Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/15120/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В. 08 лютого 2022 р.Справа № 520/15120/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Носаченка Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «ЮНІЛАБ» про визнання протиправним та скасування висновку, - В с т а н о в и в: 03.11.2020 року позивач державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ДП «НАЕК «Енергоатом») звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати висновок від 16.10.2020 року відповідача Північно-східного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу закупівлі UА-2020-06-26-001612-с (38420000-5 Безреагентний іонний хроматограф, товар). Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що із наказу відповідача № 191 від 21.09.2020 року та інформації про моніторинг, оприлюднених 21.09.2020 року в ЕСЗ слідує, що моніторинг закупівлі розпочато 21.09.2020 року, відповідно, останнім днем проведення моніторингу є 12.10.2020 року. Висновок про результати моніторингу повинен бути опублікований не пізніше 12.10.2020 року, натомість, датою публікації висновку є 16.10.2020 року, що вказує на недотримання відповідачем вимог Закону України від 19.09.2019 року № 114-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі Закон № 114-IX) та, відповідно, на протиправність такого висновку. Щодо моніторингу відповідачем питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю, в результаті якого встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову (мови), якими повинні готуватися тендерні пропозиції, тобто порушено замовником вимоги п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону № 114-IX, позивач вважає, що при аналізі даного питання вкрай важливу роль відіграє та обставина, що оголошення про проведення відкритих торгів формується замовником не на особистому інформаційному ресурсі та не у довільній формі. Оголошення про проведення відкритих торгів розміщається і формується у ЕСЗ, як це вказано чинним законодавством. Замовник здійснює формування оголошення про проведення відкритих торгів через авторизоване робоче місце. Замовник обмежений у своїх діях тими алгоритмами функціонування електронної системи закупівель, які у ній встановлені. Також, позивач зазначив, що попри неможливість внесення інформації про мови, якими повинно бути складено тендерну пропозицію в оголошення про проведення закупівлі, така інформація зазначена у пункті 7 Розділу І тендерної документації, яка є невід`ємною частиною оголошення про закупівлю № UA-2020-06-26-001612-с. Тобто, ним вчинено усіх можливих дій для виконання вимоги п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону № 114-IX, а саме наявність інформації про мови у матеріалах закупівлі. Крім того, позивач зазначив, що у даній закупівлі не встановлено вимоги наявності у предмету закупівлі певних екологічних характеристик. Вказаний пункт тендерної документації містить імперативні приписи лише у першому абзаці і встановлює, що вимоги щодо тих технічних та якісних характеристик, які містяться у Додатку 2 до тендерної документації «Технічна специфікація» є обов`язковими до виконання учасником. Також потрібно прийняти до уваги ту обставину, що «Технічна специфікація», яка є додатком до тендерної документації не містить вимог, які встановлюють екологічні характеристики предмета закупівлі. А у другому абзаці міститься вказівка на те, що якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі повинні відповідати встановленим нормативним актам, які передбачають застосування заходів із захисту довкілля. Тобто, міститься вказівка, що якщо певні характеристики предмета закупівлі стосуватимуться захисту довкілля, вони повинні відповідати встановленим вимогам. У відзиві на адміністративний позов відповідач Північно-східний офіс Держаудитслужби, не погоджуючись з вимогами позивача, зазначив, що наведені позивачем обставини щодо порушення порядку оприлюднення висновку про результати моніторингу є такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України від 25.12.2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII) за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Днем складення оспорюваного висновку про результати моніторингу являється день закінчення проведення моніторингу закупівлі, а саме 12.10.2020 року. Таким чином, висновок оприлюднений протягом трьох робочих днів з дня складення 16.10.2020 року, у встановлений законом строк. Щодо порушення позивачем ч. 2 ст. 21 Закону № 114-IX, відповідач вважає, що позивач на 4 сторінці позовної заяви помилково приймає відомості, які містяться в п. 7 розділу 1 тендерної документації за відомості, що повинні міститися в оголошенні про проведення відкритих торгів та наголошує на те, що тендерна документації не являється оголошенням про проведення відкритих торгів. Поданою до суду позовною заявою позивач підтверджує той факт, що п. 6 розділу III тендерної документації вимагається від учасника застосовувати в ході виконання робіт заходи із захисту довкілля без конкретного посилання на маркування, протоколи випробувань або сертифікати. Позивач в тендерній документації лише зазначив, що має відповідати встановленим державним стандартам, зареєстрованим технічним умовам України, тощо. Дане посилання є не конкретизованим та не відповідає ч. 5 ст. 23 Закону № 114-IX. Також, відповідач зазначив, що висновок позивача про те, що в Офісу відсутні повноваження на здійснення аналізу всіх стадій закупівель не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії. Жодних обмежень щодо здійснення моніторингу закупівлі на всіх стадіях закупівлі не встановлено. У відповіді на відзив позивач вказує, що 04.12.2020 року відбулися зміни в ЕСЗ, згідно яких у замовників під час створення оголошення про проведення процедури закупівлі з`явиться можливість в самому оголошенні заповнювати поле «мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції...», оскільки з`явилася нова вкладка «Мова та гарантія» (взамін «Гарантія») (а.