Постанова 4807 № 331/1119/20

Дата документу 18.02.2022 Справа № 331/1119/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/1119/20 Головуючий у 1 інстанції: Антоненко М.В. Провадження № 22-ц/807/585/22 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «18» лютого 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: В березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що отримала в спадщину після смерті дідуся ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 . Через помилкову інформацію ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в листі № 8929 від 10 червня 2011 року про те, що 1/2 частина вказаного об`єкту нерухомості належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, та помилкові дії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України щодо реєстрації арешту на весь будинок АДРЕСА_1 всупереч постанови слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Решетило І.О. від 23 червня 2011 року про накладення арешту на 1/2 будинку в рамках кримінальної справи № 2731103, вона не могла тривалий час отримати спадкове майно. Зазначила, що дізналася про арешт будинку та неможливість видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування 24 листопада 2017 року з інформаційної довідки 105010600 від 24 листопада 2017 року. На підставі рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року про задоволення позову державним реєстратором 09 січня 2019 року було припинено обтяження - арешт, 11 січня 2019 року внесено запис про реєстрацію за нею права власності на спадковий житловий будинок. Неправомірні та помилкові дії ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, правонаступником якого є ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», щодо надання неправильної відповіді щодо належності майна ОСОБА_3 , та ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України щодо накладення арешту на весь будинок завдали їй моральну шкоду, змінився її звичайний уклад життя, вона була вимушена докладати додаткових зусиль для доведення її права на майно та його оформлення. На підставі зазначеного просила стягнути з ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., стягнути з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2021 року з виправленою опискою ухвалою суду від 23 листопада 2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на користь ОСОБА_1 задану моральну шкоду у розмірі 30000 грн. Стягнуто з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 задану моральну шкоду у розмірі 30000 грн. Стягнуто з ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» та з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 500 грн. з кожного. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неналежність наданої позивачем світлокопії листа №8929 від 10 червня 2011 року як доказу, зняття арешту на майно ще за життя спадкодавця, яким не вчинювались дії щодо коригування відомостей в Державному реєстрі речових прав, відсутність позбавлення позивача права на спадкове майно, недоведеність спричинення моральної шкоди, просило скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог до ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» та відмовити в цій частині в задоволенні позову, вирішити питання про судові витрати. ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилалась на належність листа №8929 від 10 червня 2011 року як доказу, через протиправні дії ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» вона була позбавлена спадкової власності. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 грудня 2021 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 грудня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. За приписами ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду оскаржується лише в частині позовних вимог до ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», в іншій частині рішення суду не оскаржується та не переглядається. Згідно із пунктом другим частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 належав житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно з заповітом від 01 грудня 2003 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2-1405, посвідченим державним нотаріусом першої Запорізької державної нотаріальної контори Гавриленко Н.Ю., ОСОБА_2 заповів вказане майно онуці ОСОБА_1 , позивачу у справі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28 січня 2014 року. Позивач звернулась до Першої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 листопада 2017 року на житловий будинок АДРЕСА_1 накладено арешт, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 11326523, зареєстровано 24 червня 2011 року за № 11326523 реєстратором Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України 40, підстава обтяження: постанова про накладення арешту, б/н по к/с № 2731103, 24.06.2011, СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. Власником житлового будинку АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 . 26 травня 2011 року у відношенні ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа № 2731103 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 291 КК України. Для забезпечення цивільних позовів слідчий СВ ЗМУ ГУМВС Украйни в Запорізькій області Решетило І.О. направив запит до ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації щодо майна ОСОБА_3 . Згідно з листом ОП ЗМБТІ від 10 червня 2011 року вих. № 8929, підготовленого вик. ОСОБА_5 за підписом керівника інформаційно-юридичної групи Стадніченко В.Ю., 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (ІДН НОМЕР_2 ) на підставі Договору дарування номер № 6850 від 25 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Пянтковською О.Г. Постановою слідчого СВ ЗМУ ГУМВС Украйни в Запорізькій області Решетило І.О. від 23 червня 2011 року накладено арешт на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно інформаційної довідки ЗМБТІ). Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2011 року ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 291 КК України, йому було призначено покарання. Знято арешт, який було накладено постановою слідчого СВ ЗМУ ГУМВС Украйни в Запорізькій області Решетило І.О. від 23 червня 2011р. на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирок набрав законної сили 07 жовтня 2011 року. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Орищич А.І. від 27 грудня 2017 року відмовлено у державній реєстрації обтяження арешт нерухомого майна на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1 , оскільки наявні розбіжності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а саме вирок припиняє арешт на 1/2 частину об`єкту, а в Державному реєстрі арешт зареєстрований на цілу частину житлового будинку. Дніпровське ВП ГУНП в Запорізькій області зверталось до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням в рамках КПК України (в редакції 1960р.) про зняття арешту з усього будинку. Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року в задоволенні клопотання було відмовлено. Судом зазначено, що згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер № 11326523) продовжує діяти обтяження у вигляді арешту усього будинку, що на думку суду, є помилкою, допущеною реєстратором під час внесення відомостей до реєстру, оскільки слідчим, а у подальшому судом вирішувалось питання лише щодо арешту 1/2 частини вказаного вище будинку. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року у справі № 332/2617/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності та зняття арешту з майна задоволено. Знято арешт з нерухомого майна будинку АДРЕСА_1 , що був накладений постановою слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 23 червня 2011 року по кримінальній справі № 2731103, стосовно якого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна маються наступні відомості: реєстраційний номер обтяження 11326523, зареєстровано 24.06.2011 року за №11326523 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Підстава обтяження: постанова про накладення арешту, б/н по к/с № 2731103, 24.06.2011 року СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області слідчий Решетило І.О., об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ; обтяжував СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, код 08672408, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 191 кв. 122, слідчий Решетило І.О.; заявник: слідчий СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Решетило І.О., Код АДРЕСА_2 та вилучено зазначений запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 . Згідно частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Згідно з роз`ясненнями, наданими у пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Пред`являючи вимоги до ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_1 посилалась на зазначення неправдивої інформації у листі ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації №8929 від 10 червня 2011 року, що призвело до накладання арешту на майно ОСОБА_2 . В той же час колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що вищевказаний арешт було знято вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2011 року, ще за життя спадкодавця ОСОБА_2 , яким не вчинялись дії щодо коригування відомостей в Державному реєстрі речових прав. Подальші дії позивача як спадкоємця були пов`язані фактично з вилученням запису щодо арешту майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Матеріалами справи не встановлено та позивачем не доведено вчинення ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» будь-яких протиправних дій вже після виникнення у позивача права на вищезазначений будинок. Таким чином, відсутні підстави для стягнення з ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» моральної шкоди у зв`язку з недоведеність її завдання позивачу. Доводи апеляційної скарги щодо неналежності листа ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації №8929 від 10 червня 2011 року як доказу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки обставини щодо видачі вказаного листа та врахування його при прийнятті постанови слідчого СВ ЗМУ ГУМВС Украйни в Запорізькій області Решетило І.О. від 23 червня 2011 року про накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 досліджувались та були встановлені Заводським районним судом м. Запоріжжя при розгляді цивільної справи №332/2617/18. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткову доведеність доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування рішення суду згідно з вимогами п.2,4 ч.1 ст.376 ЦПК України в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволені позову. За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» має право на компенсацію позивачем суми судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, з врахуванням оскарження рішення суду лише в частині позовних вимог в розмірі 450 грн. Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2021 року у цій справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» та судового збору, який стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про відшкодування моральної шкоди та стягнення судового збору відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) гривень. В частині вимог до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складений 18 лютого 2022 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова