Ухвала КГС ВС № 925/264/21

УХВАЛА 21 лютого 2022 року м. Київ cправа № 925/264/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Юрченка Дмитра Сергійовича на рішення Господарського суду Черкаської області (суддя - Довгань К.І.) від 04.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Шаптала Є.Ю., судді - Хрипун О.О., Коробенко Г.П.) від 20.12.2021 у справі за позовом Комунального підприємства "Комунальник - М" до Фізичної особи - підприємця Юрченка Дмитра Сергійовича про стягнення 13 009,02 грн, ВСТАНОВИВ:

1. Комунальне підприємство "Комунальник - М" (далі - Підприємство) звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця Юрченка Дмитра Сергійовича (далі - ФОП) про стягнення 13 009,02 грн заборгованості, з яких: 6 308,46 грн основний борг, 6 308,46 грн пеня, 286,66 грн інфляційні втрати та 105,44 грн 3% річних.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг з постачання води за договором № 01/08/18 від 01.08.2018 (далі - Договір) за червень-серпень 2020 року.

3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП на користь Підприємства 6 308,46 грн боргу, 6 308,46 грн пені, 286,66 грн інфляційних втрат, 105,44 грн 3% річних, 2 270, 00 грн витрат на оплату судового збору та 5 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: - зобов`язання за Договором позивач виконав належним чином та здійснив послуги з постачання води, що підтверджується рахунками на оплату, які виставлені згідно з визначеними тарифами у Договорі; - початкові показники лічильника станом на червень 2020 року 0435 м3, а кінцеві показники, за якими здійснено розрахунок спожитої води, є 0584 м3; - відповідач за період червень-серпень 2020 року виставлені рахунки не оплатив, тому утворилася заборгованість у розмірі 6 308,46 грн; - заперечення відповідача щодо неправильного застосування позивачем ціни за 1 куб.м спожитої води суд відхилив, оскільки відповідач оплачував рахунки за січень, лютий, березень та квітень 2020 року відповідно до тарифів, зазначених у Договорі; - рішення виконавчого комітету Маньківської селищної ради №118-18 від 10.12.2018 про формування тарифів не підлягає до застосування, оскільки тарифи згідно з цим рішенням розраховані на споживачів, які не використовують воду для комерційних цілей, тоді як Договір укладений з метою використання води для комерційних цілей, що підтверджується листом №76 від 22.04.2021; - у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивач за період з 11.07.2020 по 16.02.2021 нарахував пеню відповідно до підпункту 1 пункту 4.3 Договору у розмірі 6 308,46 грн та 286,66 грн інфляційні втрати, 105, 44 грн 3% річних згідно з частиною 2 статті 625 ГПК України (розрахунок позивача є правильним). 5. 25.01.2022 ФОП звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи тим, що постанову суду апеляційної інстанції отримав 05.01.2022, що підтверджується інформацією з сайту АТ "Укрпошта" про отримання рекомендованого листа та поштовим конвертом зі штрихкодовим № 0411636449601.

7. З огляду на те, що повне судове рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 05.01.2022 і скаргу подав протягом двадцятиденного строку, Суд дійшов висновку, що він має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

9. Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2270,00 грн).

10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

11. Забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 ГПК України).

12. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України, учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

13. Зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

14. Скаржник зазначає, що справа має для нього виняткове значення, а касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є підставою допуску справи до касаційного оскарження судових рішень відповідно до підпунктів "а", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

15. Винятковість значення справи скаржник обґрунтовує тим, що він є внутрішньо переміщеною особою, стягувана сума, за результатами розгляду справи, є надмірною, скаржник немає можливості її сплатити, оскільки утримує сім`ю (двоє дітей; дружина не має змоги знайти роботу в сільській місцевості).

16. Водночас, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

17. Верховний Суд зазначає, що пункт 2 частини 3 статті 287 ГПК України визначає умови, за яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути оскаржені у суді касаційної інстанції. Наведення таких умов не звільняє скаржника від обов`язку зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України.

18. У касаційній скарзі скаржник не визначає підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України.

19. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

20. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

21. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

22. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

23. Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270, 00 грн.

25. Отже, скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн (2 270,00 х 200%).

26. До касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

27. Водночас скаржник заявив клопотання про розстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовує тим, що є переселенцем з тимчасово-окупованої території України та має скрутний фінансовий стан.

28. Розглянувши клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення судом касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

29. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

30. Отже суд, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити або розстрочити сплату судового збору: (1) за клопотанням фізичних осіб - позивачів, тільки за наявності певних умов, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

31. Із аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що відповідачі у справі не є суб`єктами, на яких поширюється дія цієї правової норми, оскільки вона стосується лише позивачів.

32. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

33. Оскільки ФОП оскаржує судові рішення за процесуальним статусом відповідача, на якого норми пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються, незалежно від наявності майнового критерію, а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому і підстав для розстрочення сплати судового збору у цій справі немає.

34. Таким чином, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

35. З огляду на те, що до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору відмовлено, касаційна скарга відповідно до статті 174, частини 2 статті 292 ГПК України залишається без руху для надання строку на усунення встановлених недоліків.

36. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись нормами статей 119, 174, 234, 288, пункту 5 частини 2, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Поновити Фізичній особі - підприємцю Юрченко Дмитру Сергійовичу строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 925/264/21.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Юрченка Дмитра Сергійовича про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

3. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Юрченка Дмитра Сергійовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 925/264/21 залишити без руху.

4. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: - привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України; - уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання; - сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн та подати документ, що підтверджує його сплату.

5. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий І. Кондратова Судді О. Баранець Н. Губенко