Постанова 4810 № 430/916/21

Справа № 430/916/21 Провадження № 22-ц/810/763/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2022 року місто Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Стахової Н. В., суддів: Кострицького В. В., Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання: Сінько А.І. учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14 липня 2021 року, ухвалене у складі судді Дьоміної О. П. в приміщенні того ж суду у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шепель Марина Володимирівна, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в с т а н о в и в: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в обґрунтування якої зазначила, що у грудні 2021 року вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області з питання призначення пенсії, однак рішенням УПФУ в Станично - Луганському районі Луганської області їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу та невідповідності прізвища « ОСОБА_1 » (українською мовою) згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00019251796 від 19.12.20017 та « ОСОБА_1 » (російською мовою) згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 12.07.2017. Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 18.06.1958 року, серії НОМЕР_2 , її прізвище, як і прізвище її батьків, записано як « ОСОБА_1 » (російською мовою). 16.08.1975 між нею та ОСОБА_5 був укладений шлюб, її прізвище було змінено на « ОСОБА_1 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00019251796 від 19.12.2017. 20.09.1976 шлюб між нею та ОСОБА_5 був розірваний, про що 12.07.2017 було видано повторне свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , та їй присвоєно прізвище, яке невірно вказано як « ОСОБА_1 » (російською мовою), замість вірного « ОСОБА_1 » (російською мовою). Після розірвання шлюбу у трудовій книжці відповідальною особою підприємства, на якому вона у той час працювала, а саме «Робкооп ім. Суворова», був зробленій запис про зміну прізвища власника трудової книжки. Так, у верхній частині зворотної сторони обкладинки трудової книжки, заповненої 03.09.1975, зроблено запис російською мовою: «фамилия ОСОБА_1 изменена на фамилию ОСОБА_1 согласно паспорта НОМЕР_3 , виданого 11.02.1975г. Ст.Луганским РОВД», де правильно зазначено прізвище заявниці - « ОСОБА_1 » (російською мовою), але в графі «прізвище» на першій сторінці трудової книжки у її прізвищі допущено технічну помилку, бо її прізвище записано як « ОСОБА_1 ». 25.10.1976 між нею та ОСОБА_8 був укладений шлюб та її прізвище було змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується довідкою про укладення шлюбу від 12.07.2017 за №1658. При цьому у записі акту про укладення шлюбу було вірно зазначене її дошлюбне прізвище, а саме « ОСОБА_1 » (російською ОСОБА_1 »). 04.02.1983 шлюб між нею та ОСОБА_8 був розірваний, її прізвище залишилося « ОСОБА_1 ». 15.02.1994 між нею та ОСОБА_5 , був укладений шлюб, її прізвище змінено на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 15.02.1994, серії НОМЕР_4 . Заявниця вважає, що помилка у написанні її прізвища у трудовій книжці є технічною опискою. Оскільки на даний час «Рабкооп ім. Суворова» не існує, жодних відомостей щодо існування, функціонування, наявності правонаступників «Рабкооп ім. Суворова» Єдиний Державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України не містить, вона позбавлена можливості звернутися до підприємства з метою виправлення вказаної описки. 05.01.2021 на електронну пошту Барабашського сільського поселення Хасанського району Приморського краю РФ (hasanBSP@mail.primorye.ru) нею була направлена заява щодо виправлення помилки у її прізвищі у повторному свідоцтві про розірванні шлюбу від 12.07.2017, серії НОМЕР_1 , а 08.01.2021 була направлена поштою аналогічна заява у паперовому вигляді, але відповіді на цей час вона не отримала. ОСОБА_1 просила суд встановити факт того, що трудова книжка б/н, яка заповнена 03.09.1975 та видана на ім`я ОСОБА_1 (російською мовою) належить ОСОБА_1 . Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задоволено. Суд встановив факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - трудової книжки б/н, заповненої 03 вересня 1975 року на ім`я « ОСОБА_1 » (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд першої інстанції посилався на те, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що при видачі 03.09.1975 заявниці трудової книжки було допущено помилку у написанні її прізвища російською мовою « ОСОБА_1 », тоді як у свідоцтві про народження прізвище заявниці російською мовою - « ОСОБА_1 ». Оскільки в позасудовому порядку заявниця не має можливості встановити факт належності трудової книжки, тому суд дійшов висновку про задоволення вимог заявниці. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в якості правонаступника Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить рішення Станично - Луганського районного суду Луганської області від 14 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначило, що у судовому порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії, що є метою встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки, здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення/відмови у призначенні підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду. З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинно вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Крім того заявницею не надано жодних документів на спростування доводів заінтересованої особи про те, що за період роботи з 25.08.1993 по 01.02.1995 незарахований через невідповідність печатки найменуванню підприємства, та з 14.02.1995 по 29.12.1995 у зв`язку з тим, що дата звільнення не відповідає даті наказу про звільнення. У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що заявниця дійсно має дві трудові книжки, але невідповідність прізвища « ОСОБА_1 » (українською мовою) згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00019251796 від 19.12.20017 та « ОСОБА_1 » (російською мовою) згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 12.07.2017 була виявлена саме у трудовій книжці б/н, заповненої 03.09.1975, факт належності якої заявниця просить встановити в судовому порядку. Печатки та записи про найменування підприємств знаходяться в іншій трудовій книжці серії НОМЕР_5 від 26.02.1980 на ім`я ОСОБА_1 , щодо визнання факту належності якої заявниця до суду не зверталася. Заявниця та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку і у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Представник заявниці в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що викладені заявником обставини в обґрунтування своїх вимог, є доведеними, підтвердженими належними та допустимими доказами. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року судам роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту мають бути зазначені причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. Враховуючи положення ст. 294 ЦПК України, перевіряючи доводи апеляційної скарги, з метою повного та всебічного встановлення обставин по справі, апеляційний суд вважає за доцільне дослідити та долучити до матеріалів справи копію Витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки, ОСОБА_1 зазначала, що їй належить трудова книжка б/н, в якій здійснений неправильний запис її прізвища « ОСОБА_1 » (російською мовою) замість правильного « ОСОБА_1 » (російською мовою). До заяви заявницею надано копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого Станично -Луганським РВ УМВС України в Луганській області 29 липня 1998 року. Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого РАЦС с. Усть -Волчиха Волчихинського району Алтайського краю 18.06.1958, прізвище заявниці записано російською мовою « ОСОБА_1 » та її батьків « ОСОБА_1 ». Згідно атестату № 7704 від 18.06.1975, прізвище заявниці записано « ОСОБА_1 ». Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища: відомості про актовий запис № 30; дата складання 16.08.1975; орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис Петрівська селищна рада Станично -Луганського району Луганської області; відомості про чоловіка - ОСОБА_5 ; прізвище до державної реєстрації шлюбу дружини - « ОСОБА_1 ». 20.09.1976 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був розірваний, після розірвання шлюбу присвоєно прізвище - « ОСОБА_1 » (російською мовою). Згідно довідки про укладення шлюбу № 1658 Відділу РАЦС адміністрації Хасанського муніципального району Приморського краю від 12.07.2017, між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 (російською мовою) укладений шлюб, про що зроблений актовий запис № 30 від 25.10.1976, прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_1 ». 04.02.1983 шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 розірваний, про що зроблений актовий запис № 4 від 04.02.1983, прізвище заявниці після розірвання шлюбу - « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_7 , виданого Барабашською сільською радою Хасанського району Приморського краю 14.10.1983. Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_8 , виданого Петровською селищною радою Станично -Луганського району Луганської області 15.02.1994, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб, актовий запис № 3 від 15.02.1994, прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_1 ». Згідно з копією трудової книжки б/н прізвище, ім`я та по батькові власника трудової книжки записано російською мовою « ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , образование среднее , оформлена 03 сентября 1975 року». До вказаної трудової книжки внесені наступні записи російською мовою: «фамилия ОСОБА_1 изменена на фамилию ОСОБА_1 согласно паспорта НОМЕР_3 , виданого 11.02.1975г. Ст.Луганским РОВД, фамилия ОСОБА_1 изменена на фамилию ОСОБА_1 на основании паспорта НОМЕР_9 . Отже в свідоцтві про народження та трудовій книжці б/н заявниці містяться розбіжності в написанні її прізвища. Відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі Інструкція), зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки б/н, оригінал якої був досліджений колегією суддів, було внесено зміни, а саме прізвище заявниці записано російською мовою « ОСОБА_1 », та здійснено запис: «фамилия ОСОБА_1 изменена на фамилию ОСОБА_1 согласно паспорта НОМЕР_3 , виданого 11.02.1975г. Ст.Луганским РОВД, фамилия ОСОБА_1 изменена на фамилию ОСОБА_1 на основании паспорта НОМЕР_9 . Відповідно до 2.8. Інструкції, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Отже, питання, яке ставить заявниця, може бути вирішено як підприємством, яке видавало трудову книжку, так і правонаступником. З Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що споживче товариство РОБКООП імені Суворова перебуває в стані припинення з 14.07.2008, підстава рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2008 № 2а-3631/08. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» від 07 листопада 2014 р. N 1085-р смт Петропавліка, на території якої розташований Робкооп імені Суворова, не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зазначені обставини свідчать про те, що заявниця не позбавлена можливості у позасудовому порядку, як це передбачено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, вирішити питання про внесення виправлення у трудову книжку підприємством на якому вона працювала, оскільки вказане підприємство не ліквідоване, а тільки знаходиться в стані припинення. Вказане неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності трудової книжки Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити. Рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14 липня 2021 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шепель Марина Володимирівна, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відмовити. Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Дата складення повного тексту постанови - 18 лютого 2022 року. Головуючий Судді: