Ухвала КАС ВС № 240/12836/20

УХВАЛА 21 лютого 2022 року м. Київ справа № 240/12836/20 адміністративне провадження № К/990/5976/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №240/12836/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уют Строй" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 14.02.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 10.02.2022. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 30.09.2021, повний його текст складено 11.10.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 10.11.2021, проте касаційну скаргу подано до суду лише 10.02.2022, тобто з пропуском строку, встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законодавством строку. Згідно з положеннями частини п`ятої статті 333 КАС України скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі подання такої скарги протягом одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Скаржник просить поновити пропущений строк звернення до суду також з огляду на те, що касаційна скарга стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 11.11.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 23.11.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд вказав, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, а слід вказати висновок щодо застосування норми права, який не було враховано судами, та обґрунтувати подібність правовідносин у справах. При цьому Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на визначеній скаржником підставі касаційного оскарження. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 03.12.2021. 06.12.2021 ГУ ДПС повторно подало до суду касаційну скаргу, яка ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 була повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України. Суд вказав, що вдруге подана касаційна скарга за змістом щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є ідентичною до первинно поданої та яку суд касаційної інстанції визнав необґрунтованою. Скаржнику було повторно роз`яснено вимоги, які висуваються процесуальним законом до обґрунтування підстав касаційного оскарження. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 21.12.2021. Втретє касаційну скаргу подано 04.01.2022, тобто через 13 днів з дня отримання копії ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги. Верховний Суд ухвалою від 17.01.2022 повернув касаційну скаргу скаржнику як таку, що не містить підстав касаційного оскарження. Суд вказав, що при зверненні до суду касаційної інстанції втретє скаржник не виправив недоліки касаційної скарги, на які вказував Верховний Суд, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 31.01.2022. 10.02.2022 ГУ ДПС направило до Верховного Суду касаційну скаргу вчетверте, проте її зміст є ідентичним до попередніх касаційних скарг, тобто так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі частини четвертої статті 328 КАС України. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг. Тобто, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг скаржник так і не усунув, як і не навів поважні причини, які перешкоджали виконанню вимог процесуального закону. Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у чотири місяці після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що вже сплинув на момент подання касаційної скарги вчетверте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. Доводи скаржника, що вчетверте касаційну скаргу направлено в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Натомість, наведена норма не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Посилання скаржника на те, що ця касаційна стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів визнає незмістовним, оскільки такі обставини, за умови їх належного обґрунтування, можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності, проте, не свідчать про поважність причин пропуску на касаційне оскарження. Більш того, суд першої інстанції розглядав цю справу за правилами загального позовного провадження. Сукупність наведених вище обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Враховуючи, що зміст вчетверте поданої касаційної скарги є ідентичним до тих, які суд касаційної інстанції вже визнав неналежно оформленими, а також те, що Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження. Отже, вчетверте подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

3. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 не більше 49620 грн). Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн). Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2020 році, який містить вимоги майнового характеру у загальній сумі 2896677 грн, відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 21020 грн (2896677грн х 1,5% < 21020 грн). З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у сумі 42040 грн (21020 грн * 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №240/12836/20 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI; вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко