LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/77/21

від 08.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року в адміністративній справі №160/77/21- залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/77/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року в адміністративній справі №160/77/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: 04.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить: -визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.07.2020 року №000143/04-36-32-04/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій повністю. В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що відповідачем фактично здійснено перевірку іншої адреси, а не адреси, за якою позивач провадить свою господарську діяльність, а також перевірка проводилась стосовно іншої особи, а не позивача, що на думку позивача, підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16.09.2020 року по справі №210/3785/20. Позивач зазначив, що ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з реєстраційним номером 04840308201902615 було надано право позивачу здійснювати відповідну торгівлю до 04.06.2020 року, а ліцензією з реєстраційним номером 04840308202003185 надано право здійснювати відповідну торгівлю до 24.06.2021 року. Позивач зауважив, що станом на дату проведення перевірки його ліцензія була зареєстрована та діюча. Окремо позивач зауважив, що в акті фактичної перевірки не відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв після придбання та наявність посуду для споживання даних напоїв. Також позивач зауважив, що в наказі, на підставі якого проведено фактичну перевірку, не зазначено конкретні підстави для проведення перевірки, крім цього позивач вважає, що посилання в даному наказі на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України не свідчить про наявність інформації, яка може слугувати підставою для проведення фактичної перевірки. На підставі вищевикладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, про що зроблено відповідних запис 2 227 001 0002 003106. Види діяльності ФОП ОСОБА_1 : 1) 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 2) 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 3) 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 4) 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 5) 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 6) 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. Згідно з наказом головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.06.2020 року №1418-п, прийнятого на підставі ст. 19-1, пп.75.1.3 п.75.1 ст. 75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, було призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. На підставі направлень №1708, 1709, 1710 від 15.06.2020 року та наказу від 15.06.2020 року №1418-п Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щодо дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 16.06.2020 року №38597/04-36-40-05/ НОМЕР_2 . За результатами перевірки органом контролю встановлено порушення ст.11, 15, 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) та пп.14.1.109 п.14.1 ст. 14, ст.226 Податкового Кодексу України а саме: - роздрібна торгівля алкогольними напоями, а саме - горілки «Фінляндія» у кількості 50 грм. за ціною 10,00 грн. та пива «Жигулівське» 0,5 л. за ціною 20,00 грн., без придбання відповідної ліцензії; - продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, суб`єктом господарювання, що не має статусу громадського харчування; - реалізація тютюнового виробу, а саме - 1 пачки цигарок «Marshall» за ціною 25,00 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом ухвалено рішення про застосування фінансових санкцій від 03.07.2020 року №000143/04-36-32-04/ НОМЕР_2 , яким на ФОП ОСОБА_1 накладено фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 40 800,00 грн., який складається з: - 17 000,00 грн. за продаж алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; - 17 000,00 грн. за продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка; - 6 800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив у місці, яке не має статусу громадського харчування. Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2020 року у справі №210/3785/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрито, за відсутності складу адміністративного правопорушення. Не погодившись з прийнятими рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог. Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95 (далі Закон № 481/95) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Згідно із ч. 4 ст. 11 №481/95-ВР алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Частиною 14 ст. 15 Закону №481/95 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону №481/95 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону №481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Абзацом 6 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно із пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Пунктами 226.1, 226.9 статті 226 ПК України встановлено, що в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. Відповідно до п. 226.11 ст. 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Згідно із п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі - Положення №1251) встановлено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Пунктом 23 Положення №1251 встановлено, що на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру). - у такій спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку. Аналізуючи вищенаведені норми права, обіг тютюнових виробів (після їх виробництва до продажу кінцевому споживачу) повинен здійснюватися з обов`язковим нанесенням на пачки марок акцизного податку встановленого зразка. Відповідно до ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Згідно із абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. З вищенаведеного слідує, що Закон передбачає застосування до суб`єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за будь-яке із діянь; або за виробництво, або за зберігання, або за транспортування, або за реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв або тютюнових виробів) без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №

790. За приписами пункту 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку позивача, копію наказу про проведення перевірки, відповідно до вимог пункту ст. 19-1, пп.75.1.3 п.75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та пред`явлено службові посвідчення, про що зазначено в акті. З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що відповідачем фактична перевірка позивача призначена та проведена у порядку та в спосіб встановлений чинним законодавством. Щодо доводів позивача у апеляційній скарзі стосовно того, що відповідачем проведено перевірку не за фактичним місцем здійснення ним господарської діяльності АДРЕСА_1 , а за іншою адресою АДРЕСА_2 , колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне. З матеріалів справи, вбачається, що посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку позивача ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щодо дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, за адресою як вбачається з акту від 16.06.2020 року №38597/04-36-40-05/ НОМЕР_2 саме за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16), тому колегія суддів не може прийняти до уваги доводи позивача через їх безпідставність . Посилання позивача на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2020 року у справі №210/3785/20 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою закрито провадження у справі, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги, оскільки при вирішенні питання про притягнення особи до відповідальності за податкове правопорушення, адміністративний суд має право надати власну оцінку фактам та обставинам вчинення порушення. Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, та враховуючи норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини , що виникли між сторонами у цій справі, колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час проведення фактичної перевірки позивача та під час прийняття ним рішень за результатами перевірки, які є предметом оскарження у цій справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень, а тому скасування суд першої інстанції з під час розгляду справи зробив обґрунтований висновок щодо безпідставності заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову через їх необґрунтованість та безпідставність. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову у задоволені заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 12.03.2021 року у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення, з огляду на те, що доводи, які наведені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі. На підставі викладеного, керуючись ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року в адміністративній справі №160/77/21- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»