Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/3106/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/3106/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є., за участю представників сторін: від позивача (апелянта): Бондаренко Н.В., довіреність від 08.09.2021; від відповідача: не з`явилися; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Скат", м. Харків (вх. № 3811 Х/2), на рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 (повний текст складено 22.11.2021) у справі № 922/3106/21 (суддя Присяжнюк О.О.), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Скат", м. Харків, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест", м. Харків, про стягнення 852934,25грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Скат" (надалі ТОВ "Сервісна компанія "Скат") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (надалі ТОВ "Завод "Будінвест") про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 850000,00грн. Крім того, у зв`язку з неповерненням суми грошових коштів позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував 3% річних за період з 18.06.2021 по 29.07.2021 та просив стягнути з відповідача 2934,25грн. Позов мотивований посиланням на положення ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України та обставини безпідставного набуття відповідачем коштів у сумі 850000,00грн, сплачених позивачем на підставі платіжного доручення №611 від 18.06.2021 за відсутності між сторонами жодних договірних відносин. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 у справі №922/3106/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження відправлення позивачем на адресу відповідача письмової претензії про повернення безпідставно набутих грошових коштів. Також, господарський суд першої інстанції відзначив про відсутність у податковій декларації відповідача з податку на додану вартість за червень 2021 відомостей про отримання грошових коштів у сумі 850000,00грн від контрагента ТОВ "Сервісна компанія "Скат". Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач - ТОВ "Сервісна компанія "Скат" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 у справі №922/3106/21 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, виходячи з такого: - господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки дійсним обставинам справи, відповідно до яких 18.06.2021 ТОВ "Сервісна компанія "Скат" зі свого рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Сбербанк" помилково перерахувало на рахунок ТОВ "Завод "Будінвест" (ЄДРПОУ 14103790) № НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк" 850000,00грн з призначенням платежу: оплата за послуги по оренді майна, згідно Договору оренди б/н від 17.06.2021; - приймаючи до уваги те, що вищезазначений договір між сторонами цього сопру не укладався, а грошові кошти у сумі 850000,00грн було помилково перераховано на рахунок відповідача, тому зазначена сума в силу положень ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставно набутим майном, яке підлягає поверненню позивачу як належному власнику; - судом було залишено поза увагою те, що позивач, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 222 Господарського кодексу України, відправив претензію рекомендованим листом, що підтверджується наданими до позовної заяви доказами, а саме: фіскальний чеком, з якого вбачається, що рекомендований лист 23.07.2021 було відправлено на адресу ТОВ "Завод "Будінвест" та вручено відповідачу 28.07.2021; - висновки суду першої інстанції про необхідність направлення претензії виключно цінним листом з описом вкладення, на думку скаржника є необґрунтованими, оскільки ст. 222 Господарського кодексу України прямо встановлено можливість направлення претензії рекомендованим листом, і такий вид поштових відправлень не передбачає ані необхідності складання опису вкладення, ані отримання будь-яких інших підтверджень направлення окрім самого лише фіскального чеку; тобто, позивачем було надано всі належні докази направлення вимоги (претензії) на адресу відповідача; - крім того, судом не було враховано, що позивач 29.07.2021 на адресу відповідача надіслав позовну заяву та додані до неї документи, серед яких містилися, у тому числі і претензія (вимога) відповідачу про повернення коштів; - в обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на правові висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002, в якому надано роз`яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору; - судом також не було надано належної правової оцінки наявному у матеріалах справи платіжному дорученню № 611 від 18.06.2021, яке підтверджує сам факт перерахування ТОВ "Сервісна компанія "Скат" грошових коштів у сумі 850000,00грн на рахунок ТОВ "Завод "Будінвест", а також залишено поза увагою також й те, що цей доказ не лише подано під час розгляду справи по суті, але й також був долучений в додатках до позовної заяви та подавався разом з позовом; - відповідач у заявах по суті справи, зокрема у відзиві на позовну заяву, жодним чином не заперечував факт безпідставного отримання ним перерахованих позивачем коштів у сумі 850000,00грн, будь-яких доказів на спростування твердження позивача про отримання грошових коштів без належної правової підстави відповідач суду не надав; - невизнання відповідачем позову ґрунтується виключно на недоведеності направлення на адресу відповідача вимоги в порядку ст. 530 Цивільного кодесу України та відсутності доказів невиконання зазначеної вимоги; проте, надані позивачем докази направлення претензії містяться у матеріалах справи, а докази, які б спростовували зазначене відповідач до матеріалів справи надав. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сервісна компанія "Скат" на рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 у справі №922/3106/21; встановлено сторонам строк до 04.01.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань з доказами їх надсилання іншим учасникам справи; призначено справу №922/3106/21 до розгляду на 24.01.2022 о 10:00 год. 23.12.2021 на адресу апеляційного суду від відповідача - ТОВ "Завод "Будінвест" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, яке мотивовано тим, що апеляційна скарга від імені ТОВ "Сервісна компанія "Скат" підписана директором Юрченко Д.В., однак до апеляційної скарги не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначена особа має повноваження на підписання апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 23.12.2021 від ТОВ "Завод "Будінвест", відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення місцевого суду без змін. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що позивачем на підтвердження направлення претензії від 21.07.2021 долучено лише фіскальний чек, з якого неможливо достеменно пересвідчитись, що на адресу відповідача направлялась 23.07.2021саме вказана претензія. За твердженням відповідача, належним доказом відправлення відповідачеві претензії є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), який позивачем до позову надано не було. Також відповідача посилається на неможливість прийняття до уваги наданої позивачем копії платіжного доручення №611 від 18.06.2021, оскільки такий доказ не був поданий разом з позовною заявою, а надається лише під час розгляду справи по суті. Оскільки ТОВ "Сервісна компанія "Скат" не скористалось своїм правом щодо подання клопотання на поновлення пропущеного строку на подання доказів, що прямо передбачено ст. 119 ГПК України, не направило ТОВ "Завод "Будінвест" вказаний доказ у відповідності до вимог ч. 9 ст. 80 ГПК України, тому місцевий господарський суд правомірно залив його поза увагою. 24.01.2022 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Завод "Будінвест" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано зайнятістю представника відповідача у іншому судовому провадженні по праві №635/6490/21. Судове засідання у справі №922/3106/21, призначене на 24.01.2022 о 10:00 год. не відбулось у зв`язку перебуванням колегії суддів на самоізоляції. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 розгляд справи №922/3106/21 призначено на 14.02.2022 о 12:30 год. У судовому засіданні апеляційної 14.02.2022 присутня представниця позивача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Уповноважені представники відповідача у судове засідання 14.02.2022 не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи всі сторони повідомлялись належним чином. Враховуючи те, що судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті. При розгляді клопотання ТОВ "Завод "Будінвест" про закриття апеляційного провадження, обґрунтованого тим, що до апеляційної скарги ТОВ "Сервісна компанія "Скат" не було надано доказів на підтвердження наявності у Юрченко Д.В. повноважень на підписання апеляційної скарги, колегія суддів виходь з такого. Із аналізу положень ст.ст. 56, 58 ГПК України, представництво позивача у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва. Загальним правилом самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. З огляду на зазначену законодавчу норму колегія суддів дотримується такої позиції: якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) на момент подання заяви (скарги), і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім`я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, вирішуючи питання щодо наявності повноважень в особи, яка звертається від імені юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва, суд з урахуванням вимог ч. 2 ст. 86 ГПК України щодо оцінки вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності повинен дослідити документи, на підставі яких відповідна особа уповноважена діяти від імені органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи незалежно від порядку її створення в порядку самопредставництва, а також перевірити наявність відповідних відомостей та документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана 10.12.2021 та підписана директором ТОВ "Сервісна компанія "Скат" (на підставі ч. 4 ст. 56 ГПК України) Юрченко Дмитром В`ячеславовичем. При цьому, перевіривши інформацію, наявну у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначені відомості про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи ТОВ "Сервісна компанія "Скат", у тому числі підписувати договори тощо, Юрченка Дмитра В`ячеславовича (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (згідно статуту)) - представник). З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повноваження Юрченко Д.В. представляти та діяти в інтересах ТОВ "Сервісна компанія "Скат" в суді апеляційної інстанції, зокрема підписувати апеляційну скаргу, підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим доводи відповідача про наявність підстав для закриття апеляційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України є необґрунтованими, а тому у задоволенні такого клопотання судом апеляційної інстанції відмовляється. Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутньої у судовому засіданні представниці позивача (апелянта), судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в обґрунтування позовних вимог ТОВ "Сервісна компанія "Скат" посилається на те, що 18.06.2021 на підставі платіжного доручення №611, останнє зі свого рахунку № НОМЕР_3 в АТ "Сбербанк" помилково перерахувало на рахунок ТОВ "Завод "Будінвест" № НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк" 850000,00грн з призначенням платежу: оплата за послуги по оренді майна, згідно Договору оренди б/н від 17.06.2021. За твердженням позивача, вказаний у реквізитах платіжного доручення від 18.06.2021 договір між сторонами ніколи не укладався, а тому грошові кошти у розмірі 850000,00грн було помилково перераховано ТОВ "Сервісна компанія "Скат" на рахунок ТОВ "Завод "Будінвест", що в силу положень ст. 1212 Цивільного кодексу України свідчить про безпідставність набуття відповідачем такого майна (коштів), які підлягають поверненню власнику. Як також зазначено в позові, 21.07.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією на підставі ст. 222 Господарського кодексу України, однак до теперішнього часу відповіді на вказану претензію не надійшло, помилково перераховані кошти не повернуті. Викладені обставини були визначальними при зверненні позивача з позовом до суду з вимогою повернути йому вказану грошову суму, як неправомірно отриману. Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції посилався на те, що права позивача станом на момент подання цього позову відповідачем не порушувались, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу ТОВ "Завод "Будінвест" письмової вимоги в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України щодо повернення помилково перерахованих грошових коштів та докази невиконання відповідачем зазначеної вимоги. Як вже вказувалось раніше, Господарським судом Харківської області 18.11.2021 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/3106/21, яким відмолено у задоволенні позову з підстав, зазначених вище. Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на таке. Предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги ТОВ "Сервісна компанія "Скат" до ТОВ "Завод "Будінвест" про повернення безпідставно набутих коштів відповідачем у сумі 850000,00грн, сплачених платіжним дорученням №611 від 18.06.2021 за відсутності між сторонами жодних договірних відносин, а також про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасне повернення безпідставно набутого майна (коштів). За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права регулюються Главою 83 ЦК України. Так, за приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частиною 1 ст. 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до господарського суду першої інстанції із даним позовом позивач посилався на одну визначальну підставу позову, а саме доказ: платіжне доручення №611 від 18.06.2021, на підставі якого ТОВ "Сервісна компанія "Скат" зі свого рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в Акціонерному товаристві "Сбербанк", помилково перерахувало на рахунок ТОВ "Завод "Будінвест" № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві "Укрексімбанк", суму грошових коштів 850000,00грн з призначенням платежу: оплата за послуги по оренді майна, згідно Договору оренди б/н від 17.06.2021. Надаючи оцінку зазначеному платіжному дорученню №611 від 18.06.2021, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що такий доказ позивачем було подано лише 18.11.2021 разом з клопотанням про визнання причин неподання (відсутності у матеріалах справи) даного доказу у встановлений строк поважним. Поряд з викладеним суд першої інстанції відзначив, що такий доказ ТОВ "Сервісна компанія "Скат" мало б подати разом з позовною заявою, однак у той же час суд дійшов висновку, що наведені представником ТОВ "Сервісна компанія "Скат" причини щодо неподання цього доказу у встановлений строк можуть вважатись об`єктивними і поважними у порядку ч. 2 ст. 80 ГПК України, а тому, відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України, ці докази прийняті до розгляду при оцінці обставин справи. Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком місцевого суду, вважає наявними підстави та необхідним прийняття вказаного платіжного доручення №611 від 18.06.2021 судом до уваги, з огляду на таке. За приписами ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Як вбачається з матеріалів справи, перелік додатків до позовної заяви ТОВ "Сервісна компанія "Скат" містить посилання на подання до Господарського суду Харківської області копії вищеозначеного платіжного доручення №611 від 18.06.2021. Тобто на підтвердження виконання вимог ч. 2 ст. 164 ГПК в частині надання до позовної заяви доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, ТОВ "Сервісна компанія "Скат" вказало про подання та вважало, що подало до суду першої інстанції копію платіжного доручення №611 від 18.06.2021. Відповідно до абз. 1 п. 4 вказаної Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 №814 відповідальний працівник суду у день надходження кореспонденції перевіряє цілісність конверта (пакета), відповідність адресування, із дотриманням правил безпеки розкриває конверт (пакет), перевіряє відповідність вкладень опису (наявність додатків до документа). Згідно з п. 6 Інструкції конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів. У разі надходження забруднених чи пошкоджених документів, зміст і реквізити яких неможливо встановити, складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких направляється відправнику разом із документами без їх реєстрації. Разом з тим, у даному випадку наявний в матеріалах справи Акт Господарського суду Харківської області про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкоджень конверта (паковання) від 03.08.2021 місить інформацію про те, що під час перевірки документів позовної заяви при розкриванні поштового відправлення, що надійшли від ТОВ "Сервісна компанія "Скат" (вх. №3106/21) не було виявлено: підтвердження направлення позовної заяви з додатками відповідачу. Отже станом на момент надходження позовної заяви працівниками канцелярії суду, які відкривали конверт не було встановлено факту одержання документів у пошкодженій упаковці та не виявлено відсутності у переліку додатків до позову копії платіжного доручення №611 від 18.06.2021. Матеріалами справи підтверджується, що відсутність в додатках до позовної заяви платіжного доручення №611 від 18.06.2021, на яке містилось посилання в переліку додатків до позовної заяви, було виявлено Господарським судом Харківської області лише 17.11.2021, тобто за один день до ухвалення оскаржуваного рішення у цій справі, про що свідчить Акт Господарського суду Харківської області від 17.11.2021 про те, що 03.08.2021 о 15:45 під час сканування документів, доданих до позовної заяви, сформовано електронну справу, до якої долучено всі направлені ТОВ "Сервісна компанія "Скат" документи, а саме: платіжне доручення №632 від 30.07.2021 на 1-му арк.; копія претензії про повернення коштів та копія фіскального чеку від 23.07.2021 на 2- х арк., поштовий конверт на 1-му арк. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскільки місцевий суд відповідно до визначеного цією Інструкцією обов`язкового порядку приймання і реєстрації процесуальних документів не виявив станом на момент надходження позовної заяви ТОВ "Сервісна компанія "Скат" відсутності відповідного платіжного доручення №611 від 18.06.2021 та не склав акт про відсутність такого додатку до позову з обов`язковим направленням одного примірнику такого акту стороні, яка подала процесуальний документ, тому позивач мав правомірні очікування та обгрунтовані підстави вважати, що ним було подано зазначений доказ до суду першої інстанції та що таке платіжне доручення до матеріалів справи і буде розглянуто місцевим судом з наданням відповідної оцінки такому доказу. В свою чергу, відхилення вищенаведеного доказу під час розгляду справи по суті з тих підстав, що позивач не долучив відповідний доказ до позовної заяви, за відсутності відповідного акту суду, свідчило про порушення прав позивача на справедливий розгляд справи. При цьому за приписами ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України). Отже, на етапі прийняття позовної заяви до розгляду суд повинен перевірити виконання позивачем вимог, зокрема ст. 164 ГПК України щодо подання наявних у нього доказів. Наслідком же невиконання позивачем таких вимог є залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення зазначених недоліків. У той же час, оскільки зазначене платіжне доручення №611 від 18.06.2021 було ключовим доказом, яким позивач підтверджував свої позовні вимоги про повернення безпідставно одержаних відповідачем коштів, тому суд першої інстанції, встановивши відсутність такого доказу у переліку додатків до позову, не був позбавлений можливості та був зобов`язаний залишити позовну заяву без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви. Однак, суд першої інстанції не залишав позов ТОВ "Сервісна компанія "Скат" без руху з підстав відсутності копії платіжного доручення №611 від 18.06.2021 та не зазначав про наявність такого недоліку позовної заяви. Згідно з п. п. 1 - 3, 6 ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Однак, з метою визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, у підготовчому провадженні суд першої інстанції мав вчинити процесуальні дії, та з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті з`ясувати, чи подавав позивач разом з позовною заявою платіжне доручення №611 від 18.06.2021 та з яких саме підстав зазначений доказ не було виявлено при розкритті конверту та з яких причин не було складено відповідного акту. