Ухвала КАС ВС № 420/3835/20

УХВАЛА 21 лютого 2022 року м. Київ справа №420/3835/20 адміністративне провадження №К/990/4470/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, (далі - ГУ ДПС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ГУД ВІЛЛ АГРО" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021, позов ТОВ "ГУД ВІЛЛ АГРО" задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, які датовані 18.12.2019, про відмову в реєстрації податкових накладних (87 рішень); зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані ТОВ "ГУД ВІЛЛ АГРО", датами їх доставлення до Державної податкової служби України, а саме: 27.09.2019 (87 податкових накладних); визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №19806; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат. 28.01.2022 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення. За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС України: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі. ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначило підставою пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, в обґрунтування якої відповідач вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не повністю дослідили докази та не взяли до уваги судову практику, а саме: рішення від 09.12.2020 у справі №520/12050/18 та від 14.03.2019 у справі №826/9457/18. Таке зазначення підстави касаційного оскарження не відповідає нормам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Так, згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України). Що це за рішення, чи прийняті вони Верховним Судом, які норми в них застосовані і до яких правовідносин, ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає. ГУ ДПС також наводить висновок Верховного Суду в постанові від 22.04.2021 про застосування статті 1 Закону України "Про бухгалтерську облік та фінансову звітність в Україні", підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України при оцінці первинних документів для цілей податкового обліку, виписаних на господарські операції, які не мали місця. Однак, у якій справі була ухвалена ця постанова, ГУ ДПС не зазначає, хоча й посилається на висновок Верховного Суду у ній в обґрунтування доводу, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 прийняте з порушенням вимог статті 242 КАС України. Наводить ГУ ДПС також висновок Верховного Суду в постанові від 09.12.2020 у справі №520/12050/18 (це дає підстави вважати, що саме цю постанову ГУ ДПС мало на увазі, посилаючись на рішення від 09.12.2020 у справі №520/12050/18, як вказано вище), від 03.10.2019 у справі №826/15560/15, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, однак, без обґрунтування, в чому полягає невідповідність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права цим висновкам. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у травні 2020 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адміністративний позов містить 88 вимог немайнового характеру. Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях. Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 184976,00 грн. Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 49620,00 грн (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на день подання касаційної скарги), однак, до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору та касаційну скаргу з уточненням підстав касаційного оскарження. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини другої, частиною четвертою статті 330, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021 залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко , Судді Верховного Суду