Ухвала КАС ВС № 240/17326/20
від 21.02.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 21 лютого 2022 року Київ справа №240/17326/20 адміністративне провадження №К/990/5792/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 у справі № 240/17326/20 за позовом Фермерського господарства «Славів Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , ВСТАНОВИВ: 14.02.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021. З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано 25.03.2021. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2021 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 30.04.2021 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків, а в подальшому, ухвалою від 24.05.2021 повернув у зв`язку із не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу було подано 13.06.2021, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.07.2021 повернув, оскільки у встановлений строк ГУ ДПС не усунуло недоліків апеляційної скарги, про які зазначив суд в ухвалі від 25.06.2021 про залишення апеляційної скарги без руху. Втретє апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 25.01.2021 подано 16.08.2021, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Також суд звернув увагу на те, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення можливе у будь-який довільний строк, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Як вбачається з оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 09.09.2021 ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а саме направлялись службові записки до вищестоящого органу щодо виділення коштів для сплати судового збору. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір. Просить врахувати, що звертаючись повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України, надав платіжне доручення від 25.05.2021 № 610 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що свідчить про вжиття ним заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги і що він мав виправдані очікування, що його апеляційна скарга буде прийнята до розгляду. Також зазначає, що ГУ ДПС є бюджетною установою та фінансується з Державного бюджету України, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення. Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього. Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Доводи скаржника, що повторна апеляційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судового рішення, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 у справі № 240/17326/20 за позовом Фермерського господарства «Славів Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко