. Отже, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз`яснення № 8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців. Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах. Суд звертає увагу, що посилання у роз`ясненні на статтю 14 Закону № 1788-XII слід застосовувати і при призначенні пенсії за статтею 114 Закону № 1058, оскільки зміст цих статей є тотожним. З аналізу наведених норм вбачається, що правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо «підземного» стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж. Крім того, «підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю. Так, стаж на провідних професіях зараховується до «підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців). Суд звертає увагу, що наведені вище правові висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а саме оскаржуваного рішення відповідача, на момент звернення позивача до відповідача страховий стаж позивача складає - 47 років 8 місяців 3 дні, у тому числі підземний пільговий за провідними професіями - 18 років 2 місяці 24 дня та підземни1й пільговий відповідно до Постанови № 202 - 3 місяці 8 днів, пільговий стаж за Списком № 1 п.1 ч.2 ст.114 1 рік 9 місяців 9 днів. Загальний підземний стаж позивача відповідно до Постанови № 202 з урахуванням Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8, без врахування спірних періодів роботи, складає 23 роки 2 дні. Отже, пільговий стаж з урахуванням проведеного взаємозаліку та Роз`яснення від 20.01.1992 року №8 підлягає перерахунку з урахуванням спірних періодів роботи. Разом з цим, посилання позивача на застосування коефіцієнта відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 колегія суддів вважає, що такі вимоги є передчасними, оскільки у застосуванні такого коефіцієнту щодо вказаних періодів роботи позивача у спірному рішенні відповідача позивачу не було відмовлено. Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують зайняття позивача повний робочий день на зазначених роботах за Списком № 1 у спірні періоди. Вищезазначені обставини спростовують доводи відповідача про те, що позивачем не було надано необхідних документів що підтверджують пільговий період роботи. Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначені пенсії та зарахуванні спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1. Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12) і від 12 листопада 2019 року у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд зазначає, що належними є способи захисту, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який забезпечує виконання її приписів. Визначення ефективного судового захисту пов`язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи. З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства, вимоги позивача, суд дійшов до висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення порушеного прав позивача, є: визнання неправомірними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 червня 2021 року № 121130001563. зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року на Державному підприємстві шахта Черкаська прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею та з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею. Отже, суд вважає висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позовних вимог помилковими, оскільки, як вже зазначалось, у даному випадку відповідачем було неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу. Відповідно до викладеного, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та прийняття постанови про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 р. у справі № 360/4525/21 - скасувати. Прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 червня 2021 року № 121130001563. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 24 вересня 1997 року по 30 листопада 1998 року на Державному підприємстві шахта Черкаська прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею та з 27 жовтня 2008 року по 18 лютого 2013 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресурс-Плюс прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (за рахунок бюджетних асигнувань) (ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 23 лютого 2022 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.А. Блохін І.В. Геращенко