Постанова 4851 № 520/9688/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2022 р.Справа № 520/9688/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 04.10.21 по справі № 520/9688/21 за позовом Державного підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Державне підприємство «Богодухівський сільскогосподарський учбово - курсовий комбінат» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просить : -визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства «Богодухівський сільскогосподарський учбово - курсовий комбінат» надміру сплачених грошових коштів по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в сумі 522750 грн.; - зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення на поточний рахунок Державного підприємства «Богодухівський сільскогосподарський учбово - курсовий комбінат» надміру сплачених грошових коштів по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в сумі 522750 грн.; -встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент звернення до суду з даним позовом за даними інтегрованої картки платника рахується переплата у зв`язку з чим, останній звернувся із заявою до відповідача щодо повернення надміру сплаченої суми, однак відповідач не вчинив жодних дій для повернення підприємству надміру сплачених сум, що стало підставою звернення до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Богодухівський сільскогосподарський учбово - курсовий комбінат» відмовлено. Державне підприємство «Богодухівський сільскогосподарський учбово - курсовий комбінат», не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що судом неправильно встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального права. Вказує , що заява від 02.07.2020 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 522 750,0 грн. подана ним до контролюючого органу у строк 1095 днів , який необхідно розраховувати саме з дати - 11.03.2019 року . Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі , просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 та ухвалити нове рішення , яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги , вважає рішення суду першої інстанції правомірним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги , рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 залишити в силі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» як великий платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області. Позивач вказує, що за ним рахується переплата по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями в сумі 522750 грн. Остання сплата грошовими коштами по зазначеному платежу здійснена підприємством 03.11.2016 у сумі 837 750 грн., відповідно до платіжного доручення від 03.11.2016 року №1026. Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово курсовий комбінат» звернулось до відповідача із заявою від 24.11.2020 року №126 про повернення надмірно сплачених коштів на розрахунковий рахунок позивача. Контролюючий орган листом від 27.11.2020 року №38961/10/20-40-04-13-12 відмовив підприємству у задоволенні зазначеної заяви посилаючись на приписи п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України, вказав на закінчення терміну у 1095 днів, якій передбачений ст. 102 Податкового кодексу України для звернення із заявою про повернення зазначених коштів. Не погодившись з вказаним, позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що позивач з заявою про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 522 750,0 грн. вперше звернувся до контролюючого органу 02.07.2020(а.с.52), тобто поза межами 1095 днів, можливості продовження або поновлення імперативного 1095-денного терміну для повернення надміру сплачених зобов`язань ні ПКУ ні інший нормативно-правовий акт не містить, такий термін є присічним як для платників податків так і для контролюючих органів. Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного. Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Пунктом 43.1. ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3.ст.43 Податкового кодексу України). Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Згідно п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Відповідно до вимог п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі Порядок №60, який діє на момент виникнення спірних правовідносин). Цей Порядок визначає механізм інформаційного обміну: між ДФС, територіальними органами ДФС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДФС; між територіальними органами ДФС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (пункт 1 розділу І Порядку №60). Розділом II Порядку №60 встановлено процедуру опрацювання заяв платників та формування електронних висновків. Пунктом 1 розділу ІІ Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 3 розділу ІІ Порядку). Після надходження до територіального органу ДФС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС. Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу. Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства); напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо. Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу (п. 4 розділу ІІ Порядку). Згідно п.5 розділу ІІ Порядку якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Пунктом 6 розділу ІІ Порядку передбачено , що після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів. Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00: восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Пунктом 7 розділу ІІ Порядку встановлено, що опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків. Згідно із пунктом 8 розділу ІІ Порядку №60 формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень. На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу. Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються: за платежами, належними державному бюджету, - не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви; за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, - не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами. Пунктом 5 розділу V Порядку №60 передбачено, що електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДФС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання. Про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДФС. Про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО на підставі прийнятого до виконання електронного висновку та/або електронного повідомлення Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції не пізніше 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку та/або електронного повідомлення. Таким чином, з огляду на викладене, повернення надміру сплаченого податку здійснюється шляхом формування підрозділом територіального органу ДФС електронного висновку. За приписами пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Зміст вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету. Відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями регулюється ст. 111 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об`єктами державної власності», відповідно до вимог якої державні унітарні підприємства та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138»(далі - Порядок № 138). Згідно з Порядком № 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Відповідно до ст. 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року). Підприємства зобов`язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства (п. 1 ст. 14 Закону № 996). Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 травня 2011 року за № 643/19381, визначено, що звітним періодом, за який подається розрахунок, є перший квартал, перше півріччя, три квартали, рік. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств. Зважаючи на те, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби за підсумками кварталу, півріччя, трьох кварталів та року у терміни, передбачені для квартальної звітності - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, та сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації. Приписами пункту 2 розділу 3 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 згідно якого, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов`язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум. З матеріалів справи вбачається , що результатами щоквартальних розрахунків Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» частини від чистого прибутку підприємства є: - за 1 квартал 2016 року за результатами фінансово - господарської діяльності підприємством отримано прибуток у розмірі 528 000, 00 грн., до державного бюджету сплачено частину чистого прибутку 396 000, 00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 04.05.2016 року; - за 1 півріччя 2016 року за результатами фінансово - господарської діяльності підприємством отримано прибуток у розмірі 304 000, 00 грн., внаслідок збиткової діяльності до державного бюджету не було сплачено частину чистого прибутку; - за 9 місяців 2016 року за результатами фінансово - господарської діяльності підприємством отримано прибуток у розмірі 1 645 000, 00 грн., до державного бюджету сплачено частину чистого прибутку 837 750, 00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 03.11.2016 року; - за 2016 рік в порівнянні з фінансовою звітністю за 9 місяців за результатами фінансово - господарської діяльності підприємством отримано прибуток у розмірі 948 000, 00 грн., внаслідок збиткової діяльності до державного бюджету не було сплачено частину чистого прибутку, так як виникла переплата у розмірі 522,75 тис. грн; - за 9 місяців 2018 року за результатами фінансово - господарської діяльності підприємством отримано прибуток у розмірі 45200, 00 грн., до державного бюджету не було сплачено частину чистого прибутку у розмірі 33900,00 грн., так як виникла переплата у розмірі 522,75 тис. грн; - за 2018 рік в порівнянні з фінансовою звітністю за 9 місяців внаслідок збиткової діяльності до державного бюджету не було сплачено частину чистого прибутку, відтак сума надміру сплачених грошових коштів була незмінною та складає 522,75 тис. грн. Таким чином, за позивачем рахується переплата по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в сумі 522750 грн., що підтверджується витягами з карток особового рахунку та інтегрованої картки платника податків , наявними в матеріалах справи та не заперечується відповідачем. Згідно облікової картки платника податків 11.03.2019 році відбулось зменшення суми на 33900 грн. ( остання сплата грошовими коштами по зазначеному платежу здійснена підприємством 03.11.2016 року у сумі 837 750 грн. згідно платіжного доручення від 03.11.2016 року №1026) по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, відповідні зміни відображені у КОР, відповідні зміни сум до остаточного формування суми переплати відбувались також на протязі 2017, 2018 років. Враховуючи наведене строк у 1095 днів слід розраховувати саме з дати - 11.03.2019 року. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду у справах №826/3490/18 та №640/7371/19. Матеріали справи свідчать, що із заявою про надміру сплачених коштів у розмірі 522 750,0 грн позивач звернувся до податкового органу 02.07.2020, тобто в межах строку визначеного п. 43.3 ст. 43 ПК України. Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата коштів у розмірі 522 750,0 грн, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву в межах строку визначеного п. 43.3 ст. 43 ПК України, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність. Вищенаведене не враховано судом першої інстанції , тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Колегією суддів враховано правову позицію, що викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14. В яких зазначено, що при вирішенні даного спору правильно та з достатньою мірою адміністративним судом враховано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до ст.13 Європейської конвенції з прав людини кожен, чиї права, свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). З урахуванням наведеного та зважаючи на вчинення платником податків всіх необхідних та можливих дій, спрямованих на повернення надмірно сплачених коштів, бездіяльність контролюючого органу щодо їх повернення, колегія суддів, зважаючи на викладені вище мотиви приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 по справі № 520/9688/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства «Богодухівський сільскогосподарський учбово - курсовий комбінат» надміру сплачених грошових коштів по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в сумі 522750 грн. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення на поточний рахунок Державного підприємства «Богодухівський сільскогосподарський учбово - курсовий комбінат» надміру сплачених грошових коштів по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в сумі 522750 грн. Стягнути на користь Державного підприємства «Богодухівський сільскогосподарський учбово - курсовий комбінат» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2270,0грн та за подачу апеляційної скарги в розмірі 3405,0грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 21.02.2022 року