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вчинення відповідних процесуальних дій у цьому випадку має принципове значення, оскільки за встановлених обставин справи неможливо з`ясувати, чи зазначений доказ не було долучено самим позивачем, чи його було втрачено під час поштового пересилання, тощо Аналіз дій суду першої інстанції свідчить про те, що останнім не було з`ясовано ані причин відсутності у додатках до позову ключового доказу при розкритті конверту та обставин не складання відповідного акту канцелярією суду при отримання позовної заяви, ані залишено позовну заяву без руху з метою надання позивачем такого доказу (у разі його відсутності у конверті), ані не було роз`яснено під час підготовчого провадження про необхідність подання такого доказу. При цьому, з досліджених обставин справи вбачається, що лише в судовому засіданні 17.11.2021, тобто за один день до ухвалення судового рішення, з`ясувався факт відсутності в матеріалах справи копії платіжного доручення №611 від 18.06.2021. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що надане позивачем в процесі розгляду справи по суті платіжне доручення №611 від 18.06.2021 повинно було в обов`язковому порядку братись судом першої інстанції до уваги, оскільки позивач зазначав про наявність такого документу у переліку додатків до позовної заяви, натомість суд відсутності такого додатку на етапі розкриття конверту не виявив та не залишив позов без руху, а також в процесі підготовчого провадження не зазначав про необхідність подання такого доказу позивачу і не роз`яснював про наслідки не вчинення відповідних процесуальних дій, хоча вся суть цього позову ґрунтується на одному ключовому доказів. За викладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач обґрунтував поважність причин неподання (відсутності в матеріалах справи) даного доказу у встановлений судом строк, і причини такого неподання слід вважати поважними та об`єктивними. Дослідивши зміст вищевказаного платіжного доручення №611 від 18.06.2021, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Сервісна компанія "Скат" зі свого рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в Акціонерному товаристві "Сбербанк", було перераховано на рахунок ТОВ "Завод "Будінвест" № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві "Укрексімбанк", суму грошових котів в розмірі 850000,00грн з призначенням платежу: оплата за послуги по оренді майна, згідно Договору оренди б/н від 17.06.2021, Факт відсутності між сторонами жодних договірних правовідносин підтверджено матеріалами справи та, більш того, зазначені обставини сторонами не заперечується, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 75 ГПК України такі обставини не підлягають доказуванню. Порядок повернення безпідставно набутого майна регулюються ст. 1212 ЦК України (Глава 83 ЦК України). Так, відповідно до ч. 1 цієї статті Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з приписами ч. 5 ст. 139 ГК України гроші у національній валюті є коштами у складі майна субєктів господарювання, тобто майном. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України). Позивачем належним чином доведено безпідставність перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 850000,00грн, а відповідачем, у свою чергу, не надано будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76 77 ГПК України на підтвердження правомірності набуття такого майна (отримання грошових коштів). Разом з тим, в процесі розгляду справи відповідач заперечував проти обґрунтованості позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що станом на момент подання цього позову права позивача не були порушені відповідачем, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення ТОВ "Сервісна компанія "Скат" вимоги на адресу відповідача в порядку ст. 530 ЦК України щодо повернення помилково перерахованих коштів та докази невиконання ТОВ "Завод "Будінвест" такої вимоги. При розгляді справи по суті господарський суд першої інстанції погодився з позицією відповідача, та, з досліджених матеріалів справи встановив, що на підтвердження направлення претензії від 21.07.2021 позивачем долучено лише фіскальний чек, з якого неможливо достеменно пересвідчитись, що на адресу відповідача направлялась саме вказана претензія. За висновком суду першої інстанції, належним доказом відправлення відповідачеві претензії є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), який позивачем не надавався. Також, місцевий господарський суд відзначив про відсутність у податковій декларації відповідача з податку на додану вартість за червень 2021 інформації про надходження коштів у сумі 850000,00грн від контрагента ТОВ "Сервісна компанія "Скат". Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись ані з позицією відповідача про відсутність порушеного права позивача, ані з наведеним вище висновком суду щодо необхідності направлення письмової претензії, з огляду на таке. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-111 (із змінами та доповненнями) помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), неналежним отримувачем визнається особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №611 від 18.06.2021 платником визначено: ТОВ "Сервісна компанія "Скат", а отримувачем: ТОВ "Завод "Будінвест", сума зарахована на рахунок ТОВ "Завод "Будінвест" у розмірі 850000,00грн на підставі платіжного доручення №611 від 18.06.2021. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що положення ст. 1212 ЦК України застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав. Згідно з ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. Разом з тим, зазначені норми не вимагають від потерпілих наявності будь-яких письмових претензій чи заяв до набувавча майна, який отримав це майно без достатніх правових підстав. Оскільки факт помилкового перерахування грошових коштів на рахунок відповідача та відсутність будь-яких правовідносини з позивачем підтверджується матеріалами справи, а відповідачем у встановленому процесуальному порядку не спростовано законності зарахування суми коштів на його рахунок, тому у розумінні вищенаведених положень законодавства ТОВ "Завод "Будінвест" є неналежним отримувачем коштів, які зараховані на підставі платіжного доручення №611 від 18.06.2021, а відтак вказаний платіж не мав правових підстав, отже грошові кошти є безпідставно набутим відповідачем майном в розумінні ст. 1212 ЦК України. З огляду на викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Завод "Будінвест" безпідставно отриманих коштів у розмірі 850000,00грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо висновків місцевого суду про відсутність доказів направлення претензії, колегія суддів зазначає таке. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було долучено письмову претензію від 21.07.2021, якою, як зазначено у позові ТОВ "Сервісна компанія "Скат" вимагало у ТОВ "Будівельна "Компанія" повернути безпідставно отримані кошти у сумі 850000,00грн, які було помилково перераховано на рахунок відповідача. На підтвердження надсилання вказаної претензії відповідачу позивач надав копію фіскального чеку №6102409316378 від 23.07.2021. Колегія суддів зазначає, що ст. 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв`язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). При цьому, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відповідач в процесі розгляду справи жодним чином не спростував самого факту неотримання ним письмової претензії від 21.07.2021, відправлення якої позивач підтверджував копією фіскального чеку №6102409316378 від 23.07.2021. Дійсно, за відсутності опису вкладення у цінний лист неможливо встановити, що саме позивач направляв згідно фіскального чеку від 23.07.2021, однак у цьому випадку відповідач не був позбавлений можливості надати суду докази на підтвердження того, що він отримав будь-яке інше поштове повідомлення (іншого змісту) або ж взагалі не отримував поштової кореспонденції згідно цього відправлення. Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 було залишено позовну заяву ТОВ "Сервісна компанія "Скат" без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви на адресу відповідача. На виконання вимог суду, позивачем було надано до матеріалів справи опис вкладення у цінний (трек-номер поштового відправлення №6102409340716), з якого вбачається те, що відповідач отримав копію позовної заяви з додатками, у тому числі претензією від 21.07.2021 та платіжне доручення №611 від 18.06.2021, були вручені відповідачу 19.08.2021. Тобто, з наведеного слідує, що відповідач був достеменно обізнаний про наявність претензії позивача та його вимоги про необхідність повернення безпідставно утриманих грошових коштів. При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність у даному випадку необхідності отримання відповідачем будь-яких письмових претензій. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі №1-2/2002, право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Колегія суддів зазначає, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 222 ГК України); - сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (ст. 19 ГПК України). Таким чином, ГК України визначає звернення з письмовою претензією як захід досудового врегулювання спору виключно правом, а не обов`язком учасника господарських відносин. До того ж обома зазначеними законодавчими актами передбачається обов`язок особи, яка порушила права і законні інтереси інших осіб, поновити їх, не чекаючи пред`явлення, зокрема, претензії. Аналогічного висновку дійшов Касаційний госопдасрький суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №910/6840/21. Виходячи з вищенаведеного у даному випадку звернення позивача, як потерпілої сторони із претензією до відповідача про повернення безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 ЦК України були виключно його правом, а не обов`язком. Відтак, позивач міг і не користуватись цим правом, а відразу звернутися за захистом порушених прав до господарського суду. Більш того, необхідність першочергового досудового врегулювання спору, у тому числі шляхом направлення письмових претензій (вимог) притаманна спорам, які склалися із договірних зобов`язань, тобто у тому випадку, коли саме в договорі сторони передбачили таку необхідність. Натомість, у цьому випадку спірні правовідносини є кондиційними - набуття майна відбулося за відсутності правової підстави (договору), відтак будь-яке досудове врегулювання спору ані договором, ані законом не вимагається. При цьому, досліджені судом апеляційної інстанції матеріали справи свідчать про те, що відповідач на час відкриття провадження у цій справі був достеменно обізнаний про факт помилкового перерахування йому грошових коштів, однак незважаючи на таку обізнаність свідомо не повертав безпідставно набуте майно власнику, а лише безпідставно посилався на неотримання ним претензії, яка по суті законом не вимагається, чим продовжував порушувати вищезазначені правові норми (ст.ст. 1212, 1213 ЦК України) та права позивача. Колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Отже, відповідач, отримавши на свій банківський рахунок суму грошових коштів невідомого призначення, за відсутності будь-яких на те правових підстав для такого отримання, без вжиття заходів досудового врегулювання спору зі сторони позивача, не був обмежений в можливості самостійно встановити джерело їх походження та вжити заходів, спрямованих на повернення їх власнику. Незважаючи на те, що після подання цього позову та відкриття провадження у цій справі відповідач був обізнаний із вимогами позивача та наданими на їх підтвердження доказами, однак безпідставно отримані кошти не повернув, будь-яких доказів неотримання коштів суду не надав та наявності правових підстав для такого отримання суду не довів. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи вищенаведені норми ЦК України та ГК України дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення помилково перерахованих коштів в сумі 850000,00грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі 2934,25грн, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Статтю 625 ЦК України розміщено у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Отже, положення розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні (підрозділ І розділу ІІІ книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України). Таким чином, дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17. Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на користь позивача підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми за період з 18.06.2021 (дата отримання безпідставно збережених коштів) по 29.07.2021 (дата звернення до суду) у розмірі 2934,25грн (850000 х 3 х 42 днів (кількість днів прострочення за цей період)/365/100). З огляду на наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 850000,00грн безпідставно збережених коштів та 2934,25грн 3% річних є неправильним, у зв?язку з чим останнє у підлягає скасуванню із прийняття нового рішення про задоволення позову. Враховуючи вищевикладене, оскільки господарським судом першої інстанції не було у повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Сервісна компанія "Скат"; скасування рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 у справі № 922/3106/21 із прийняттям нового рішення про задоволення позову. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Скат" на рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 у справі № 922/3106/21 задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 у справі №922/3106/21 скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Скат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 850000,00грн та 3% річних у сумі 2934,25грн - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 14103790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Скат" (61010, м.Харків, Гімназійна набережна, буд. 16, код ЄДРПОУ 41425830) 850000,00грн безпідставно набутих коштів, 2934,25грн 3% річних, 12794,01грн судового збору за подання позовної заяви та 19191,02грн судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 23.02.2022. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя Л.М. Здоровко Суддя О.В. Плахов