с. 81-86). У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що в особистому кабінеті замовника, в його профілі наявна колонка «примітки» для заповнення інформації, що вивантажується в електронну систему закупівель на веб портал уповноваженого органу в якості оголошення про проведення процедури закупівлі після накладення електронно-цифрового підпису уповноваженою на те посадовою особою. Зазначена колонка надає замовникам фактичну можливість зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції. Окрім того, сам позивач по тексту позовної заяви визнає наявність в своїх діях вищезазначеного порушення закону, однак вважає його формальним. Відповідач вважає, що встановивши у договорі про закупівлю перелік заходів, які не допустять завданню шкоди довкіллю та екологічному середовищу, позивач фактично визначив екологічні характеристики предмета закупівлі. При цьому, не вказавши чіткі, конкретні посилання на маркування, протоколи випробувань або сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі таким характеристикам, позивач порушив вимоги ч. 5 ст. 23 Закону № 114-IX (а.с. 94-97). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) задоволений адміністративного позову ДП «НАЕК «Енергоатом». Так, судовим рішенням скасовано висновок від 16.10.2020 року Північно-східного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с (38420000-5 Безреагентний іонний хроматограф, товар). Висновок суду вмотивований тим, що відповідачем не доведено факту відсутності з його боку порушення вимог приписів ч. 4 ст. 8 Закону № 922-VIII відносно того, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель, - моніторинг закупівлі розпочато 21.09.2020 року, а тому останнім днем проведення моніторингу є 12.10.2020 року. Таким чином, відповідач не надав належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів дотримання встановленого 15-тиденного строку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Стосовно висновку відповідача про порушення Замовником п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону у зв`язку з тим, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову (мови), якими повинні готуватися тендерні пропозиції суд зазначив, що форма оголошення про проведення відкритих торгів, яка була затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року № 490, яка була чинна до 17.07.2020 року, не передбачала графи для заповнення такої інформації, як інформація про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції. Водночас, інформація про мови міститься в п. 7 Розділу 1 тендерної документації, яка була розміщена в ЕСЗ одночасно із оголошенням про закупівлю № UA-2020-06-26-001612-c. Також, суд не погодився з висновком відповідача про порушення ч. 5 ст. 23 Закону № 114-IX, оскільки позивач у тендерній документації не встановлював екологічних характеристик товару, через що відсутні підстави для зазначення, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі екологічним характеристикам. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Північно-східний офіс Держаудитслужби України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, ким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову ДП «НАЕК «Енергоатом». Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав. Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» проведено процедуру закупівлі безреагентного іонного хроматографу ДК 021:2015:38420000-5. Оголошення про проведення відкритих торгів закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с позивачем було розміщено 26.06.2020 року в електронній системі закупівель одночасно із тендерною документацією, що не заперечуються учасниками справи. 21.09.2020 року в електронній системі закупівель (prozorro.gov.ua) оприлюднено наказ Північно-східного офісу Держаудитслужби від 21.09.2020 року № 191 «Про початок моніторингу закупівель», згідно з яким розпочато моніторинг закупівель відповідно до доданого переліку, до якого було включено, зокрема, закупівлю за оголошенням № UА-2020-06-26-001612-с, тобто 21.09.2020 року розпочато моніторинг процедури закупівлі Позивачем «Безреагентний іонний хроматограф, ДК 021:2015: 38420000-5 Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів, очікувана вартість 6 134 459,50 грн. 16.10.2020 року Відповідачем в електронній системі закупівель на вебпорталі Уповноваженого органу оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с у п. 2 Констатуючої частини якого зазначено: «За наслідками моніторингу питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону. За наслідками моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог ч. ч. 4, 5 ст. 23 Закону». Такий висновок владного суб`єкта, як вбачається з п. 1 розділу ІІ Висновку, ґрунтується на тому, що моніторингом питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову (мови), якими повинні готуватися тендерні пропозиції. Зазначене є порушенням Замовником п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону. Моніторингом питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено, що п. 6 розділу ІІІ тендерної документації містить вимогу щодо застосування заходів із захисту довкілля. При цьому не зазначено, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам, чим порушено ч. 5 ст. 23 Закону. