Постанова Одеський апеляційний суд № 947/32269/21

Номер провадження: 33/813/6/22 Номер справи місцевого суду: 947/32269/21 Головуючий у першій інстанції Войтов Г.В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.02.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Ющак А.Ю., ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: Постановою Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2021 року визнано ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. З вказаної постанови вбачається, що 27.09.2021 року о 09 годині 54 хвилині, на перехресті вул. Малиновського та вул. Івана та Юрія Липи в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mazda державний номер НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 8.7.3(е) «Правил дорожнього руху України» при проїзді регульованого перехрестя здійснила проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору, внаслідок чого допустила наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину по пішохідному переходу з права на ліво по ходу руху автомобіля. Від дорожньо-транспортної пригоди пішохід отримала легкі тілесні ушкодження, транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)ОСОБА_1 було позбавлено права на доступ до правосуддя, через її неналежне сповіщення про розгляд справи; 2)В своїх поясненнях ОСОБА_1 не заперечувала факту вчинення адміністративного правопорушення та фактично визнала себе винною; 3)Суд першої інстанції обрав найтяжчий вид та розмір стягнення, але при наявності альтернативних стягнень, передбачених ст. 124 КУпАП не мотивував свого рішення та не врахував того, що ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності, вину визнала, під час скоєння правопорушення була тверезою, позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є інвалідом дитинства; Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить змінити постанову суду першої інстанції в частині застосування адміністративного стягнення. Застосувати до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 850 грн. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного. Частиною 7 ст. 294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 визнала свою провину в повному обсязі, не наполягала на виклику свідків та необхідності направлення матеріалів адміністративної справи до Управління патрульної поліції м. Одеси, підтримала доводи апеляційної скарги в частині призначення їй менш суворого покарання, замінивши його на накладення штрафу. Таким чином, доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації не оспорюється, тому не перевіряється апеляційним судом. Згідно зі ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, обставин, передбачених ст. 33 КУпАП не врахував, у постанові міститься лише формальна вказівка на те, що судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, його майновий стан, ступінь його вини, ставлення правопорушника до вчиненого. Дослідивши матеріали справи, вважаю, що висновок суду про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є передчасним та таким, що не відповідає обставинам справи, з таких підстав. Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП, передбачено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного. Так, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні правопорушення визнала, крім того зауважила на тому, що це її перше порушення. Обставин, які б могли свідчити про обтяження вини ОСОБА_1 матеріали провадження не містять. Враховуючи незначну шкоду, завдану адміністративним правопорушенням, щире розкаяння, те, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є інвалідом дитинства, останній згідно довідки навчального закладу навчається у м. Одесі у спеціалізованій навчальній установі ЗОШ № 27 та додатково потребує лікування у місті Одесі. Між місцем проживання у Белградському районі , с. Криничне та містом Одеса значна відстань, яку разом із двома неповнолітніми дітьми важко долати без власного автомобілю. Відсутність претензій з боку потерпілого, а також положення ст. 33 КУпАП, суд доходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових адміністративних правопорушень можливе шляхом застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, чинної на момент вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржувану постанову. Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржувану постанову - змінити в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, замінивши позбавлення права керування транспортними засобами на штраф. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - змінити в частині застосування виду адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. В іншій частині постанову суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова