Ухвала КАС ВС № 520/13629/21

УХВАЛА 21 лютого 2022 року м. Київ справа № 520/13629/21 адміністративне провадження № К/990/4992/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , поданої адвокатом Биковою Ольгою Юріївною на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі №520/13629/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куп`янського міського голови Мацегора Геннадія Миколайовича, Куп`янської міської ради Харківської області, Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куп`янського міського голови Мацегора Геннадія Миколайовича, Куп`янської міської ради Харківської області, Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд: - визнати протиправними дії Куп`янського міського голови Мацегори Геннадія Миколайовича, щодо необґрунтованого скасування надбавки за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи, за розробку проектів нормативно-правових актів, за проведення експертизи проектів таких актів у липні 2021 року; - скасувати розпорядження Куп`янського міського голови від 14 липня 2021 року №143/ос; - стягнути з Куп`янської міської ради Харківської області за рахунок асигнувань на утримання апарату Куп`янської міської ради Харківської області, що виділяються на розрахункові рахунки розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області, на користь ОСОБА_1 суму надбавки 100% до посадового окладу за липень 2021 року в сумі 12000 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 520/13629/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Куп`янської міської ради Харківської області (проспект Конституції, буд. 3, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 33714382), Куп`янського міського голови Мацегора Геннадія Миколайовича (пр-т Конституції, буд. 3, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 33714382), Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області (проспект Конституції, буд. 3, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 04058812) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року по справі № 520/13629/21 скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Куп`янського міського голови Мацегори Геннадія Миколайовича, Куп`янської міської ради Харківської області, Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, представником позивача 04 лютого 2022 року засобами поштового зв`язку подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді касаційної інстанції 07 лютого 2022 року. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі підставами касаційного оскарження вказано пункти 1, 3, 4 (п.1 частини другої статті 353 КАС України) частини четвертої статті 328 КАС України. Так, позивачем зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2020 року у справі №522/11197/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц, постанові Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року у справі №К/800/18533/15. Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов між собою. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Однак, скаржник посилаючись на постанови Верховного Суду не зазначив норми матеріального права, яку, на думку скаржника, неправильно застосовано судами та висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду. Водночас скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування абзацу 5 підпункту 1, пункту 2 Постанови КМУ №268. Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Проте, касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо їхнього неправильного застосування судом апеляційної інстанції та необхідності висновку Верховного Суду саме у цій справі щодо цих норм. Водночас зазначивши про ці норми заявник не виклав їх неправильного застосування у взаємозв`язку із обставинами справи та не вказав як, на його думку, повинні застосовуватись вказані норми права. Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Щодо посилань скаржника на недослідження зібраних у справі доказів, то пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Водночас у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Відтак, касаційна скарга не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження. Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Биковою Ольгою Юріївною на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі №520/13629/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куп`янського міського голови Мацегора Геннадія Миколайовича, Куп`янської міської ради Харківської області, Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя О.А. Губська