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом № 922-VІІІ. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю). Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VІІІ унормовано, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. За приписами ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Своєю чергою, згідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 922-VІІІ унормовано, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 8 Закону № 922-VІІІ зазначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. За приписами ч. 19 ст. 8 Закону № 922-VІІІ унормовано, що форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Положеннями п.п. 3-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Мінфіну від 08.09.2020 р. № 552 (далі Порядок № 552), визначено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі. Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку встановлено, що у п. 1 констатуючої частини зазначаються, зокрема дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Колегія суддів зазначає, що оскільки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» було затверджено форму оголошення про проведення відкритих торгів, яка не містить окремої обов`язкової для заповнення графи щодо інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, то позивач з об`єктивних причин був позбавлений технічної можливості виконати приписи п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, дослідивши висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с, що оприлюднений 16.10.2020 року в електронній системі закупівель (prozorro.gov.ua) колегія суддів зазначає про його невідповідність вимогам Порядку №

552. Зокрема, п. 1 розділу ІІ констатуючої частини висновку «Дата закінчення моніторингу процедури закупівлі та інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі» не містить дати закінчення моніторингу процедури закупівлі. При цьому, дата затвердження ОСОБА_1 у відповідній графі висновку про його затвердження 16.10.2020 року, а тому колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що означена у цій графі висновку дата є датою опублікування висновку, позаяк такої графи висновок не містить, а дата опублікування, міститься в електронній системі закупівель (prozorro.gov.ua) окремо від висновку. За таких обставин, відповідачем не доведено факту відсутності з його боку порушення вимог приписів ч. 4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» відносно того, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель, - моніторинг закупівлі розпочато 21.09.2020 року, а тому останнім днем проведення моніторингу є 12.10.2020 року. Таким чином, відповідач не надав належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів дотримання встановленого 15-тиденного строку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Разом з тим, положення п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі», який містить вимогу щодо необхідності наведення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації, зокрема, щодо мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, набув чинності з 19.04.2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року № 114-IX (далі - Законом № 114-IX). Пунктом 1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 114-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування. Згідно з п. 8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону». Форми документів у сфері публічних закупівель на момент заповнення позивачем оголошення про проведення відкритих торгів було затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року №

490. Затверджена форма оголошення про проведення відкритих торгів не містила окремої графи для надання інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції. Відповідно до п. 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року № 490 формами документів, зазначених у п. 1 цього наказу, затверджуються обов`язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов`язкові поля, передбачені системою. Після внесення усієї обов`язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Електронною системою закупівель автоматично створюється документ, який у разі потреби може бути роздрукований. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 року № 490 втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11.06.2020 року № 1082, яким затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (набув чинності 17.07.2020 року), але він також не містить жодного припису щодо порядку надання інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції. Таким чином, 26.06.2020 року позивач-замовник при заповненні оголошення про проведення відкритих торгів використовував законодавчо затверджену форму такого оголошення та надав всю обов`язкову інформацію, передбачену чинною формою документа. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.10.2021 року у справі № 440/6311/20. За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів не вбачає законодавчих підстав для неврахування правових висновків, викладених Верховним Судом у справі № 440/6311/20. Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 18 лютого 2022 року.