Ухвала КАС ВС № 300/3446/20

УХВАЛА 17 лютого 2022 року м. Київ справа № 300/3446/20 адміністративне провадження № К/990/4893/22 Верховний Суд у складі у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чумаченко Т. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року в справі №300/3446/20 за позовом Приватного підприємства «Інтеренергоінвест» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 04 лютого 2022 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вдруге звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року в справі №300/3446/20. Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд встановив наступне. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - застосування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях підпунктів 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 19 лютого 2019 року в справі №826/2958/14; від 22 листопада 2019 року в справі №810/4607/14; від 05 листопада 2019 року в справі №804/872/17. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. У касаційній скарзі викладено обставини справи, процитовано норми, що регулюють спірні правовідносини, зроблено посилання на постанови Верховного Суду, в яких викладені висновки, що ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах кожної окремої справи та обумовлені іншим складом доказів та їх оцінкою судом. Скаржник не обґрунтував у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Скаржник не виконав роз`яснення Верховного Суду, наведені в ухвалі від 28 грудня 2021 року про повернення касаційної скарги, щодо викладення підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, які визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України. Отже, касаційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року в справі №300/3446/20 повернути скаржнику. Копію ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т.А. Чумаченко