Ухвала КЦС ВС № 452/2808/19

УХВАЛА 21 лютого 2022 року м. Київ справа № 452/2808/19 провадження № 61-2033ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Рупінським Олесем Богдановичем, на постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому просили зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення встановленої огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_1 , а також знести самовільно побудовану кам`яну перегородку встановлену на сходовому марші загального користування будинку АДРЕСА_2 до входу в квартиру АДРЕСА_3 . Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 березня 2021 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 , усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення встановленої огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_1 , а також знести самовільно побудовану кам`яну перегородку встановлену на сходовому марші загального користування будинку АДРЕСА_2 до входу в квартири АДРЕСА_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. Постановою Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. ОСОБА_1 , через адвоката Рупінського О. Б. 01 лютого 2022 року звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Львівським апеляційним судом прийнято постанову 23 грудня 2021 року, дата складення повного тексту якої 30 грудня 2021 року, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови, з урахуванням положень частини третьої статті 124 ЦПК України, є 31 січня 2022 року. Заявниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою 01 лютого 2022 року, що вбачається з відбитку штемпеля на поштовому конверті, який зданий до відділення Укрпошти, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України. Із заявою чи з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження заявниця не зверталася. Можливість вирішення цього питання при відсутності її заяви про поновлення строку, за власною ініціативою суду, законом не передбачено. За змістом пунктом 8 частини третьої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Враховуючи викладене, заявниця має право надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року із зазначенням підстав для поновлення такого строку та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявниця має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявницею не надано документ, який підтверджує сплату судового збору. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн. Частиною 7 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Позовна заява містить вимогу немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні власністю, яку заявило два позивачі в 2019 році. Ураховуючи викладене, заявниця за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 3 073,60 грн (((1 921,00 грн х 0,4) х 2) х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Рупінським Олесем Богдановичем, на постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині пропуску строку касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а в разі невиконання іншої частини вимог даної ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська