Постанова 4874 № 903/569/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2022 року Справа № 903/569/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б. секретар судового засідання Гладка Л.А. за участю представників сторін: позивача: не з`явився відповідача: Мороз О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.11.2021 р. у справі №903/569/21, ухвалене суддею Войціховським В.А., повний текст рішення складено 04.11.2021 р. за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС", м. Луцьк про підтвердження нікчемності додаткових угод №4 від 29.08.2018р., №4-А від 10.10.2018р. до договору про закупівлю товару №5-24 від 07.05.2018р. та стягнення 38 680 грн. Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.09.2021р. №053/282/01-11/2353) звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом про визнання (підтвердження) нікчемності додаткових угод №4 від 29.08.2018р., №4-А від 10.10.2018р. до договору про закупівлю товару №5-24, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" 07 травня 2018 року, та стягнення з відповідача 38 680 грн. в повернення безпідставно набутих у зв`язку з нікчемністю додаткових угод коштів. Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.11.2021 р. у справі №903/569/21 в позові відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 01.11.2021 р. у справі №903/569/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.11.2021 р. у справі №903/569/21, справу призначено до розгляду. 18.01.2022 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/569/21, забезпечення проведення якої просить доручити Дніпровському районному суду м. Києва. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 р. у зв`язку з технічною неможливістю забезпечити проведення відеоконференції, колегія суддів дійшла висновку, про відхилення клопотання Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/569/21. 12.01.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 01.11.2021р. у справі №903/569/21 без змін. 04.02.2022 р. від Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" надійшло клопотання, в якому просить судове засідання призначене на 11:00 год. 17.02.2022 р. провести без участі представника Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст". В судовому засіданні 17.02.2022 представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги з врахуванням пояснень викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд рішення Господарського суду Волинської області від 01.11.2021 по справі №903/569/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" без задоволення. В судове засідання 17.02.2022 Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: 1.Зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.11.2021 р. в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення мотивоване тим, що при укладенні договору та внесенні змін до нього, сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну та кількість товару. Договір та додаткові угоди до нього укладено без порушення вимог, визначених частиною 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними. Враховуючи відсутність правових підстав для визнання додаткових угод недійсними, а також відсутності обставин, за котрих останні можна вважати нікчемними, позовна вимога щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 38 680 грн. до задоволення не підлягає. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи. Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м.Києва "Київавтошляхміст" в апеляційній скарзі вказує, що у період з 21.11.2019 по 03.06.2020 Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проводився позаплановий аудит підприємства Позивача, щодо повноти отримання доходів, ефективності і результативності управління бюджетними коштами, ефективності використання комунального майна та досягнення результативності в діяльності підприємства. За результатами проведеного аудиту Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) складено звіт №070-5-13/20 від 30.06.2020, відповідно до якого виявлено невідповідність дій КП «Київавтошляхміст» вимогам ст. 36, 37 Закону України «Про публічні закупівлі» - допущено безпідставне збільшення ціни на товар, укладено додаткові угоди до договору, які можуть вважатися нікчемними, що призвело до незаконних витрат. Враховуючи вищевикладене, зазначене збільшення ціни на Товар є безпідставним, зазначені Додаткові угоди можуть вважатися нікчемними, що свідчить про незаконні витрати. Таким чином, контролюючим органом встановлено, та документально зафіксовано безпідставне збільшення ціни на товар за договором №5-24 від 07.05.2018 Мотивуючи заперечення апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" стверджує, що в даних правовідносинах є обґрунтований та документально підтверджений факт коливання (збільшення) ціни на нафтопродукти на ринку. Окрім того, як зазначив суд першої інстанції, позивач викладену в довідках інформацію не спростував, доказів на підтвердження того, що коливання цін в бік збільшення на нафтопродукти в період укладення оспорюваних додаткових угод не мали місця, позивач не надав, натомість докази на підтвердження протилежних обставин містяться в матеріалах справи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зміна ціни товару по Договору була обґрунтована та документально підтверджена, відбувалась в межах 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до договору, при цьому відповідно п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" загальна сума договору не збільшилась. Відтак, позивачем не доведено, що зміст спірних Додаткових угод суперечить ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Спірні додаткові угоди вчинені на основі вільного волевиявлення сторін, форма правочинів відповідає вимогам ЦКУ, Закону України «Про публічні закупівлі», правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків - відповідачем передано пальне, а позивачем його отримано та оплачено по ціні встановленій в Додаткових угодах.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2018 року між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м.Києва "Київавтошляхміст", м. Київ (покупець), що є замовником товарів відповідно до оголошення №UA-2018-04-06-001059-а на офіційному веб-порталі уповноваженого органу та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" (постачальник, продавець), що є переможцем процедури закупівлі згідно рішенням про визначення переможця від 26.04.2018р. на офіційному веб-порталі уповноваженого органу було укладено договір про закупівлі палива №5-24. Відповідно до п. 1.1. договору №5-24 від 07.05.2018р. продавець зобов`язується поставляти покупцю товар зазначений в специфікації п.1.2. договору, а покупець приймати і оплатити такий товар. Згідно п.1.2. договору №5-24 від 07.05.2018р. найменування (номенклатура, асортимент) товару, кількість та ціна товару вказані в специфікації: нафта і дистиляти за кодом ДК 021:2015-09130000-9 (бензин А-92, бензин А-95 та дизельне паливо в талонах) Пунктом 3.1. угоди №5-24 від 07.05.2018р. сторони визначили, що ціна договору становить 2 575 000 грн., у тому числі ПДВ: 429 166,67 грн. Згідно п.3.2. договору №5-24 від 07.05.2018р., ціна за одиницю товару встановлена відповідно до цінової пропозиції продавця за результатами електронного аукціону та зазначена у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.3.4 договору №5-24 від 07.05.2018р., підписанням цього договору продавець підтверджує дійсність цін за товар вказаних в договорі на дату його укладення. Сторони домовилися, що продавець не має права ініціювати збільшення ціни на товар відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" раніше ніж відбудеться поставка не менше ніж 30% товару від загального обсягу, навіть якщо договірні ціни на товар менше ринкових. Зміна ціни товару, відповідно до ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", можлива лише після поставки 30% товару від загального обсягу, шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди, за умовами, якщо продавець надасть належним чином оформлену довідку з ДП "Держзовнішінформ" (розрахунок середнього арифметичного значення ціни за наявними ціновими пропозиціями на постачання між мінімальним значенням у роздрібній торгівлі), якою будуть підтверджені підстави для зміни ціни в період з дати проведення реверсивного аукціону дати зміни такої ціни. 14 травня 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої пункт 4.6. договору викладено у новій редакції, відповідно до котрої розрахунки за цим договором будуть здійснюватися: "783 700 грн., у тому числі ПДВ - 130 616,67 грн. - це бюджетні кошти покупця (КПКВ 1917441 - р/р 35439099054848) в межах надходження бюджетних коштів; 1 791 300 грн., у тому числі ПДВ 298 550 грн. це власні кошти покупця (р/р 2600631055301). Коригування суми договору та розподілу коштів покупця здійснюється додатковими угодами залежно від фінансування відповідно до КПКВ, які оформляються належним чином та підписуються кожною стороною і є невід`ємними частинами договору". Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 14.05.2018р. 25 червня 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої пункт 4.6. договору викладено у новій редакції, відповідно до котрої розрахунки за цим договором будуть здійснюватися: "1 400 000 грн., у тому числі ПДВ 233 333,33 грн. це бюджетні кошти покупця (КПКВ 1917441 р/р 35439099054848) в межах надходження бюджетних коштів; 1 175 000 грн., у тому числі ПДВ 195 833,33 грн. це власні кошти покупця (р/р 2600631055301). Коригування суми договору та розподілу коштів покупця здійснюється додатковими угодами залежно від фінансування відповідно до КПКВ, які оформляються належним чином та підписуються кожною стороною і є невід`ємними частинами договору". Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 25.06.2018р. 06 серпня 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №3 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої пункт 4.6. договору у новій редакції, відповідно до котрої розрахунки за цим договором будуть здійснюватися: "1 700 000 грн., у тому числі ПДВ 283 333,33 грн. це бюджетні кошти покупця (КПКВ 1917441 р/р 35439099054848) в межах надходження бюджетних коштів; 875 000 грн., у тому числі ПДВ 145 833,33 грн. це власні кошти покупця (р/р 2600631055301). Коригування суми договору та розподілу коштів покупця здійснюється додатковими угодами залежно від фінансування відповідно до КПКВ, які оформляються належним чином та підписуються кожною стороною і є невід`ємними частинами договору". Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 06.08.2018р. Судами встановлено, що на підставі листа ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" від 23.08.2018р. №2308/3 та наданої останнім довідки ДП "Держзовнішінформ" від 23.08.2018р. №231/564 про зростання цін на ринку, 29 серпня 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №4 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої сторони підтвердили, що відповідно до п. 1.2 договору про закупівлю товару №5-24 від 07.05.2018р. постачальник поставив покупцю частину товару, що наведено нижче: Бензин А-92 8000 літрів 26,2 за літр загальна вартість з ПДВ 209 588,00 Бензин А-95 10000 літрів 27,2 за літр загальна вартість з ПДВ 272 011,99 Дизельне паливо 42000 літрів 24,7 за літр загальна вартість з ПДВ 1 037400,00 Загальна вартість поставленого товару становить 1 518 999,99 грн, у тому числі ПДВ 253 166,67 грн. Відповідно до пункту 2 даної угоди сторони, керуючись положеннями п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно до п.11.2. договору, домовились збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків від ціни, визначеної в договорі, не збільшуючи при цьому суми договору та не погіршуючи його якості Пунктом 3 додаткової угоди №4 від 29.08.2018р. сторони зменшили обсяг закупівлі товару. Після внесення вище вказаних змін обсяги закупівлі та вартість товару у невиконаній частини договору змінюються та визначаються Сторонами у п. 1.2. Договору про закупівлю товару № 5-24 від 07.05.2018р.: Бензин А-92 11301,70 літрів 27,82 за літр загальна вартість з ПДВ 314412,00 Бензин А-95 18875,40 літрів 28,82 за літр загальна вартість з ПДВ 543 988,01 Дизельне паливо 7547,70 літрів 26,18 за літр загальна вартість з ПДВ 197 600,00 Загальна вартість товару, що підлягає постачанню: 1 056 000,01 грн., в т. ч. ПДВ - 176 000,00 грн. При цьому ціна/сума договору залишається без змін та становить 2 575 000 грн., у тому числі ПДВ 429 166,67 грн. Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 29.08.2018р. В подальшому, на підставі листа ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" від 28.09.2018р. №0510/1 та наданої довідки ДП "Держзовнішінформ" від 28.09.2018р. №231/707 про зростання цін на ринку, 10 жовтня 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №4А до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої сторони підтвердили, що відповідно до п. 1.2 договору про закупівлю товару №5-24 від 07.05.2018р. постачальник поставив покупцю частину товару, що наведено нижче: Бензин А-92 8000 літрів 26,2 за літр загальна вартість з ПДВ 209 588,00 Бензин А-95 10000 літрів 27,2 за літр загальна вартість з ПДВ 272 011,99 Дизельне паливо 42000 літрів 24,7 за літр загальна вартість з ПДВ 1 037 400,00 Бензин А-92 0 літрів 27,82 за літр загальна вартість з ПДВ 0 Бензин А-95 5000 літрів 28,82 за літр загальна вартість з ПДВ 144 100 Дизельне паливо 0 літрів 26,18 за літр загальна вартість з ПДВ 0 Загальна вартість поставленого товару становить: 1 663 099,99 грн., у тому числі ПДВ 277 183,32 грн. Відповідно до пункту 2 даної угоди сторони керуючись положеннями п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно до п. 11.2. договору домовились збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків від ціни, визначеної в договорі, не збільшуючи при цьому суми договору та не погіршуючи його якості Пунктом 3 додаткової угоди №4А від 10.10.2021р. сторони зменшили обсяг закупівлі товару. Після внесення вище вказаних змін обсяги закупівлі та вартість товару у невиконаній частини договору змінюються та визначаються сторонами у п. 1.2. договору про закупівлю товару № 5-24 від 07.05.2018р.: Бензин А-92 10 274,902 літрів 30,60 за літр загальна вартість з ПДВ 314 412,00 Бензин А-95 12 614,764 літрів 31,70 за літр загальна вартість з ПДВ 399888,01 Дизельне паливо 6 863, 4943 літрів 28,79 за літр загальна вартість з ПДВ 197 600,00 Загальна вартість товару, що підлягає постачанню: 911 900,01 грн., в т. ч. ПДВ 151 983,34 грн. При цьому ціна/сума договору залишається без змін та становить 2 575 000 грн., у тому числі ПДВ 429 166,67 грн. Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 10.10.2018р. 11 жовтня 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №5 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої пункт 4.6. договору викладено у новій редакції, відповідно до котрої розрахунки за цим договором будуть здійснюватися: "1 699 872 грн., у тому числі ПДВ 283 312 грн. це бюджетні кошти покупця (КПКВ 1917441 р/р 35439099054848) в межах надходження бюджетних коштів; 875 128 грн., у тому числі ПДВ 145854,67 грн. це власні кошти покупця (р/р 2600631055301). Коригування суми договору та розподілу коштів покупця здійснюється додатковими угодами залежно від фінансування відповідно до КПКВ, які оформляються належним чином та підписуються кожною стороною і є невід`ємними частинами договору". Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 11.10.2018р. 20 листопада 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №6 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої пункт 4.6. договору викладено у новій редакції, відповідно до котрої розрахунки за цим договором будуть здійснюватися: "1 784 080 грн., у тому числі ПДВ 297 346,67 грн. це бюджетні кошти покупця (КПКВ 1917441 р/р 35439099054848) в межах надходження бюджетних коштів; 790 920 грн., у тому числі ПДВ 131 820 грн. це власні кошти покупця (р/р 2600631055301). Коригування суми договору та розподілу коштів покупця здійснюється додатковими угодами залежно від фінансування відповідно до КПКВ, які оформляються належним чином та підписуються кожною стороною і є невід`ємними частинами договору". Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 20.11.2018р. 22 грудня 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №7 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої пункт 4.6. договору у новій редакції, відповідно до котрої розрахунки за цим договором будуть здійснюватися: "1 847 480 грн., у тому числі ПДВ 307 913,33 грн. це бюджетні кошти покупця (КПКВ 1917441 р/р 35439099054848) в межах надходження бюджетних коштів; 727 520 грн., у тому числі ПДВ 121 253,33 грн. це власні кошти покупця (р/р 2600631055301). Коригування суми договору та розподілу коштів покупця здійснюється додатковими угодами залежно від фінансування відповідно до КПКВ, які оформляються належним чином та підписуються кожною стороною і є невід`ємними частинами договору". Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 22.12.2018р. 29 грудня 2018 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №8 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої відповідно до ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" та згідно п.10.2. договору сторони погодились продовжити термін дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного 2019 року. Сторони дійшли згоди п.10.1. договору викласти в наступній редакції: "10.1. Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 березня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які виникли під час дії цього договору.". Пункт5.1. договору викласти в наступній редакції: "5.1. Строк поставки товару - з дня підписання договору до 31 березня 2019 року". Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 29.12.2018р. 21 січня 2019 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №9 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої вартість закупівлі на 2019 рік в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в 2018 році становить 515 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 85 833,33 грн. Розрахунки за цим договором будуть здійснюватися: за бюджетні кошти покупця (КПКВ 1917441 - р/р 35439099054848) на суму - 515 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 85 833,33 грн. Коригування суми договору та розподілу коштів покупця здійснюється додатковими угодами залежно від фінансування відповідно до КПКВ, які оформляються належним чином та підписуються кожною стороною і є невід`ємними частинами договору. Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 21.01.2019р. 27 травня 2019 року між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" було укладено додаткову угоду №10 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. згідно котрої пункт 4.6. договору викладено у новій редакції, відповідно до котрої розрахунки за цим договором будуть здійснюватися: "256 355 грн., у тому числі ПДВ 42 725,83 грн. це бюджетні кошти покупця (КПКВ 1917441 р/р 35439099054848) в межах надходження бюджетних коштів; 258 645 грн., у тому числі ПДВ 43 107,50 грн. це власні кошти покупця (р/р 2600631055301). Коригування суми договору та розподілу коштів покупця здійснюється додатковими угодами залежно від фінансування відповідно до КПКВ, які оформляються належним чином та підписуються кожною стороною і є невід`ємними частинами договору". Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, в даному випадку з 27.05.2019р. В даному випадку, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.09.2021р. №053/282/01-11/2353) просить суд, визнати (підтвердити) нікчемними (нікчемність) додаткових угод №4 від 29.08.2018р., №4-А від 10.10.2018р. до договору про закупівлю товару №5-24, укладеного із ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" 07 травня 2018 року. При цьому позивач засвідчує, що додаткові угоди №4 від 29.08.2018р., №4-А від 10.10.2018р. є такими, що не відповідають п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" за змістом наведених норм істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, оскільки наявність таких коливань не підтверджена зі сторони ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" належними доказами, а тому просить суд визнати дані додаткові угоди нікчемними. Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.11.2021 р. у справі №903/569/21 в позові відмовлено. 4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. У відповідності до ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. Як встановлено ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину). Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст. 179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність вимогам закону, незалежно від визнання його таким. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У розумінні приписів наведеної норми, ціна є однією із найважливіших умов відплатного договору. Сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд. В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому судом також засвідчується, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Згідно ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до п.2 ч. 4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Основний довод апелянта полягає у тому, що, на його думку, підняття ціни на товар не було обґрунтованипм, оскільки рівень зростання ціни на цей товар на ринку, підтверджений довідками ДП "Держзовнішінформ", був меншим, ніж та ціна, яка була визначена у збільшеному розмірі додатковими угодами між замовником та постачальником. Встановлено, що укладений між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" договір про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. за своєю правовою природою є договором поставки, який укладений на підставі та згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Стаття 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Згідно цієї ж статті Закону - товари- це продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено, що зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Згідно п. 57 п. 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань надає роз`яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель. У роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 жовтня 2016 року №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", зазначено: "Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма п.2 ч.4 ст.36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту ч.1 ст.653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Отже, в залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Господарським кодексом України та Законом України "Про ціни і ціноутворення", що регулюють відносини у процесі формування, встановлення та застосування цін, визначено: - суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни (ч.3 ст.189 Кодексу); - вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни (ч.1 ст. 190 Кодексу); - вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (ч.2 ст.190 Кодексу); - державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 191 Кодексу); - державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення" (ч. 2 ст. 191 Кодексу); - державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни (ч.1 ст.13 Закону). Відповідно до вищевказаних положень законодавства, ціни та товар за договором є вільними, нормами п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлені підстави для зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю та граничний рівень такої зміни не більше 10 відсотків. Пунктами 11.5., 11.6. договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. передбачено, що внесення змін або доповнень до цього договору здійснюється за взаємною згодою сторін і оформляється додатковими угодами до договору, що підписуються та скріплюються їх печатками. Одностороння відмова від виконання умов цього договору та одностороннє розірвання договору не допускається, крім випадків передбачених чинним законодавством України та цим договором. Додаткові угоди, додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками. В даному випадку на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" 29 серпня 2018 року була укладена додаткова угода №4 до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р., згідно якої сторони збільшили ціну товару за одиницю (літр): бензин А-92 з 26,20 грн. до 27,82 грн. (на обсяг товару в кількості 11301,7 л.); бензин А-95 з 27,20 грн. до 28,82 грн. (на обсяг товару в кількості 18 875,40 л.); дизельне паливо з 24,70 грн. до 26,18 грн. (на обсяг товару в кількості 7547,70 л.) та 10 жовтня 2018 року була укладена додаткова угода №4А до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р., згідно якої сторони збільшили ціну товару за одиницю (літр): бензин А-92 з 27,82 грн. до 30,60 грн. (на обсяг товару в кількості 10274,902 л.); бензин А-95 з 28,82 грн. до 31,70 грн. (на обсяг товару в кількості 12614,764 л.); дизельне паливо з 26,18 грн. до 28,79 грн. (на обсяг товару в кількості 6863,4943 л.). Колегія суддів акцентує увагу на те, що відповідно до додаткових угод від 29.08.2018р. №4 та від 10.10.2018р. №4А до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р., зміна ціни товару відбувалась в межах 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених договору. При цьому відповідно п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" загальна сума договору не збільшилась. Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що додаткові угоди від 29.08.2018р. №4 та від 10.10.2018р. №4А до договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р., укладені з дотриманням положень п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" та листа-роз`яснення Мінекономрозвитку України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" №3302-06/34307-06 від 27.10.2016р. При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не регламентовано та не визначено, якими саме документами може підтверджуватися коливання ціни товару на ринку. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Постановою Верховного Суду від 29.03.2019р. у справі №826/6926/17 зазначено, що довідки торгово-промислової палати та ДП "Держзовнішінформ", які є повноважними органами, що мають право, зокрема здійснювати моніторинг цін та визначати вартість товару, містять інформацію щодо ціни на певні нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали на певну дату, а отже з аналізу наявної в них інформації та ціни за одиницю продукції визначеної у договорах, укладених між позивачем та відповідачем, можна прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни. Отже, на думку суду, підтвердження коливання ціни товару на ринку на підставі довідок ДП "Держзовнішінформ" від 23.08.2018р. №231/564 та від 28.09.2018р. №231/707 відповідає положенням п. 2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було досліджено, що відповідно до долучених повідомлень/довідок збільшення цін на ринку відбулось, в з 07.05.2018р. до 29.08.2018р. (з дати укладення договору до дати укладення додаткової угоди № 4) у бік збільшення: ціна на бензин А-92 зросла з 26,20 грн. до 28,97 - 32,06 грн. за один літр, ціна на бензин А-95 зросла з 27,20 грн. до 29.80 - 33,07 грн., ціна на дизельне паливо зросла з 24,70 грн. до 27,79 - 30,44 грн. та з 29.08.2018р. до 10.10.2018р. (з дати укладення додаткової угоди № 4 до дати укладення додаткової