LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/14839/20

від 16.02.2022 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14839/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.05.2020 №277 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького управління поліції»; - скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.05.2020 №277«Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького управління поліції»; - зобов`язати відповідача внести запис в особову справу позивача про визнання наказу від 29.05.2020 №277 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького управління поліції» протиправним та його скасування. Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного наказу з огляду на те, що службове розслідування, висновок якого став підставою для видання оскаржуваного наказу, проведене відповідачем з порушенням установленої законодавством процедури. Так, позивача не повідомлено про проведення цього службового розслідування, не запропоновано йому в межах цього службового розслідування надати відповідні пояснення, не ознайомлено з матеріалами службового розслідування та з висновком службового розслідування. Висновки дисциплінарної комісії про допущені позивачем порушення вимог законодавства, викладені у висновку службового розслідування, не відповідають дійсності та є необґрунтованими. При призначенні дисциплінарного стягнення відповідачем не враховано позитивну характеристику позивача, високі показники в його роботі та відсутність у нього чинних дисциплінарних стягнень. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає про правомірність оскаржуваного наказу, виданого на підставі висновку службового розслідування, яким обґрунтовано встановлено порушення позивачем службової дисципліни. Указаний висновок позивач не оскаржував, що свідчить про його згоду із встановленими у цьому висновку обставинами про вчинення ним дисциплінарного проступку. Службове розслідування проведене з дотриманням установленої законодавством процедури. При застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації. Зокрема, зазначив, що за період служби позивач 4 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.05.2020 №277 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького управління поліції» в частині, що стосується застосування дисциплінарного стягнення до позивача. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом повністю дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач проходить публічну службу в Національній поліції, зокрема на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції. Наказом ГУ НП у м. Києві від 29.05.2020 №277 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького управління поліції»: - за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції (підрозділах поліції) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, пункту 6 розділу І Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 №650, абзаців 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», наказу Національної поліції України від 20.03.2020 №240 «Про заходи із забезпечення діяльності Національної поліції України в умовах загрози коронавірусної хвороби (COVID-19)» до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність; - за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» і підпункту 2 пункту 15 розділу ІІІ Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції капітана ОСОБА_2 застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Вважаючи вищевказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у висновку службового розслідування від 26.05.2020 дисциплінарна комісія необґрунтовано встановила вчинення позивачем дисциплінарного проступку, у відповідача не було визначених законом підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII). Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. У пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону №580-VIII визначено основні обов`язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється. Відповідно до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі також - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, підставою для проведення службового розслідування щодо позивача стало подання Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, що 08.04.2020 надійшло до управління кадрового забезпечення ГУ НП у м. Києві, в якому повідомлялося, що під час моніторингу 03.04.2020 мережі Інтернет на предмет виявлення інформації компрометуючого характеру щодо діяльності органів і підрозділів у соціальній мережі Facebook виявлено інформаційне звернення користувача ОСОБА_3 про можливі неправомірні дії окремих поліцейських Дарницького управління поліції, що виразились у безпідставному вилученні у представників громадської організації «Борітеся - поборете» 200 тисяч медичних захисних масок зі складу, розташованого по АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідач обґрунтовано в межах повноважень та в установленому порядку видав наказ від 07.04.2020 №638 про проведення службового розслідування щодо можливих неправомірних дій окремих поліцейських Дарницького управління поліції. Зі змісту вищевикладених нормативно-правових актів можна дійти висновку, що у разі проведення стосовно поліцейського службового розслідування, він повинен бути повідомлений про таке службове розслідування, оскільки від нього необхідно отримати пояснення з питань, що є предметом службового розслідування. Законодавством не визначено у якій формі має бути таке повідомлення, а також повідомлення про необхідність надання поліцейським відповідних пояснень щодо предмету службового розслідування. Доводи позивача про те, що в ході вищевказаного службового розслідування він не надавав пояснення спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями, викладеними на відповідному бланку 07.04.2020, які відібрані у нього членом дисциплінарної комісії ОСОБА_4 . Відтак, позивач реалізував своє право на надання пояснень у ході проведення вищевказаного службового розслідування. Крім того, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи позивача про ненадання йому у ході службового розслідування для ознайомлення матеріалів цього розслідування, оскільки судом не встановлено, що саме ця обставина призвела до складення дисциплінарною комісією невірного висновку в частині, що стосується висновків про вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Розділом