Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 711/8370/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 711/8370/18 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. за участю секретаря Михайлової Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 р. про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 711/8370/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської міської ради, в якому просив: - визнати бездіяльність Черкаської міської ради протиправною та зобов`язати скасувати рішення від 12.04.2018 № 2-3290 "Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 (вільна земельна ділянка)»; - зобов`язати Черкаську міську раду прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою" на користь ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням всіх умов, визначених законодавством і прийняття такого рішення згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України "Про затвердження проекту землеустрою" та безоплатної передачі земельної ділянки в оренду під металевий гараж площею 0.0021 га біля будинку АДРЕСА_1 згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, що не передбачає права Черкаської міської ради діяти на власний розсуд. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 року, позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Черкаської міської ради та скасовано рішення від 12.04.2018 № 2-3290 "Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 (вільна земельна ділянка)»; зобов`язано Черкаську міську раду прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою" на користь ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки на розташування тимчасового гаражу площею 0,0021 га за адресою: АДРЕСА_1 . 22.06.2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій заявник просить: -накласти на міського голову м. Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича, як керівника суб`єкта владних повноважень Черкаської міської ради, відповідального за виконання судового рішення, штраф у розмірі 45400грн. за невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №711/8370/18; -стягнення штрафу здійснити відповідно до ч. 3 ст. 382 КАС України, шляхом стягнення половини суми штрафу, що становить 22700 грн. на користь ОСОБА_1 іншу половину, що становить 22700 грн., стягнути до Державного бюджету України; -зобов`язати Черкаську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою" на користь ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки на розташування тимчасового гаражу площею 0,0021 га за адресою: АДРЕСА_1 ; -зобов`язати Черкаську міську раду протягом одного місяця подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання; -повернути ОСОБА_1 оригінал проекту землеустрою після виконання рішення суду. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та накладення штрафу в адміністративній справі №711/8370/18 відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 711/8370/18 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 711/8370/18, до суду першої інстанції з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що згідно листа виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.07.2019 №14898-01-21;14899-01-21 адресованого відділу ДВС при примусовому виконання виконавчого листа у цій справі, проект рішення міською радою не виготовлявся в наслідок неподання ОСОБА_1 проекту землеустрою. При цьому, в матеріалах заяви наявний проект рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою на користь ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки на розташування тимчасового гаражу площею 0,0021 га за адресою: АДРЕСА_1 . Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до вимог частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Процедура судового контролю у рамках адміністративного судочинства визначена статтею 382 КАС України. Відповідно до частини першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що при постановленні рішення у справі № 711/8370/18 судовий контроль у справі не встановлювався, тому підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю відсутні. Також, суд першої інстанції зазначив, що затримка у виконанні рішення суду зумовлена зволіканням самого позивача, а матеріали справи не містять доказів існування у владного суб`єкта наміру допускати порушення закону у процедурі виконання судового рішення по даній справі, що зумовлює залишення поданої заяви без задоволення. Разом з тим, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. Отже, під час вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд має надати правову оцінку доводам позивача, зокрема, щодо невиконання відповідачем - суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили. Колегія суддів звертає увагу, що з 15 грудня 2017 року з набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника в частині невиконання відповідачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року. Крім того, такі докази відсутні в матеріалах справи. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року було визнано протиправною бездіяльність Черкаської міської ради та скасовано рішення від 12.04.2018 № 2-3290 "Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 (вільна земельна ділянка)» та зобов`язано Черкаську міську раду прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою" на користь ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки на розташування тимчасового гаражу площею 0,0021 га за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, Черкаська міська рада зазначає, що на виконання судового рішення було підготовлено та подано у відділ з питань роботи ради проект рішення №4730-8-3 «Про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 » (вільна земельна ділянка, ветеран війни - інвалід 2 групи). Вищевказаний проект рішення Черкаської міської ради неодноразово виносився на голосування, однак у звязку з ненабранням необхідної кількості голосів необхідних для його прийняття так і не було прийнято відповідного рішення. Таким чином, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, було встановлено, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року не виконано. Наведене свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Колегія суддів ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 20 червня 2018 року по справі №800/592/17, якою клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року було задоволено. Відповідно до вимог частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Разом з тим, положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено виключну підсудність питання про встановлення судового контролю, а саме суду, який ухвалив судове рішення. Оскільки, рішення по суті спору ухвалено Черкаським окружним адміністративним судом, тому виключно до компетенції цього суду віднесено питання про встановлення судового контролю за виконанням такого судового рішення. Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 711/8370/18. Керуючись ст.ст. 229, 242, 243, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року - скасувати. Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 711/8370/18. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова А.Ю. Кучма Повний текст постанови складено « 21» лютого 2022 року.