LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС380/8705/21

від 16.02.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постано…

УХВАЛА 16 лютого 2022 року Київ справа № 380/8705/21 адміністративне провадження № К/990/5102/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/8705/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, ВСТАНОВИВ: 07.02.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 04.02.2022. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. З огляду на зміст касаційної скарги, скаржник допустив формальний підхід до її оформлення. Так, у вступній частині касаційної скарги зазначено, що вона подається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2022 у справі № 380/8705/05. В подальшому, скаржник зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022, позов задоволено у справі №380/8705/21. Обґрунтування ж касаційної скарги зводиться до неправильного застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при відмові у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. ГУ ДПС вважає, що позивачем не доведено фактичну сплату податку за першу реєстрацію транспортних засобів, а кошти на рахунок державного бюджету не надходили. У прохальній частині касаційної скарги ГУ ДПС просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2022 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень за пошуком судових рішень з реквізитами справи №380/8705/05 встановлено, що будь-які судові рішення у такій справі відсутні. Водночас за пошуком судових рішень з реквізитами справи №380/8705/21 встановлено, що Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 29.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022, задовольнив позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , визнав протиправною і скасував вимогу ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 19.02.2021 №Ф-4230-52. Підставою для задоволення позовних вимог став висновок судів про те, що позивач, який є особою з інвалідністю, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати за себе єдиного внеску, а докази наявності договору на добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в матеріалах справи відсутні. Водночас з огляду на обґрунтування, яке наведено у касаційній скарзі у взаємозв`язку із доводами про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, є підстави вважати, що таке приведено безвідносно до предмета спору у справі №380/8705/21 та висновків судів попередніх інстанцій, здійснених за результатом її розгляду. Зазначене у сукупності свідчить про неузгодженість доводів касаційної скарги з її вимогами, а також з дійсними обставинами та позбавляє можливості встановити дійсний предмет касаційного оскарження. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати справу, у якій подано касаційну скаргу, а так само підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до висновків судів у цій справі унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/8705/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»