VI Порядку №893 врегульовано питання оформлення матеріалів службового розслідування. Суд першої інстанції вірно вказав, що за своїм оформленням та змістом висновок службового розслідування від 26.05.2020 відповідає вимогам, встановленим Порядком №893. Згідно з указаним висновком, дисциплінарною комісію з пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 встановлено, що дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП лейтенант поліції ОСОБА_5 відповідно до службових обов`язків закріплений за зоною №31 по обслуговуванню мікрорайону « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 02.04.2020 він самостійно в однострої поліцейського робив обхід території обслуговування, під час якого по АДРЕСА_1 побачив 4 підозрілих осіб чоловічої статі. Оскільки він працює на зазначеній посаді усього 3 місяці, то за порадою зателефонував на мобільний телефон до свого керівника ОСОБА_2 , який того дня був відповідальним від керівництва по Дарницькому УП, та повідомив про побачене. Останній для допомоги направив до нього поліцейських ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Названі поліцейські підійшли до згаданих підозрілих чоловіків, біля яких на асфальті лежала велика кількість медичних масок. Поруч знаходився автомобіль, у відкритому багажнику якого також знаходилась велика кількість медичних масок. Ураховуючи відсутність у вказаних осіб будь-яких дозвільних документів на продаж масок, сертифікатів їх якості та інш. стосовного одного з них, а саме ОСОБА_9 , дільничним офіцером поліції ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 160 КУпАП, та вилучено на тимчасове зберігання відповідну кількість масок. Надалі на місце події прибули працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Опитаний старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП капітан поліції ОСОБА_2 пояснив, що 02.04.2020 згідно з графіком він заступив відповідальним по Дарницькому УП. Приблизно 16:00 год. йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про виявлення факту незаконної реалізації по АДРЕСА_1 медичних масок, попросив направити інших поліцейських для допомоги. Для допомоги на місце події він направив дільничних офіцерів ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . Через деякий час йому на мобільний зателефонував черговий по Дарницькому УП та повідомив, що надійшла скарга на працівників поліції. Після цього ОСОБА_2 безпосередньо прибув за вказаною адресою. У висновку зазначено, що відповідно до списку поліцейських, державних службовців та інших працівників, які виконують службові обов`язки (роботи) дистанційно за місцем постійного проживання Дарницького УП, 02.04.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виконували службові обов`язки дистанційно за місцем постійного проживання. Тобто, перебуваючи в цей день близько 16:00 год. по АДРЕСА_1 та приймаючи участь у оформленні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_9 , вказані поліцейські не дотрималися вимог абзацу 2 пункту 2 наказу Національної поліції України від 20.03.2020 №240 «Про заходи із забезпечення діяльності Національної поліції України в умовах загрози коронавірусної хвороби (CОVID-19)». Також у висновку службового розслідування вказано, що відповідно до наказу Дарницького УП від 18.02.2020 №18 «Впорядкування діяльності поліцейських дільниць та наповнення інформаційної підсистеми «Паспорт поліцейської дільниці» жодних із названих вище дільничних офіцерів поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції не закріплені. Тобто в порушення вимог пункту 6 розділу І Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 №650, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виконували службові обов`язки на поліцейській дільниці, не закріпленій за ними. Ураховуючи викладене, а також те, що позивач не повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про виявлення факту незаконної торгівлі медичними масками, дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення ним: - пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції (підрозділах поліції) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100; - пункту 6 розділу І Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 №650, - абзацу 2 пункту 2 наказу Національної поліції України від 20.03.2020 №240 «Про заходи із забезпечення діяльності Національної поліції України в умовах загрози коронавірусної хвороби (COVID-19)»; - пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію». У зв`язку з цим рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. Пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено обов`язок поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Пунктом 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції (підрозділах поліції) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, передбачено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Суд першої інстанції вірно не погодився з висновком дисциплінарної комісії щодо порушення позивачем указаної правової норми, оскільки зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що адміністративне правопорушення 02.04.2020 по АДРЕСА_1 самостійно виявлено та встановлено дільничним офіцером поліції ОСОБА_5 , тоді як дільничні офіцери ОСОБА_1 та ОСОБА_11 за наказом старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП капітаном поліції ОСОБА_2 прибули до дільничного офіцера поліції ОСОБА_5 за вказаною адресою лише для надання йому допомоги. Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 №650, дільничний офіцер поліції зобов`язаний виконувати службові функції на закріпленій за ним поліцейській дільниці в однострої з табельною вогнепальною зброєю, засобами зв`язку та спецзасобами. Дійсно, позивач не був закріплений на поліцейській дільниці, на якій 02.04.2020 було виявлено та зафіксовано адміністративне правопорушення. Проте, як вбачається із зафіксованих в акті службового розслідування пояснень старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП капітана поліції ОСОБА_2 , який у той день був відповідальним по Дарницькому УП, на указану дільницю позивач разом з дільничним офіцером поліції ОСОБА_6 прибув на виконання його наказу для надання допомоги дільничному офіцеру поліції ОСОБА_5 . Наказ, як встановлено судом, було видано в усній формі. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Обов`язок виконувати накази керівників випливає із сутності службової дисципліни, визначення якої міститься в частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону. Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. В статті 5 Дисциплінарного статуту зазначено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. Старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП капітан поліції ОСОБА_2 є керівником для дільничного інспектора поліції ОСОБА_1 , що зумовлює обов`язок виконання останнім відданих ним наказів. За своєю суттю наказ старшого дільничного офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП капітана поліції ОСОБА_2 , відданий дільничним інспекторам поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_6 щодо надання допомоги дільничному інспектору ОСОБА_5 за місцем виявлення ним можливого адміністративного правопорушення, не є злочинним, а тому підлягав неухильному виконанню названими дільничними інспекторами, зокрема й позивачем. За таких обставин виконання позивачем обов`язків поліцейського на виконання правомірного наказу керівника на не закріпленій за ним поліцейській дільниці не є порушенням ним пункту 6 розділу І Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 №650. Крім того, стверджуючи про порушення позивачем абзацу 2 пункту 2 наказу Національної поліції України від 20.03.2020 №240 «Про заходи із забезпечення діяльності Національної поліції України в умовах загрози коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідач не надав суду його копію чи витяг з нього. Копію зазначеного наказу не було надано і при апеляційному оскарженні судового рішення. Матеріалами справи підтверджується, що адвокат позивача засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача адвокатський запит від 11.06.2020, в якому, поміж іншого, просив надати копію наказу Національної поліції України від 20.03.2020 №240, яку йому відповідач не надав. Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити зміст абзацу 2 пункту 2 цього наказу, про порушення якого позивачем стверджує відповідач, що дає підстави дійти висновку про невиконання ним визначеного частиною другою статті 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, в частині доводів, що стосується висновку про порушення позивачем абзацу 2 пункту 2 вищевказаного наказу. Водночас відповідач надав суду копію наказу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві від 30.03.2020 №28 «Про заходи із забезпечення діяльності Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві в умовах коронавірусної хвороби (COVID-19)», в якості однієї з підстав для видання якого слугував вищевказаний наказ Національної поліції України від 20.03.2020 №240 «Про заходи із забезпечення діяльності Національної поліції України в умовах загрози коронавірусної хвороби (COVID-19)». Згідно з цим наказом поліцейським, а також державним службовцям та іншим працівникам, яким дозволено виконання службових обов`язків (роботи) дистанційно за місцем постійного проживання, забезпечити якісне виконання поставлених завдань, своєчасне інформування про їх виконання безпосереднього керівника та неухильно дотримуватися карантину й обмежувальних. У разі необхідності термінового залишення в період з 09:00 до 18:00 робочого дня місця постійного проживання (дистанційного проведення роботи) з метою відвідання медичного закладу, продуктового магазину тощо, обов`язкового інформувати про це свого безпосереднього начальника. Відповідно до цього наказу начальником Дарницького УП ГУ НП у м. Києві 30.03.2020 затверджено список поліцейських, державних службовців та інших працівників Дарницького УНП у м. Києві, які виконують службові обов`язки (роботу) дистанційно за місцем постійного проживання станом на 30.03.2020 (щоденно). У позиції 46 цього списку вказано дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів ОСОБА_1 . Таким чином, позивач 02.04.2020 з 09:00 до 18:00 год. виконував свої службові обов`язки дистанційно за місцем постійного проживання, і залишення ним у цей день до закінчення робочого часу місця дистанційного проведення роботи на виконання вищевказаного наказу керівника є обґрунтованим та не може свідчити про порушення службової дисципліни. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у висновку службового розслідування від 26.05.2020 дисциплінарна комісія необґрунтовано встановила вчинення позивачем дисциплінарного проступку. У відповідача не було визначених законом підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а відтак і для видання наказу від 29.05.2020 №277 про застосування до нього дисциплінарного стягнення, тому зазначений наказ в частині, що стосується застосування до дільничного офіцера поліції старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність є протиправним та підлягає скасуванню судом. Суд першої інстанції вірно вказав, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправним і скасувати зазначений наказ у повному обсязі, однак, оскільки вказаний наказ як акт індивідуальної дії лише в частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача порушує його права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, то лише в цій частині підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправним і скасування цього наказу. В іншій частині, яка стосується застосування дисциплінарного стягнення до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції капітана поліції ОСОБА_2 , та жодним чином не впливає на права та інтереси позивача, наказ визнанню протиправним і скасуванню не підлягає. Крім того, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача внести в його особову справу запис про визнання наказу від 29.05.2020 №277 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького управління поліції» протиправним та його скасування, оскільки відповідно до положень Дисциплінарного статуту та Порядку формування та ведення особових справ поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.05.2016 №377 у разі набрання даним судовим рішенням законної сили, у відповідача виникне обов`язок внести відповідні зміни до особової справи позивача в частині, що стосується скасування судом наказу ГУ НП у м. Києві від 29.05.2020 №277 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Таким чином вищевказана позовна вимога є передчасною. Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 16.02.2022. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»