угоди №4а) у бік збільшення: ціна на бензин А-92 зросла з 28,97 - 32,06 грн. до 31,44 - 34,09 грн. за один літр, ціна на бензин А-95 зросла з 29,80 - 33,07 грн. до 32,29 - 35,11 грн., ціна на дизельне паливо зросла з 27,79 - 30,44 грн. до 30,28 - 32,57 грн. У постанові Верховного Суду від 23.01.2020р. у справі №907/788/18 суд зауважив ту обставину, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку і таке коливання повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим, відповідати запропонованим змінам. Відтак, в процесі розгляду справи позивачем викладена в довідках інформація не спростована, доказів на підтвердження того, що коливання цін в бік збільшення на нафтопродукти в період укладення оспорюваних додаткових угод не мали місця, позивач не надав ні суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, натомість докази на підтвердження протилежних обставин містяться в матеріалах справи. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, орган) влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх -т- посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками, які викладені у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі №6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі №369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі №357/3394/16-ц щодо того, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 06 2019р. у справі №916/3156/17). Суд засвідчує, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/12959/18. При підписанні оспорюваних додаткових угод до договору сторони були вільними в їх укладенні та визначенні їх умов. Пропозиція постачальника про зміну (збільшення) ціни не є обов`язковою для покупця. Разом з тим, покупець (позивач) погодився на пропозицію постачальника (відповідача), підписав додаткові угоди, які були спрямовані на реальне настання правових наслідків відповідач поставив товар, а позивач його отримав та оплатив. Колегія суддів оцінює долучені до матеріалів справи довідки ДП "Держзовнішінформ" від 23.08.2018р. №231/564 та від 28.09.2018р. №231/707 як належні докази, які підтверджують факт коливання цін на нафтопродукти у бік збільшення, що надавало правові підстави для підписання додаткових угод відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". При укладенні договору та внесенні змін до нього, сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну та кількість товару. Договір та додаткові угоди до нього укладено без порушення вимог, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними. Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із позицією місцевого суду про відсутність правових підстав для визнання додаткових угод недійсними, а також відсутності обставин, за котрих останні можна вважати нікчемними, позовна вимога щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 38 680 грн. до задоволення не підлягає. В апеляційній скарзі скаржник наголошує, що за результатами проведеного аудиту, Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) складено звіт №070-5-13/20 від 30.06.2020, відповідно до якого виявлено невідповідності дій КП «Київавтошляхміст» вимогам ст. 36, 37 Закону України «Про публічні закупівлі» - допущено безпідставне збільшення ціни на товар, укладено додаткові угоди до договору, які можуть вважатися нікчемними, що призвело до незаконних витрат. Оцінюючи наведений апелянтом довід, колегія суддів зазначає наступне. За визначенням статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам. Частина 1 статті 14 цього Закону встановлює, що аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам. Відтак аудиторський звіт відображає опис аудитором виявлених перевіркою порушень, не будучи при цьому правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та не є актом індивідуальної дії. Такий звіт незалежну думку аудитора і відображає рекомендації для організації роботи позивача, маючи при цьому імперативного характеру. Таким чином, для сторін договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти. Результати аудиторського звіту не впливають на умови укладеного між сторонами договору та додаткових угод до нього. Оскільки встановлені при проведенні перевірки та в подальшому відображені у відповідному аудиторському звіті дані не виступають беззаперечним доказом вчинення договірними сторонами (в даному випадку) згідно договору про закупівлі палива №5-24 від 07.05.2018р. порушень положень чинного законодавства як при укладенні договору та додаткових договорі до нього, суд оцінює звіт аудитора , як і інші надані сторонами докази, за загальними правилами оцінки доказів. Слід також наголосити, що в тексті аудиторського звіту висновок аудитора про наявність порушення сторонами положень ст.36,37 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» жодним чином не вмотивовано посиланням на докази, розрахунки, економічні дані, статистичну аналітику цін або інші відомості подібного характеру, порівняльний аналіз яких дав би суду можливість для власних висновків. Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду. У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції. Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК. Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.11.2021 р. у справі №903/569/21 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу №903/569/21 повернути Господарському суду Волинської області. Повний текст постанови складений "22" лютого 2022 р. Головуючий суддя Філіпова Т.Л. Суддя Василишин А.Р. Суддя Бучинська Г.Б.