Постанова 4850 № 360/4650/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року справа №360/4650/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 р. у справі № 360/4650/21 (головуючий І інстанції Т.І. Чернявська) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач, ГУПФУ), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку № 1, періодів роботи на ОП Шахтоуправління Сверловське Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит з 19 травня 1986 року по 31 жовтня 1986 року, з 19 березня 1987 року по 27 квітня 1987 року, з 02 квітня 1992 року по 13 серпня 1996 року та на Виробничому об`єднанні Свердловантрацит з 11 вересня 1989 року по 26 березня 1992 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку № 1, періодів роботи на ОП Шахтоуправління Сверловське Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит з 19 травня 1986 року по 31 жовтня 1986 року, з 19 березня 1987 року по 27 квітня 1987 року, з 02 квітня 1992 року по 13 серпня 1996 року та на Виробничому об`єднанні Свердловантрацит з 11 вересня 1989 року по 26 березня 1992 року, здійснивши перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01 травня 2021 року. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправною бездіяльність Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу на підземних роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періодів роботи на Шахті «60-річчя СРСР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит», яка в подальшому перейменована у Шахту «Довжанська-Капітальна» виробничого об`єднання «Свердловантрацит», з 19 травня 1986 року по 31 жовтня 1986 року, з 19 березня 1987 року по 27 квітня 1987 року, з 02 квітня 1992 року по 13 серпня 1996 року з повним робочим днем на підземній роботі гірником підземним І розряду, гірничим майстром підземним, гірником очисного вибою V розряду підземним, та на Шахті «імені Я.М. Свердлова» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 11 вересня 1989 року по 26 березня 1992 року з повним робочим днем на підземній роботі гірником підземним ІІІ розряду та гірником очисного вибою V розряду підземним та нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці за заявою, зареєстрованою 13 травня 2021 року за № 89/С-1238-21; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок страхового стажу на підземних роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувавши до страхового стажу на підземних роботах періоди роботи на Шахті «60-річчя СРСР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит», яка в подальшому перейменована у Шахту «Довжанська-Капітальна» виробничого об`єднання «Свердловантрацит», з 19 травня 1986 року по 31 жовтня 1986 року, з 19 березня 1987 року по 27 квітня 1987 року, з 02 квітня 1992 року по 13 серпня 1996 року з повним робочим днем на підземній роботі гірником підземним І розряду, гірничим майстром підземним, гірником очисного вибою V розряду підземним, та на Шахті «імені Я.М. Свердлова» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 11 вересня 1989 року по 26 березня 1992 року з повним робочим днем на підземній роботі гірником підземним ІІІ розряду та гірником очисного вибою V розряду підземним, та здійснити з 01 травня 2021 року перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з урахуванням фактично сплачених сум; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки. Необхідність надання довідки, що уточнює характер виконуваної роботи зумовлена, зокрема, тим, що в трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих та важких умовах праці. Позивачеві відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до його заяви з огляду на наступне: для підтвердження стажу роботи зі шкідливими умовами праці подається трудова книжка із оформленням чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, уточнююча довідка, передбачена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, та за періоди роботи після 21.08.1992 накази про результати атестації робочих місць за умовами праці, проведеної на підприємстві згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442. Позивачу у перерахунку пенсії із врахуванням до страхового стажу періоду роботи за списком № 1 відмовлено, у зв`язку з відсутністю первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки. Також, апелянтом не враховано надані позивачем документи (накази, довідки інші), оскільки вони викликають сумнів та видані підприємствами які знаходяться в стадії ліквідації, знаходяться на непідконтрольній території. Крім того, посилається на порушення порядку звернення за перерахунком пенсії, а саме звернення позивача з заявою невстановленого зразку (форми). Також, щодо стягнення судом першої інстанції судового збору апелянт зазначає, що Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Згідно вищевикладеного, законних підстав для стягнення з Управління на користь позивача коштів на оплату судових витрат не має. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач звернувся до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою від 07 грудня 2018 року, зареєстрованою за № 744, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомлені документи (арк. спр. 51, 51 зв.). В розписці-повідомленні до заяви від 07 грудня 2018 року про призначення пенсії за віком відсутній запис про необхідність подання позивачем не пізніше трьох місяців додаткових документів (арк. спр. 51 зв.). Рішенням Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 14 грудня 2018 року № 123850000218 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 1) з 07 грудня 2018 року довічно (арк. спр. 55). Згідно з рішенням Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 14 грудня 2018 року № 123850000218 та інформацією, наявною в ІКІС ПФУ форма РС-право, стаж позивача для розрахунку права на пенсію за віком складає 46 років 04 місяці 19 днів, пільговий стаж (робота за Списком № 1) 14 років 10 місяців 07 днів. У межах спірних правовідносин до пільгового стажу не зараховано періоди роботи на Шахті ім. 60-річчя СРСР виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 19 травня 1986 року по 31 жовтня 1986 року, з 19 березня 1987 року по 27 квітня 1987 року, з 02 квітня 1992 року по 13 серпня 1996 року з повним робочим днем на підземній роботі гірником підземним І розряду, гірничим майстром підземним, гірником очисного вибою V розряду підземним та на Шахті ім. Я.М. Свердлова виробничого об`єднання Свердловантрацит з 11 вересня 1989 року по 26 березня 1992 року з повним робочим днем на підземній роботі гірником підземним ІІІ розряду, гірником очисного вибою V розряду підземним (арк. спр. 53, 54, 55). 13 травня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 12 травня 2021 року про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці на підставі пільгових довідок, доданих до цієї заяви (арк. спр. 64-69). Відповідач листом від 17 травня 2021 року № 88-89/С-21/8-1238/21 відмовив позивачу у перерахунку пенсії (арк. спр. 22-23, 70). Відповідно до записів у трудовій книжці від 19 травня 1986 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 12-21, 44-48), позивач працював: з 19 травня 1986 року по 31 жовтня 1986 року, з 19 березня 1987 року по 27 квітня 1987 року, з 02 квітня 1992 року по 13 серпня 1996 року на Шахті ім. 60-річчя СРСР виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з повним робочим днем на підземній роботі гірником підземним І розряду, гірничим майстром підземним, гірником очисного вибою V розряду підземним, що сукупно складає 04 роки 11 місяців 04 дні; з 11 вересня 1989 року по 26 березня 1992 року на Шахті ім. Я.М. Свердлова виробничого об`єднання Свердловантрацит з повним робочим днем на підземній роботі гірником підземним ІІІ розряду та гірником очисного вибою V розряду підземним , що сукупно складає 02 роки 06 місяців 16 днів. Відповідно до довідки від 28 травня 2014 року № 151/1, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», позивач працював повний робочий день на підземних гірничих роботах на Шахті імені «60-річчя СРСР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» у період з 19 травня 1986 року по 31 жовтня 1986 року за професією підземний гірник підземної дільниці РВУ-71 (0 років 05 місяців 08 днів), у період з 19 березня 1987 року по 27 квітня 1987 року за професією підземний гірничий майстер підготовчої дільниці № 5 (0 років 01 місяць 08 днів), що передбачено підрозділом 1 Підземні роботи Розділу І Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; у період з 02 квітня 1992 року по 13 серпня 1996 року працював повний робочий день на підземних гірничих роботах за професією гірник очисного вибою видобувної дільниці № 7, 6 (03 роки 10 місяців 24 дні), що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими в особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, та пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (арк. спр. 65). В довідках від 28 травня 2014 року № 151/2, 151/3, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», зазначені додаткові відомості про періоди, коли позивач не працював повний робочий день на підземних роботах. Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» від 28 травня 2014 року № 151/4 про перейменування підприємства, зокрема, Шахта «60-річчя СРСР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» на підставі рішення Свердловського міськвиконкому від 24 квітня 1992 року № 144 перейменована на Шахту «Довжанська-Капітальна» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» (арк. спр. 66). Відповідно до запису у трудовій книжці позивача за № 10 та витягу з наказу по Шахті «Довжанська-Капітальна» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» від 28 лютого 1995 року № 314 робітникам за професією гірник очисного вибою підземний підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (арк. спр. 9). Листом від 25 жовтня 1999 року № 69/08-1080 Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної Державної адміністрації встановлено, що атестація робочих місць відповідно до наказу про результати атестації робочих місць від 19 жовтня 1999 року № 773 по Відкритому акціонерному товариству «Шахта Довжанська-Капітальна» проведена відповідно до висновку держекспертизи умов праці від 31 серпня 1999 року № 32 та на підставі вимог Методичних рекомендацій з її проведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 1992 року № 41 (арк. спр. 68, 68 зв.). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення з заявою про переведення на пенсію по інвалідності) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, який набрав чинність 16.09.2008, в редакції на час звернення позивача з заявою, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Статтею 8 цього Закону в редакції на час звернення позивача з заявою визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV в редакції на час звернення позивача з заявою, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботb працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам. Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону. Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону № 1788-ХІІ, статті 13 Закону № 1788-ХІІ, є зайняття повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1,, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року. Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №345/4616/16 дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Суд зазначає, що Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Пунктом 10 Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 ( 637-93-п ). Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку). Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637). Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, зазначеним Порядком передбачено тільки у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження саме спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою. Професії (посади) позивача, за якими він працював у спірні періоди, відносяться до Списку №1. Матеріали справи свідчать, що відповідний спеціальний (пільговий) стаж роботи позивача за Списком № 1 з повним робочим днем під землею у спірні періоди з підтверджується записами в трудовій книжці, що спростовує висновки відповідача. Крім того, надана уточнююча довідка містить інформацію щодо роботи позивача у спірні періоди за Списком № 1 з повним робочим днем під землею. Посилання відповідача на відсутність первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки, не ґрунтуються на об`єктивних доказах, а фактично є припущеннями. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах. Щодо неможливості підтвердження пільгового стажу, у зв`язку з тим, що суд не може прийняти вказані обставини як підставу для відмови у перерахунку пенсії та зарахуванні стажу, оскільки за вимогами чинного законодавства, неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці. Суд вважає помилковою відмову у зарахуванні до пільгового стажу через відсутність доказів проведення атестації робочих місць, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеному у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19), непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Крім того, листом від 25 жовтня 1999 року № 69/08-1080 Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної Державної адміністрації підтверджено, що атестація робочих місць відповідно до наказу про результати атестації робочих місць від 19 жовтня 1999 року № 773 по Відкритому акціонерному товариству «Шахта Довжанська-Капітальна» проведена відповідно до висновку держекспертизи умов праці від 31 серпня 1999 року № 32 та на підставі вимог Методичних рекомендацій з її проведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 1992 року №

41. Щодо посилання відповідача на те, що підприємства розташовані на непідконтрольній території, суд зазначає наступне. За положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно до п. 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, зазначена обставина не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці та іншими документами. Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу, зокрема, які передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують стаж позивача. Щодо посилання апелянта на відсутність заяви встановлено зразку, суд зазначає наступне. ПФУ, як орган державної влади, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідок які містять інформацію про заробітну плату позивача, яка була прийнята та зареєстрована відповідачем. До вказаної заяви позивачем додано довідки про заробітну плату. Зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка. Відповідач листом повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії посилаючись на те, що відсутні правові підстави для перерахунку. Зі змісту листа вбачається, що не зважаючи на посилання відповідача на Закон України Про звернення громадян» фактично позивачу відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності на то правових підстав, а не з причин того, що заява за формою та змістом не відповідає вимогам Порядку №22-1, а також не зазначено про відсутність необхідних документів. Роз`яснення право позивача на звернення до суду в разі не згоди з цією відмовою. Крім того, Закон № 1058 та Порядок №22-1 не встановлюють реалізацію права на перерахунок пенсії виключно за заявою встановлено зразку. Також, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем приписів п. 3.3 Порядку № 22-1 в частині роз`яснення позивачу порядку звернення за перерахунком пенсії та надання позивачу відповідного бланку заяви. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Тобто, у розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 06 березня 2019 року у справі № 242/3016/17. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у прийнятті документів та не розглянуто заяву у межах вимог Закону № 1058 та Порядку № 22-1. Отже, зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії невстановленого зразку, відповідач припустився формалізму. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 243/2677/15-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 575/530/17. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до стажу роботи, який дає право на врахування цього стажу при первинному призначанні пенсії або на перерахунок його пенсії відповідно статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Щодо посилання апелянта на необґрунтоване стягнення судом першої інстанції судового збору, суд зазначає наступне. За ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, оскільки позовні вимоги задоволені, судом обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати понесені позивачем. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 р. у справі № 360/4650/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 23 лютого 2022 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.В. Гайдар І.Д. Компанієць